Світлана Матвєєва – єдина вчителька з Кіровоградської області, яка набрала 140 балів за сертифікацію.
Для початку розповімо : що таке сертифікація і для чого вона відбувається. Отож, сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей вчителів, що здійснюється шляхом незалежного тестування, cамооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Мета сертифікації – виявити і заохотити вчителів з високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.
Сертифікація складається з трьох етапів: незалежного тестування учасників сертифікації, самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності та вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації. До кожного наступного етапу допускатимуться ті учасники, які успішно пройшли попередній. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі. Успішне проходження сертифікації дозволяє отримувати надбавку в 20% до зарплатні й може зараховуватись як проходження чергової (позачергової) атестації. Сертифікат дійсний три роки.
Зокрема, у 2021 році оцінюванню підлягали: мовно-комунікативна, інформаційно-цифрова, емоційно-етична, інклюзивна, здоров’язбережувальна, інноваційна, рефлексивна та інші професійні компетентності, визначені оновленим Професійним стандартом вчителя. У 2021 році Кіровоградська область отримала квоту – п’ятдесят чотири учасникb, стільки ж і зареєструвалися, тридцять один з них були успішно сертифіковані.
Серед таких вчителів початкових класів була старший вчитель, вчитель вищої категорії, Світлана Анатоліївна Матвєєва, яка працює в НВК «Кіровоградському колегіумі» №11. Вона єдина вчителька з Кіровоградської області, яка набрала 140 балів у сертифікації. Ми поспілкувалися з вчителькою і розпитали її про враження від участі у всіх етапах сертифікації та поради для педагогів Кропивницького, які ще планують складати так звані іспити ЗНО для вчителів.
– Пані Світлано, чому ви вирішили пройти сертифікацію?
– Сучасні діти не хочуть сприймати інформацію за старими методами, тому завдання вчителя полягає у тому, щоб зацікавити дітей покоління Z до пізнання. А без постійної самоосвіти і самовдосконалення цього досягнути неможливо. Взяти участь у сертифікації вчителів означає бути сучасним, відповідальним та розуміти виклик часу. Це чудовий шанс підвищити статус професії вчителя.
– Скільки тривала сертифікація? Які етапи довелося пройти?
– Цей процес не має нічого спільного з атестацією. Він складався з трьох етапів і відбувався впродовж року: ЗНО (завдання були скеровані на перевірку теоретичних знань, володіння методикою навчання, здатності планувати та організовувати навчальний процес), самооцінювання, презентація досвіду, відкриті уроки у прямому ефірі. Це рік напруженого навчання, самовдосконалення. Але ж це того варте.
У грудні була реєстрація, а в січні розпочався перший етап, який мав назву «ЗНО», він складався зі ста запитань. Вчителям, які зареєструвалися для проходження сертифікації, давали сто вісімдесят хвилин (три години), і ми повинні були протягом цього часу дати відповідь на них. Запитання були різнопланові. Серед них були запитання з педагогіки та методики в школі, а також питання загального розвитку, з грамматики, з математики, політики та історії. ЗНО ми здавали на базі НВО №6, а потім чекали власні результати в особистих кабінетах. Я набрала необхідну кількість балів, яка дозволила мені пройти у другий тур. Він мав назву «Самооцінювання». Це знову було анкетування, де нам задавали запитання щодо оцінки власної роботи.на кшталт: що нам вдається добре, а що погано? Треба було об’єктивно оцінити свою роботу як вчителя, як професіонала, роботу з учнями в школі та роботу з батьками.
– Що стало найскладнішим, а що, навпаки, приємно здивувало?
– Найскладнішим був третій тур, який проходив у листопаді, він складався з трьох етапів: перший етап полягав у тому, що треба було провести два відкриті уроки у прямій трансляції. Особисто я проводила урок української мови та математики у другому класі. Налаштовувала відеокамеру, і незалежні експерти з Житомира у прямому ефірі спостерігали і оцінювали мої уроки. Складність була в тому, що мої уроки проходили у понеділок, в перший день після канікул. Діти прийшли в клас, а там вже стоїть відеокамера і ми починаємо працювати. Діти у мене розумні, тож уроки пройшли дуже вдало.
Цього ж дня я показувала презентацію своєї роботи. Вона була у вигляді десятихвилиного кінофільму-роздуму. Цей кінофільм мені допомогли зняти мої колеги. Я написала сценарій, і за ним знімався фільм-роздум про мою роботу – роботу вчителя: як я працюю в школі, як планую свою роботу у майбутньому, які в мене вже є досягнення, про що я мрію далі.
Потім на другий день було інтерв’ю з експертами, де ми знову виходили у прямий ефір, і двоє експертів з Житомира задавали мені різноманітні запитання, які стосувалися моєї роботи: як я впроваджую «нову українську школу», про мій стиль роботи, що є в пріоритеті моєї роботи.
– Пані Світлано, чи було запитання, яке сподобалося найбільше?
-Так, було. Найцікавішим було запитанням про те, як я ставлюся до уроків, які проходять поза межами школи? Я відповіла, що дуже позитивно, бо я як фахівець проводжу уроки не тільки в стінах школи, але й із задоволеннями ми з моїми школярами проводимо уроки на свіжому повітрі: ми багато подорожуємо, вивчаємо рідний край, відвідуємо кропивницьку галерею «Єлисаветград», краєзнавчий музей, їздимо Кіровоградською областю, виїжджаємо за її межі. Для дітей це звичні уроки. Вони вміють себе добре поводити під час таких уроків.
За правилами це інтерв’ю мало тривати годину, але тривало меньше. Після нього мені одразу оголосили, що я набрала найбільшу кількість балів, а саме 140 балів.
– Чи підтримував вас хтось під час сертифікації?
– Так. У цій сертифікації мене підтримували: адміністрація школи, зокрема директор колегіуму Олена Максимова, заступник директора Олена Кочмар , керівник методичного об’єднання Ольга Агеєнко, вчитель-методист, заступник директора Центру професійного розвитку педагогічних працівників міської ради Кропивницького, експертка з сертифікації педагогічних працівників Оксана Крамаренко. Вона готувала вчителів Кіровоградської області до сертифікації. Ми розглядали питання ЗНО, Оксана Олексіївна надавала практичну допомогу, розповідала у якому форматі краще провести урок, підтримувала нас. Саме ці люди допомогли мені в підготовці до сертифікації, спонукали мене до роботи, підтримували мене, – робили усе необхідне, щоби сертифікація склалася у мене успішно.
– Успішна сертифікація дає можливість отримувати підвищення до зарплати? Які ще є привілеї?
– Так, з січня цього року я вже отримала 20% надбавки до заробітної плати за сертифікацію. Звісно, не лише фінансова частина мотивує, а й можливість довести собі, що ти на правильному шляху, не боїшся викликів сьогодення і сміливо крокуєш у ногу з часом. Я отримала цікавий багатогранний досвід, познайомилася із колегами з різних куточків України, а ще успішний результат надав можливість побути «агентом змін» у наступних етапах сертифікації. Тепер і я матиму можливість бути супервізором, освітнім експертом для інших педагогів. А це, безумовно, нова сходинка у педагогічному зростанні вчителя.
– Пані Світлано, а що порадите, побажаєте педагогам, які ще вагаються у прийнятті участі у сертифікації?
– Зазвичай люди бояться проходити випробування. Я пішла перевірити свої знання та вміння. Коли я проходила сертифікацію, я теж боялася тому, що було б, мабуть, соромно, якби, пропрацювавши стільки років, не скласти це випробування. Тому краще не боятися, а добре готуватися, зокрема, для здачі ЗНО. У людини, яка працює, відкрита до інновацій, до новітніх форм роботи, таких як «нова українська школа» – все вийде!
Світлана НІКОЛАЄВСЬКА
