Нещодавно минуло 100 днів, як Кіровоградську обласну раду – представницький орган, що юридично представляє інтереси територіальних громад області, очолив Сергій Шульга.
Як домовляються (та чи домовляються) фракції в обласній раді? Що буде з майном колишніх районів області? Чи ефективно працюють комунальні підприємства обласної ради? Які уроки отримав очільник обласного депкорпусу від батьків та чому він не брав участі у світовому чемпіонаті? Про це і не тільки – наша розмова з головою обласної ради Сергієм Шульгою.
– Шановний Сергію Павловичу, читачів цікавить питання: хто ваші батьки?
– На жаль, батьків вже немає в живих. Батько працював на залізниці, а мама начальником цеху на ВО “Друкмаш”, колись одного з найбільших підприємств міста.
– Хто з батьків давав вам більше настанов і які саме?
– Знаєте, хоча зазвичай на хлопців більше впливає тато, але в моєму випадку це була мама. Вона завжди ставилася до мене як до дорослої, свідомої людини. Мама привчила мене до відповідальності та розуміння наслідків моїх вчинків. Я дуже добре пам’ятаю наші з нею шахові партії. Мені тоді було 7-8 років. Зазвичай батьки грають в «піддавки» з дітьми такого віку. Але мама відмовлялася піддаватися мені, вона завжди казала, що в такому випадку гра втрачає сенс і тому не варто навіть починати. Тоді це мене дуже дратувало та навіть обурювало, але сьогодні я їй безмежно вдячний за такі уроки.
– Як ви захопилися спортивним орієнтуванням? У яких змаганнях брали участь?
– Все починалося досить банально, як зазвичай і буває: шкільні або дворові друзі ідуть однією компанією “записуватися в секцію”. Так і ми четверо з одного двору пішли на секцію спортивної радіопеленгації (“Полювання на лисиць”). Досить скоро мої друзі пішли з секції, а я лишився. Можливо, мене, п’ятнадцятирічного хлопця, зачепило тоді, що тренер дав мені оцінку неперспективного. А вже за пів року я став кандидатом в збірну Радянського Союзу. Уявіть собі відчуття хлопця з провінційного містечка, який став одним з двох кандидатів з України до союзної збірної… А в 1995 році, вже перебуваючи на службі в лавах СБУ, я став майстром спорту та чемпіоном України. На жаль, тоді ж я і змушений був припинити спортивну кар’єру, бо мав певні допуски на службі і мене не відпустили на чемпіонат світу. Проте і зараз я з дітьми регулярно займаюся спортивним орієнтуванням, а молодший син нещодавно посів третє місце на обласних змаганнях.
– Чи є серед депутатів обласної ради активні спортсмени (можливо кандидати чи майстри спорту), які пропагують здоровий спосіб життя?
– Так спортсмени є. Це Вадим Волканов, Дмитро Лінько, Андрій Лісота. А що вони пропагують, судіть по їх вчинках.
– Під час обговорення звернення про перейменування області один з депутатів – Віктор Серпокрилов, який довгий час був заступником голови ОДА, заявив, що область – під загрозою зникнення з мапи України. Чи бачите ви таку небезпеку, і що потрібно зробити, аби цього не відбулось?
– Давайте пам’ятати, представником якої політичної сили є Віктор Миколайович. Думаю, всі ми добре розуміємо ставлення ОПЗЖ до декомунізації та перейменувань. Що ж до аргументів, які наводять представники ОПЗЖ і власне Серпокрилов, то, як на мене, вони не мають під собою підґрунтя. Якщо ви згадаєте, то тема територіальної реформи вже піднімалася після Помаранчевої революції, але доволі скоро була знята з порядку денного. На сьогодні, вважаю, подібні побоювання є безпідставними.
– Чи достатньо, на вашу думку, виділяється з обласного бюджету коштів на підтримку учасників АТО/ООС та їхніх родин?
– Звичайно, хотілося б мати змогу надати більше допомоги. Але можливості обласного бюджету обмежені. Проте нещодавно обласна рада внесла суттєві зміни до програми соціальної підтримки учасників АТО/ООС, в якій передбачено і допомогу дітям загиблих воїнів, і дороговартісне протезування та інші медичні й реабілітаційні послуги. А в подальшому чим більше буде дозволяти бюджетний ресурс, тим більшими будуть наші можливості у підтримці.
– Нині масово передається майно з балансу районних органів влади на ОТГ та нові райони. Чи слідкує облрада за цим процесом? Наскільки цивілізовано все відбувається?
– Так, ми намагаємось слідкувати за процесом та – за потреби – надавати всебічну допомогу. Проте процес наразі триває і має бути завершений в червні цього року. Саме тоді можна буде давати якісь оцінки та працювати над помилками. Але вже зараз обласній раді іноді доводиться долучатися – до прикладу, ми вже вийшли з ініціативою передати Кропивницьку ЦРЛ на баланс обласної ради задля збереження та повноцінної роботи закладу. Також інколи облрада виступає в якості рефері між громадами, що не можуть розділити майно між собою. Але, на щастя, такі випадки поодинокі і не мають системного характеру.
– На початку роботи нового складу ради було проінспектовано роботу комунальних підприємств обласної ради та об’єктів комунальної власності. Які результати? Наскільки ефективним є господарювання у цій сфері?
– Аудит ще не завершено, проте вже можу сказати, що стан комунальної власності – просто жахливий. Наведу деякі приклади. Комунальне підприємство «Аграрник» чомусь передало частину своєї сільгосптехніки в користування фермеру. Комунальне підприємство «Кіровоградфармація» чомусь програвало всі тендери і позбулося більшості своїх аптечних точок. А ще показовий приклад підприємства мобілізаційного резерву «Кіровоградська обласна база спеціального медичного постачання», де ми щорічно витрачаємо дванадцять мільйонів гривень платників податків на зберігання ліків, закладених ще в кінці 80-х років. І такий стан речей триває роками. Прикладів можна наводити багато, але потрібно змінювати підхід. Після завершення аудиту ми обов’язково прозвітуємо про його результати та вжиті або запропоновані заходи.
– Одним з найбільш помітних та резонансних рішень ради стало звернення до парламенту про перейменування області. Чи маєте ви в цьому питанні підтримку нардепів від Кіровоградщини? Чи будуть вони ініціювати розгляд звернення у ВР?
– Знаю майже на сто відсотків, що деякі з нардепів не будуть підтримувати це питання, дехто ще не визначився остаточно. Але давайте відверто – зараз це питання значною мірою політизоване, та й навряд чи зараз знайдеться у Верховній раді триста голосів, необхідних для перейменування області. Тому подальший процес від нас вже мало залежить.
– Очільник ОДА озвучив наміри відновити у Кропивницькому аеропорт. Як ви ставитесь до цієї ідеї, і чи готова облрада виділити на це кошти з обласного бюджету? Чи це будуть державні кошти?
– Я також був присутній на цій нараді. Питання справді важливе. Наразі аеропорт Кропивницького має дві злітно-посадкові смуги, одна з яких у доволі непоганому стані. Іншу потрібно добудувати, збільшивши її, щоб приймати великі літаки. Але навіть у теперішньому стані аеропорт цілком готовий приймати і випускати літаки, тому вже зараз можна говорити про можливість заведення лоукостів. Проте тут важливо розуміння: чи буде відповідний пасажиропотік. Чи набереться раз на два-три дні умовних сто п’ятдесят пасажирів на один напрямок. А ось двадцять-тридцять осіб на внутрішні рейси або до транспортного хабу – цілком реальна цифра. Тим більше, що пропускна здатність нашого терміналу розрахована на п’ятдесят осіб на годину. Тому нам зараз вже можна розпочинати з малої авіації – з перспективою розвитку авіасполучення відповідно до наявного пасажиропотоку.
– До вашого обрання головою обласної ради стався випадок недопущення на сесію облради голови Громадської ради при Кіровоградській ОДА Анатолія Войного. Як нині складаються ваші відносини з Громадською радою?
– За останній час з членами Громадської ради та її головою склалися добрі ділові стосунки. Ми зустрічаємося, проводимо спільні засідання, консультації. Частину представників Громадської ради введено до складу конкурсних комісій та робочих груп.
– Чи є зараз в обласній раді чітко виражена опозиція? Чи все ж таки переважно вдається досягати консенсусу? Чи використовуються при цьому взаємовигідні «перехресні» домовленості фракцій?
Дуже цікаве питання. Судіть самі – з одного боку рада працює: ухвалено бюджет, відбуваються кадрові призначення. Проте з іншого – приклад голосування під час останньої сесії. Декілька разів в комісіях і на президії ради обговорювалося важливе питання про об’єднання Олександрійського та обласного протитуберкульозних диспансерів за рекомендацією НСЗУ. Ні в кого жодних питань не виникало і начебто була цілковита згода в важливості такого кроку. Проте під час сесії три фракції з незрозумілих причин відмовились підтримати це рішення. Тож далі побачимо. А поки будемо сподіватись на розуміння депутатами своєї відповідальності перед виборцями.
Інтерв’ю вів Роман ЛЮБАРСЬКИЙ
