Обурений допис науковиці Ольги Гелевери у соціальних мережах викликав неабиякі емоції як у прибічників суті допису, так і опонентів. А стосувався він інтерв’ю директорки Департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської ОДА Ярини Мацків та колеги пані Гелевери з ЦДПУ ім. Винниченка Олександра Гулая, де ті стверджують, що підстав для створення Національно-природнього парку «Чорноліський» немає й бути не може. В історії й наслідках цієї баталії розбиралося «Народне слово».
«
Хочете побачити справжнє обличчя департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської ОДА й те, як вони дбають про збереження Чорного Лісу? Прочитайте лист Міністерства екології від 2018 року, де на підставі клопотання та наукового еколого-економічного обґрунтування просять Кіровоградську ОДА подати матеріали проекту створення НПП «Чорноліський» до Мінприроди для підготовки відповідного проекту Указу Президента України. А потім подивіться це відео (програма «Радіомайдан» від 9 липня 2020 року – авт.) з 12 хвилини, де директор департаменту Я. Мацків та О. Гулай стверджують, що клопотання та наукового обгрунтування створення НПП «Чорноліський» не було. Цього року область проходить погодження планів рубок та оцінку впливу на довкілля й можна передати землі відповідних лісгоспів до НПП. Нами повторно подане клопотання та наукове еколого-економічне обгрунтування до Мінприроди та Кіровоградської ОДА. Можливо, нові очільники приймуть позитивне рішення!» – написала науковиця з посиланнями на джерела, які спростовують слова спікерів програми. Що ж, звернемося до історії питання.
Ідея створення на теренах Чорного Лісу національного природного парку виникла ще у 2009 році. Тоді у лютому відбувся круглий стіл з цього питання, де ухвалили розробити відповідні документи, направити листи владним структурам Кам’янського та Чигиринського районів Черкащини для узгодження дій, долучити до обговорення питання ЗМІ, громадськість та дотичні відомства. Тоді ж згідно з розпорядженням голови обласної ради Миколи Сухомлина від 13 квітня 2009 року за номером 92-гр створили робочу групу з розробки засад створення Чорноліського національного природного парку. До неї увійшли науковці ЦДПУ, депутати облради, ОДА та природоохоронних структур. Під резолюцією стояли підписи більшості з них, але цей проект так і лишився нереалізованим.
Знову до цієї теми повернулись лише у 2017 році, коли до очільників області Олександра Чорноіваненка та Сергія Кузьменка надійшло звернення Кропивницького відділу Українського географічного товариства про бездіяльність вищезгаданої робочої групи, млявість профільних державних інституцій, відповідальних за розширення природно-заповідного фонду, та неодноразові ініціативи окремих осіб щодо спроб приватизації значних ділянок Чорного лісу. Підписантами звернення стали науковці нашого педуніверситету на чолі з Андрієм Домаранським. У відповіді голова обласної ради Олександр Чорноіваненко в січні 2018 року зазначив, що «обласна рада порушила перед обласним управлінням лісового та мисливського господарства клопотання щодо розгляду звернення УГТ та надання пропозицій щодо вирішення порушених питань по суті». Того ж місяця обласний лісгосп в особі першого заступника начальника управління – головного лісничого Олега Середюка повідомив про незгоду з ініціативою науковців щодо НПП, мотивуючи це наступним:
– «…на територіях тільки Олександрівського та Чорноліського лісгоспів налічується 21 об’єкт ПЗФ (природно-заповідного фонду – авт.) загальною площею 5369,2 га, що становить 14 відсотків загальної площі цих підприємств і утримуються за їх рахунок. Дані об’єкти можливо використовувати в повній мірі для рекреації і туризму без створення національного парку.
Посилання заявників на те, що Кіровоградська область єдина, в якій відсутній національний природний парк, не є обгрунтуванням для його створення. Крім того, землі лісогосподарського призначення, на яких розташований Чорний ліс, мають державну форму власності та перебувають в постійному користуванні ДП «Чорноліський лісгосп», яке не має наміру відмовлятись від їх використання».
Така відповідь не влаштувала науковців, і тому у бій пішла «важка артилерія» – зокрема, Інститут географії НАНУ, Інститут зоології НАНУ імені І. Шмальгаузена, ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАНУ, власне Інститут археології НАНУ, Інститут історії України НАНУ та науково -дослідний інститут козацтва, Український інститут національної пам’яті тощо. Тож, отримавши листи підтримки, 1 березня 2018 року в приміщенні обласної юнацької бібліотеки ім. Є. Маланюка ініціативна група скликала новий круглий стіл з питання створення Чорноліського НПП. Представництво було доволі потужним, відповідно, й аргументи були дійсно «великокаліберними». Втім, опоненти проекту – згадані вже Олег Серeдюк та Олександр Гулай – вперто тримали свою лінію оборони, а тодішній очільник Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Олександр Ковтунов – «золоту середину». Більшістю голосів присутніх було ухвалено оновлену резолюцію (див. матеріал «НС» від 15.03.2018 «Область матиме перший національний парк?»). Якщо коротко, то було запропоновано охопити межами НПП лісові масиви «Чорний», «Чута», «Бірки», «Нерубай» для недопущення ймовірних зловживань у лісогосподарській діяльності, можливого знищення чи пошкодження природних та історико-культурних об’єктів та утворення національно-природного парку як оптимальної форми взаємодії громади, влади, господарських структур та потенційної туристичної спільноти.
Резолюція, передбачала також підготовку звернення до Президента України та керівництва області. На жаль, відповідь тодішнього гаранта Конституції, ані нам, ані науковцям не відома. А, ухилившись від слизької теми «завдяки» децентралізації, відмовчались також як обласна влада, так і оновлені органи місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад.
І ось рік 2020-й знаменується згаданим на початку розповіді коментарем двох посадовців, з якого вимальовується висновок, що основним гальмом процесу є шалені витрати коштів. У той самий час у «Паспорті бюджетної програми місцевого бюджету на 2020 рік», затвердженому наказом директора Департаменту екології та природних ресурсів КОДА 13 лютого 2020 року за номером 12-ОД й підписаному в.о. директора Департаменту Ганною Гоменюк та директором фінансового департаменту КОДА Сергієм Шереметом, у графі «Нерозподілені видатки» міститься сума 17 мільйонів 573 тисячі 131 гривня(!). Куди будуть направлені ці кошти?
«Наш департамент екології щороку витрачає сотні тисяч гривень на ПЗФ, проте його частка залишається 4% (планували збільшити до 7%), і наша область залишається єдиною, де немає жодного заповідника чи НПП, – знову обурюється Ольга Гелевера від імені наукової спільноти. – Наприклад, 2020 року витратять 199 тис. грн. на наукові дослідження з виявлення та обгрунтування доцільності заповідання цінних природних територій; 170 тис. грн. на ведення державного кадастру територій та об’єктів ПЗФ в Компаніївському та Новгородківському районах тощо. Обсяг видатків на проведення заходів по збереженню ПЗФ області – 762 тис. грн. Нерозподілені видатки складають 17,5 млн. грн. Вважаю доцільним витратити ці кошти на підготовку матеріалів проекту створення НПП «Чорноліський» (відповідне посилання http://ekolog.kr-admin.gov.ua/files/pas_08_05_2020.pdf). Треба, щоб наш департамент екології на підставі наукового еколого-економічного обгрунтування створення НПП «Чорноліський» ініціював передачу земель Олександрівського та Чорноліського лісгоспів до НПП «Чорноліський».
А тим часом на адресу науковців лунають закиди про «неподання документів на адресу обласного Департаменту екології та природних ресурсів» та, більше того, у дезінформуванні суспільства щодо факту проведення круглого столу чи іншого формату обговорень проблеми. Лісгосп продовжує триматись за нібито своє, більшості суспільства – відверто байдужі. Тож питання Чорноліського національно-природного парку має наразі вельми сумнівнв перспективи. І це в той час, коли аналогічні парки в інших регіонах України є місцями туристського паломництва (попри карантин, до речі). Звісно, реалізація цього амбітного проєкту вимагає і коштів, і зусиль. На питання, чи звертались науковці до чинного керівництва області, зокрема нової команди ОДА, відповідь була негативною. А, може, варто спробувати?
Максим Гуцалюк
