Вже зовсім скоро в країні стане на паузу «Велике будівництво» та настане «Велике святківництво». Будемо відпочивати з 25 по 27 грудня, з 1 по 3 січня і з 7 по 9 січня. Готуйте печінку до випробувань, любі друзі.
Для порівняння: у деяких землях Німеччини навіть Різдво святкують один день – 25 грудня (у деяких два – 25-26), і ще 1 січня вихідний. Все. Може тому увесь світ їздить на «Мерседесах», «Ауді» та «БМВ», а не на «Тавріях»?
Бо всі ми чудово знаємо, що таке святкування по-українському. Якщо вихідні з 25 по 27 грудня, то хто там буде працювати 28,29, 30 і тим більше 31 грудня? Суцільні корпоративи, візити з привітаннями до колег, друзів, соратників і просто знайомих. Концерти, дитячі «утрєнніки», запалювання ялинки, закупівля харчів для олів’є та холодцю та інші обов`язкові клопоти. Ну коли тут працювати?! Хай німці собі гарують, нам не до того.
Хоча… От ніхто не скаже, що китайці – не працьовиті. Однак двічі на рік вони відпочивають по тижню – на свій Новий рік у лютому та з 1 по 7 жовтня – на честь утворення Китайської народної республіки. З іншого боку, у багатьох китайців немає навіть такого поняття як відпустка, а у більшості робітників у цій країні відпустка складає аж… 5 днів. І пенсії в Китаї немає як поняття, тільки у партійних працівників вона є, та ми не про це.
Знаєте, скільки вихідних днів буде у наступному, 2022-му році? 126! 115 вихідних плюс ще 11 святкових днів. Ми будемо гуляти навіть не кожен третій день, а ще частіше! І хто що буде після цього казати про якийсь ВВП, бюджет країни, зростання добробуту громадян?
Звісно, чимало громадян у свої законні вихідні будуть стояти п’ятою точкою до неба, «розважаючись» на городах. А як інакше?
Дуже багато наших людей взагалі не знають, що таке вихідні, – ті, хто днюють і ночують на базарах, аби прогодувати родину. Але казати, що в нас країна працеголиків, теж не варто.
До речі, Інститут національної пам’яті розробив законопроєкт, за яким пропонується День праці та День боротьби за права жінок зробити просто міжнародними святковими днями, без державних вихідних. Йдеться про 1 травня та 8 березня. Але відпочивати та святкувати менше не будемо.
Бо аж 12 свят пропонується визначити як державні: День соборності України (22 січня), День опору окупації Криму (26 лютого), День пам’яті та примирення (8 травня), День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня), День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни (14 травня), День Конституції (28 червня), День Української державності (28 липня), День державного прапора України (23 серпня), День незалежності України (24 серпня), День захисників України (14 жовтня), День української мови та писемності (9 листопада) та День гідності та свободи (21 листопада). Половину з цих днів ми і так святкуємо, але додаються й нові дати. А ще ж релігійні свята, а їх десятки, як привід гульнути ніхто не скасовував.
Такий вже ми народ-святкувальник. З прийдешніми святами вас, добрі люди!
Геннадій РИБЧЕНКОВ
