Цьогорічна виставка досягнень агротехніки та технологій знову проходила з певними карантинними обмеженнями, що наклало свій відбиток як на організаційні моменти, так і на експонентів та відвідувачів. Втім, попри це, виставка відбулася, і, за словами її організаторів, досить успішно. Охопити всі перипетії знакової події неможливо в межах навіть цілого газетного номера, тож спробуємо розповісти про те, що охопив погляд «Народного слова».
Туризм vs бізнес: від пропозицій до попиту
Інтерактивна конференція з такою інтригуючою назвою, патроном якої виступив голова обласної ради Сергій Шульга, відбулася майже одночасно з урочистим відкриттям. Головною темою заходу стала урочиста презентація спільного проєкту обласної ради та обласної наукової бібліотеки ім. Дмитра Чижевського «Туристичні магніти: мандруй Кіровоградщиною».
– Коли ми починали створення проєкту, в це мало хто вірив. Але це сталося, – зазначив у вступній промові Сергій Шульга, – втім цей проєкт не є сталим, його можна завжди доповнити новими ідеями.
Спіавторка проєкту Валентина Животовська коротко, але змістовно розповіла присутнім (а конференц-зала вперше з початку туристичних заходів на виставці була заповнений вщент) про створений туристичний веб-портал та його особливості. А пишатись дійсно є чим -1030 населених пунків області мають на своїх теренах та навколо них 5623 різноманітні об`єкти культурної спадщини. В області працює 71 туристична агенція, хоча більшість з них орієнтована на зовнішній ринок. Створені 215 туристичних маршрутів. І це – лише початок.
Далі почалися презентації своїх родзинок громадами. Щиро кажучи, більшість учасників підійшли до цієї справи досить схематично. Найретельніше презентували свої дітища голова ГО «Баба Єлька», редакторка «Нової газети» Інна Тільнова (збірка рецептів «Кулінарна Кропивниччина») та директорка з соціально-побутового розвитку ПАТ «НВП «Радій» Юлія Дмітрієва (парк-готель «Скіфія»). Решта спікерів обмежилась відеосюжетами, а деталі, панове, шукайте самі. На це звернув увагу науковець Льотної академії та методист обласного центру туризму Олександр Колотуха, зазначивши наступне: «Відео – це добре, це цікаво. Але де проблематика, де обговорення? Туризм має розвиватись від внутрішнього до зовнішнього. Наш заклад готує фахівців з різних напрямків туристської діяльності, але чи потрібні вони місцевому туристичному бізнесу? Маршрути без постійного проходження є мертвими…» На жаль, цей меседж знову лишився «воланням самотнього в пустелі»…
Харківський тракторний: ювіляри та клони
Харківський біло-зелений Т-150 відомий ще з радянських часів – як у більш поширеному колісному варіанті, так і в менш розповсюдженому гусеничному. Більшість і трактористів, і представників інших професій його помилково називали «Кіровцем». Намагаючись і не відставати від світових тенденцій тракторобудування, і зберегти своє неповторне обличчя, ХТЗ привіз на виставку свої найсучасніші зразки – серії 240К та 150К-09.
Ззовні обидва варіанти нагадують трохи покращений радянський зразок, але технічні дані свідчать про майже повне оновлення. Абсолютно нові економічні двигуни зі збільшеною потужністю, полімерне облицювання кабіни та деталей зовнішнього оздоблення, кондиціонер, збільшений розмір шин тощо – а головне, можливість комплектації під потреби замовника. На жаль, окремі модифікації тракторів ще мають російські двигуни, але поступово зростає відсоток імпортних силових агрегатів – зокрема, Deutz та Іveco. Іноземні мотори мають хоч і меншу потужність, але й зменшують повну масу трактора, що відповідно знижує тиск на грунт. Також трактори ХТЗ мають можливість заміни традиційних широкопрофільних коліс на більш сучасні «спарки», що ще краще позначається на грунтах.
На базі тракторів ХТЗ створені колісний навантажувач, бурильно-кранова машина та … малий маневровий тягач, що замінює маневрові тепловози на підприємствах з наявними залізничними коліями або використовується для розчищення колій від снігу.
На іншій ділянці експозиції стояли теж ніби «ХТЗ» з видозміненим обличчям, але вже не заводського виробництва. Продукція «Слобожанської промислової компанії» теж народжена в Харкові, але має більший асортимент двигунів – німецький Deutz, шведський Volvo, італійський FPT Іndustrial, бєларуські ММЗ та, знову ж таки, ярославські дизелі з Росії. Найпотужнішим з усієї гами є німецький, найслабшим – бєларуський Д-260.4. Європейські двигуни збільшують максимальну щвидкість «Слобожанців» до 38,7 км/год проти 34,7 км/год з пострадянськими дизелями. В залежності від типу двигуна формується й ціна, яку представники «СПЗ» не приховували в своїй рекламній продукції(що приємно, україномовній, на відміну від російськомовних каталогів «ХТЗ»).
Тож з нагоди 90-річчя Харківського тракторного бажаємо їм як мінімум українізуватись, створити, нарешті, власне ім’я хоч одному зразку продукції та не поступатись жодному «іноземцю». А «Слобожанцю» – гідно конкурувати з вітчизняною тракторною легендою.
Купи трактор – отримай велосипед!
Поряд з тракторними «важковаговиками» широко була представлена й лінійка міні-тракторів, які є вельми корисними на великих присадибних ділянках чи підсобних господарствах. Кожна торгівельна марка намагається привабити покупця по-своєму, але найкреативнішою, на наш суб’єктивний погляд, стала торгівельна марка «Кentavr» – як зі слоганом «Правильний трактор за правильною ціною», так і можливістю отримати гірський велосипед марки «Spark» – залежно від обраної моделі. Так, новоспечені власники моделі 160В від «Кentavr» у вільний від роботи час отримали можливість гасати на велобайку «SPARK ROUGH 26”» з рамою 18”, а власники «Кentavr -244С» – на «SPARK FIRE 27,5”» з рамою 17”.
У першому випадку власники міні-тракторів отримували одноциліндровий двигун потужністю 16 «конячок», колісну формулу 4х2 (з ведучими задніми колесами), у другому – повнопривідний (колісною формулою 4х4) з трициліндровим двигуном на 24 «конячки» варіант. Така цікава пропозиція діятиме до кінця поточного року, тож не зволікайте!
«Дакар» у Кропивницькому?
Не дивуйтесь, любі читачі, ніхто не збирається проводити цей славетний марафон на наших теренах (на жаль чи на щастя). Але вперше на «АгроЕкспо» була представлена лінійка одягу з відомим зображенням бедуїна. Автором та виробником є польська фірма «Diverse», яка пропонує всім фанам авторалі екіпіруватись з ніг до голови в «дакарівський» одяг. Одяг створений за останніми технологічними здобутками, але кольорова гама заслабка –червоний, сірий та чорний кольори. Втім, справжнього технофана це не відлякає.
«АгроЕкспо» – прощавай і до зустрічі!
Майже так і підбив підсумки виставки генеральний директор «Агроекспо» Ігор Глібко: «Ми досягли,чого хотіли!» За його словами, за чотири дні свою продукцію показали 512 компаній-експонентів( з них більше десяти відсотків новачків) та майже півтисячі учасників «Покровського ярмарку», відвідали, за попередніми підрахунками, 42-43 тисячі гостей (звична реєстрація була скасована з причини все того ж карантину). Багато це чи мало – зважайте на карантинні обмеження. Виставкова площа, як і у попередні роки, становила 125 тисяч квадратних метрів, що дозволило виставці з Кіровоградщини увійти в десятку найбільших виставок Європи.
Цьогоріч свої агронапрацювання вперше за історію виставки показала Великобританія, делегація якої взяла участь у низці тематичних семінарів та форумів. Серед осіб, які відкривали виставку – заступник Посла цієї країни Ніколас Гаррокс. Почесними гостями також стали міністр АПК України Роман Лещенко, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Бєларусь Ігор Сокол, народні депутати та урядовці України.
Попри непрості погодні умови, традиційний конкурс «Гарбуз-велетень» встановив новий рекорд – 80 кілограмів. Як і у попередні роки, переможець отримав плазмовий телевізор.
За словами Ігоря Глібка, виставка вже потребує розширення. По-перше, цього вимагає постійно зростаюча кількість експонентів та експонатів, по-друге – віднині свої скарби учасникам та гостям виставки презентують не двадцять з лишком районів області, а майже пів сотні громад, кожній з яких дійсно є чим привабити. Тож «підготовка до нової виставки почнеться наступного дня після закриття попередньої…» А це означає, що відлік часу до ювілейного, десятого, «АгроЕкспо» вже розпочався.
Максим ГУЦАЛЮК
