РЕЙДЕРИ ПРОТИ РЕДАКЦІЇ: ПЕРЕМОГА ЧИ ПЕРЕРВА?

0
1537
views

Днями було поставлено крапку у судовій тяганині редакції «НС» з обласною владою. Хоча редакція вважає: це, скоріш за все, лише кома, і спроби рейдерського захоплення домівки редакції буде продовжено.

Нагадаємо суть та перебіг подій. Відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» від 24.12.2015 № 917-VIII, який газетярі скорочено називають роздержавленням, колишній вісник Кіровоградської ОДА та обласної ради – газета «Народне слово» –  отримав право пільгової оренди приміщення редакції. Відповідний договір оренди на 15 обумовлених законом років було укладено в червні 2018 року між комунальним підприємством обласної ради «Регіональний центр розвитку послуг» (далі – КП «РЦРП»). Фактично – з обласною радою, адже підприємство засноване саме Кіровоградською обласною радою, яка є його органом управління. Ця обставина є дуже важливою, адже у подальшому, вже під час судових процесів, обласна рада щоразу забобонно відхрещувалась від тверджень про її участь у протистоянні з редакцією. І це, на нашу думку, красномовно свідчить про, м`яко кажучи, не вельми пристойні наміри щодо редакції. Простіше кажучи, про спробу «віджати» приміщення та територію (а це близько тисячі квадратних метрів в історичному центрі міста) у журналістів.

Зрозуміло, що такий ласий шматок не міг довго залишатись без уваги. А супротивник, мабуть, здавався слабким та несерйозним – ані «криші», ані грошей для того, щоб дати відкоша потенційним рейдерам. Тому, зрештою, редакція у квітні цього року отримала судовий позов від КП «РЦРП». Привід – відверто надуманий: начебто борги з орендної плати, а також наявність у приміщенні редакції сторонніх юридичних осіб. У судовому процесі, який відбувався у Господарському суді Кіровоградської області, досить швидко з`ясувалося, що боргів немає, це засвідчено банківськими документами. Цікаво, що орендодавець протягом року (!) приймав від редакції кошти за оренду, щомісячно підписуючи відповідні акти, а потім в суді свідчив, що їхні працівники настільки недбало ставились до службових обов`язків, що з місяця у місяць не помічали, хто саме здійснює оплату.

Щодо іншого, то – і суд це теж врахував – редакція має право за статутом здійснювати цілу низку видів господарської діяльності, тож наявність у приміщенні інших, окрім газетярів, спеціалістів є цілком логічним та обґрунтованим. Тим більше, ця діяльність ведеться якраз на виконання головної умови договору оренди – забезпечення виходу газети.

Про те, звідки у скандального позову стирчать вуха, красномовно свідчить формулювання позовних вимог – окрім погашення боргу та розірвання договору оренди йшлося про виселення редакції з приміщення. Фактично опоненти не стримували власних намірів – ви нам тут не потрібні. І крапка.

Пікантності ситуації додавав і такий факт: поки КП звинувачувало редакцію у зловживаннях та сперечалося з газетярами у суді, обласна рада вирішила перевірити, власне, сам Регіональний центр розвитку послуг. І – тадаммм! – знайшло порушень на понад 4 мільйони (!) гривень. Ось про що тоді (у липні цього року)  офіційно повідомляла обласна рада:

«У ході засідання постійної комісії обласної ради з питань власності розглянули результати позапланового фінансового аудиту діяльності комунального підприємства «Регіональний центр розвитку послуг». За інформацією начальника контрольно-ревізійного відділу Євгена Коліберди на підприємстві виявлено низку порушень на загальну суму 4 124 018,76 грн. Постійна комісія доручила усунути порушення і притягнути до відповідальності винних осіб, а також рекомендувала голові обласної ради Сергію Шульзі оголосити догану директору підприємства – Ірині Маковей».

Як кажуть, без коментарів.

Зрештою, редакція суд першої інстанції виграла. Та обласна рада через своє КП продовжила спроби домогтися свого – вже через апеляційний суд. Але його ухвала, яка була винесена 9 грудня, була однозначною: апеляційну скаргу КП РЦРП залишити без задоволення.

То що це взагалі було?! Юридичний представник редакції “Народне слово” у суді Юрій Усатенко вважає бажання виселити редакцію рейдерським захопленням: “Це було намагання захопити приміщення в обхід гарантій держави засобам масової інформації (…) Я думаю, що це не остання спроба”. Чи будуть наші опоненти подавати касаційну скаргу – нам наразі невідомо. А от готуватися до нових «наїздів» про всяк випадок будемо. Адже виграти бій – не означає виграти війну.

Оксана РИБЧЕНКОВА

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here