Умирають не тільки люди. І не тільки від старості, а й нерідко – від непрофесіоналізму і байдужості медиків. Природу теж «заліковують» до смерті. Так, мова знову піде про дерева, а конкретніше – про парк Перемоги, територія якого є природно-заповідним фондом. Там комунальники так постаралися з «лікуванням», що виходить, як у старому «чорному» анекдоті: «Лікар сказав – у морг, значить у морг!», бо вже ніяка реанімація тамтешнім деревам не допоможе.
Читати також: ТОПОЛІ НЕ ВИННІ?
Парк Перемоги, або Міський чи Казенний сад заклали більше двохсот років тому за велінням імператриці Катерини ІІ. Розташований вздовж річки Сугоклея, парк довго був центром відпочинку містян. Якийсь час його називали Потьомкінським на честь «свєтлєйшего», який любив під високим дубом збирати військові наради із Суворовим та Кутузовим. Цей дуб, кажуть, став дармовим паливом у роки громадянської війни. Відчувається аналогія із сьогоденням. Легенд про цей парк багато, та сьогодні мова не про них.
Наразі у Ленінському районному суді Кропивницького розглядається адмінсправа за протоколом екоінспекції щодо обрізування тисячі дерев у парку Перемоги колективним підприємством «Єлізавета», яким керує Алла Чернік. З першого засідання виникла підозра, що ніякого покарання фірма не зазнає. І, власне, суду б ніякого не було, якби не активісти, які повстали проти такої «реконструкції». З всього видно, роботу свою працівники виконували старанно. Як «фахівці» з обрізування дерев виконали і перевиконали план, зробивши його під стовбур, не лишивши деревам шансу на відновлення, та ще й у «період тиші», коли це законодавством заборонено, а також у період активного росту, що шкодить рослині. Та де ж тим людям було знати коли і як: дали пилку – працюй! Знати і контролювати мали б інші, ті, хто дав наказ на реконструкцію.
«Гра за правилами. Чиїми?»
От, до речі, про неї. Підприємство «Єлізавета» отримало від управління ЖКГ міськради Кропивницького підряд на наведення порядку в парку. За ним фірма мала встановити лавки, облаштувати доріжки і т.п. А ще міські комунальники прописали у тендерних вимогах обрізування та видалення аварійних дерев. Але для обрізування дерев на території природно-заповідного фонду потрібен був окремий проект та дозволи від екологів, а такого не було. Через це Держекоінспекція в області 19 червня склала на директорку підприємства Аллу Чернік адмінпротокол за ст. 91 КУпАП про Порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду. В протоколі йдеться, що під час позапланової перевірки природно-заповідної території парку садово-паркового мистецтва встановлено, що 13 червня роботи вели з порушенням Положення про парк природно-заповідного фонду та без проекту реконструкції.
На судове засідання відповідачка прийшла з адвокатом, принесла купу документів, які свідчать на користь усіх дій «Єлізавети»: тендерну документацію за вказаним підрядом, проект реконструкції тощо, які головуючий суддя Майданніков долучив до справи. Ще він задовольнив низку клопотань відповідачки і дослідив адмінпротокол.
Алла Чернік заявила, що її підприємство не винне, бо працювало за проектом та дозволом державної архітектурно-будівельної інспекції. Обрізування дерев проводили з 21 березня по 13 квітня, не в період «тиші». Розпочали формувальне обрізування, а під час вегетації дерев роботи припинили. 13 червня, за словами Чернік, відповідно до журналу обліку діяльності підприємства, дерева не різали, а лише облаштовувати доріжки. Вона нагадала про численні погодження, які фірма отримала перед стартом робіт. На питання судді, яким чином підприємство визначало, які дерева слід обрізати, Чернік не пояснила, але сказала, що зазначені дерева висаджені ще 1944 року і обрізування потребувало понад сім тисяч одиниць. Чисельність прописана в проекті. «Це колоновидне помірне формувальне обрізування», – заявила Чернік. Адвокат підприємців наголосив, оскільки 13 червня не проводили обрізування, а фірма має всі погодження, його клієнтка не винна.
Інженер Олег Андалюкевич, який за угодою з управлінням ЖКГ здійснював технічний нагляд за проектом, заявив, що постійно моніторить об’єкт, наразі зауважень до КП «Єлізавета» не має. Також він довіряє проектно-кошторисній документації, яка затверджена замовником. Її складають фахівці та аналізують експерти.
Член Громадської ради при виконкомі міськради Кропивницького Олександр Тарасов за результатом судового засідання зазначив, що у такому жахливому обрізуванні винний не лише підрядчик, а й замовник – управління ЖКГ, яке виписало проект саме реконструкції парку, а не поставило вимоги робіт на об’єкті природно-заповідного фонду, тоді вимоги і контроль були б інші.
– Ми, як громадськість, наполягаємо, що це не формувальне обрізування з видалення дрібних пагонів, а обпилювання до стовпа. Ми доводимо, що дерева пошкоджено. Взагалі суд був грою за їхніми правилами. Дві години вони доводили, що не обрізали в той період. Але ми громадськість і за законом не є стороною адмінсправи, тому не можемо оголошувати свої аргументи, показувати ці фотографії, де їхня техніка працює в парку, – резюмувала голова ГО «Озеленення Кропивницький» Надія Паливода та не виключила, що власні аргументи на суді зможуть подати у вже своїй позовній заяві, а не у рамках адмінсправи за протоколом екоінспекції.
Свідчення інспектора управління Держекоінспекції Олександра Яремчука, який склав адмінпротокол на директорку КП «Єлізавета», вирішили перенести на інший день – 11 липня, але судове засідання не відбулося через неявку цього свідка. Але що це вирішить? Дерева ж до життя не повернути!
Гробити парк почали давно
Під час подій 1917-1921 років у Міському саду постраждали багато дерев, які рубали на дрова, але з середини 20-х років ХХ століття тут знову діяв парк, площа якого перед війною становила майже 40 гектарів. У війну сад знову зазнав варварської вирубки. Державна комісія повідомила, що це справа рук німців, які рішуче знищили розважальну інфраструктуру і вирубали рідкісні породи дерев. Ну то фашисти, а що ж відбувалося далі?
У статті Ігоря Бабанського під назвою «Парки просять порятунку», що вийшла в газеті «Кіровоградська правда» 19 червня 1988 року, йдеться: «Парк Перемоги зустрів нас розбитою плитою з його назвою і купами пнів, що залишилися від дерев, спиляних під час «упорядкування» заповідного місця. Важко уявити, чим керувалися особи, відповідальні за реконструкцію дерев і кущів. У всякому разі не бажанням зберегти рідкісні й екзотичні рослини. На ділянці біля входу до парку повністю знищено кущі, серед яких були й екзотичні, зокрема ефедра, магонія…
Дерева тут спилювали за принципом: велике за розміром дерево – залишити, менше – під корінь. А серед другої групи і опинилися екзоти – бархат амурський, каркаси, щеплені форми кленів тощо. В першій групі домінуючими породами стали в’яз і берест, які швидко гинуть від голландської хвороби ільмових, акація біла. Клен ясенолистий – одна з малоцінних декоративних порід. Якщо в подібному плані і надалі триватиме така його реконструкція, то від нього залишаться одні спогади.
Не можна не згадати й зелених насаджень на території колишньої сільськогосподарської виставки, що прилягає до парку Перемоги. Центральний вхід до неї був красиво оформлений з використанням художнього литва і прикрашений екземплярами рідкісної рослини – кореневласного ясена жовтокорого. Зараз від огорожі нічого не залишилося, грунт навколо ясенів заїжджений до стану бетону, впритул до одного з ясенів присусідився павільйон прийому склотари. Тут же, біля входу, навалено величезні купи сміття». (Матеріал наданий донькою дослідника Ніною Бабанською).
У 2008 році місцеві депутати прийняли земельне рішення №405 віддати під забудову цю рекреаційну зону. Проте громада міста забила на сполох і все ж змогла оскаржити це рішення. Тим часом верхні алеї, де раніше був літній театр і атракціони, років з десять як перетворились на місце випасання домашньої живності. Проте, якби щороку волонтери тут не прибирали, вони навіть для кіз були б непридатними.
Нині ж відбувається завершальна стадія знищення парку. Ще трохи – і від унікального місця залишаться тільки страхітливі обрубки. Це все одно, що лікар, не обстеживши хворого, відрубав йому все, що прийшло в голову. Лікар, якому все одно, що рубати.
А могли б мати свій ботанічний сад
У 1937 році вперше була висловлена думка про створення на базі парку ботанічного саду. Ідея ця належала працівникам краєзнавчого музею. Але далі ідеї та кількох публікацій у газеті «Кіровоградська правда» справа не пішла.
В 1984-му облрада оголосила державний парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва «Перемога» заповідним об’єктом, а відділ комунального господарства міськвиконкому прийняв на себе відповідне «охоронне зобов’язання». У лютому 1996-го вже сесія Кіровоградської міськради зарахувала парк Перемоги до категорії земель природоохоронного призначення.
У 2001 році Кіровоградська міськрада пішла ще далі і прийняла рішення створити на місці Міського саду ботанічний сад (Рішення міськвиконкому № 1786 від 28 грудня 2001 року «Про створення на базі природно-заповідного об’єкта садово-паркового мистецтва парку «Перемога» (Міський сад) ботанічного саду». Але змінилася міська влада ‒ і про рішення забули. Перетворення парку Перемоги на ботанічний сад було призупинене.
У 2016 році до міської ради надійшла петиція від містян про створення у парку Перемоги ботанічного саду, мовляв, наукове обґрунтування ботанічного саду на базі парку Перемоги є в міській раді. Але відповідь на неї була така: «Відповідно до ст.31 Закону України «Про природно-заповідний фонд», ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи. Інформація про надання статусу ботанічного саду існуючому природно-заповідному об’єкту парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення «Перемоги» та наукове обґрунтування ботанічного саду на базі парку «Перемоги» в Кіровоградській міській раді відсутні».
Рік тому міський голова Кропивницького на брифінгу запевнив, що реконструкція парку Перемоги почнеться у 2019 році. У результаті реконструкції там має бути не лише центр дозвілля, а і стадіон, велодоріжки, оновлення зелених насаджень, а також дитячий і молодіжний табір відпочинку. Початок є…
Щодня біля Колгоспного та оптового ринків Кропивницького можна побачити вантажівки із дровами, що продаються. Ціна доходить до семи тисяч гривень. Люди купують, бо це виходить все-таки дешевше, ніж обігріти оселю взимку газом за нинішніми тарифами. От тільки звідки беруться ті дрова? Чи не з того ж парку Перемоги? А до речі, куди йдуть ті обрізки у півдерева? А це ж непоганий бізнес! Але це вже зовсім інша тема.
Світлана КОСТЕНКО
