ДОСЯГНЕННЯ ГРОМАД КІРОВОГРАДЩИНИ: СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ Й ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ

0
997
views

Цього тижня DOBRE вчергове визначила переможців серед об’єднаних громад, вони отримали звання взірцевих випускників програми. Серед найкращих – знову Кіровоградщина!

Що таке програма DOBRE, у чому між собою змагалися громади України та що порадили зразкові очільники майбутнім колегам – розповідає «Народне слово».

Чому добре з DOBRE?

DOBRE розшифровується як «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність». Цей проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) втілює Глобал Комьюнітіз (Global Communities) і працює з об’єднаними територіальними громадами у декількох областях України, серед яких і Кіровоградщина.

Програма DOBRE спрямує більшу частку технічної та фінансової допомоги на місцевий рівень, зокрема створюючи умови для нових ОТГ краще управляти ресурсами, підвищити якість комунальних послуг, стимулювати місцеву економіку та насамперед – підвищити залученість громадян. Це допоможе побудувати більш широку суспільну підтримку для процесу децентралізації в цілому.

З  2016 року Програма USAID DOBRE допомагала 75 громадам у розвитку їхньої спроможності до кращого самоврядування та стратегічного управління. Програма DOBRE спрямована на розвиток громад, які здатні стратегічно планувати свій розвиток, надавати кращі послуги  мешканцям, ефективно управляти ресурсами та залучати громадян до прийняття рішень.

Успішною співпрацею із USAID та участю у програмі в Кіровоградській області Бобринецька, Новоукраїнська, Маловисківська міські, а також Новопразька, Помічнянська, Смолінська, Компаніївська та Дмитрівська громади. Кількість втілених ініціатив та проектів годі буде й перераховувати, а Кіровоградщина завдяки активності громад може дати фору громадам інших областей. Чого тільки вартує найвищі досягнення в розвитку спроможності, адже за них чотири ОТГ з усіх, що доєдналися до програми, отримали відзнаки та по 50 тисяч доларів від Програми USAID DOBRE наприкінці 2020 року. І серед чотирьох переможців дві громади є кіровоградськими: це Помічнянська та Дмитрівська.

У чому змагалися?

У червні 2020 року Програма DOBRE розширила  географію діяльності та почала надавати  підтримку додатковим 25 громадам. При цьому програма до вересня 2022 року зосереджує свою роботу на нових громадах-партнерах та поступово згортає активності в громадах перших трьох когорт. Тож наразі громади, які є успішними і здатні надалі вже без підтримки міжнародних партнерів не збавляти темп розвитку, називають випускниками DOBRE.

І цього понеділка, 17 травня, в Києві громади, які показали найкращий прогрес відповідно до оцінки спроможності місцевого самоврядування (РМСІ), отримали відзнаки. Серед них три – з Кіровоградщини. Прогрес вираховувався відповідно до формули, яка складається з оцінювання чотирьох напрямків діяльності: лідерство та управління, фінансовий менеджмент та бюджетування, надання послуг та участь громадськості. За цими показниками в четвірку лідерів вирвалася Дмитрівська сільська територіальна громада Кіровоградської області. Нагороди вручали директор місії USAID в Україні Джим Хоуп та міністр інфраструктурного розвитку України В’ячеслав Негода.

– Реформа, яку ми коротко називаємо «децентралізація» – це справді був дуже складний процес Але це необхідна реформа, яка фактично змінює світогляд, бачення стосовно ролі та місця місцевого самоврядування, а також органів місцевого самоврядування, безпосередньо громадян в громаді в такому складному процесі, як місцева демократія, – підкреслив міністр.

Отримуючи нагороду, голова Дмитрівської громади Наталія Стиркуль підкреслила, що програма дає великий багаж знань через цікаві тренінги та семінари, а також обмін досвідом між громадами.

– Програма DOBRE допомогла розворушити нашу громаду – простих людей. Навіть у невеликих населених пунктах тепер втілюють громадські ініціативи, створюють громадські організації, – розповіла Надія Стиркуль.

До сімки громад, які показали найкращі бали за РМСІ в Україні, увійшли також Маловисківська та Новоукраїнська міські територіальні громади.

Стратегічний план і оцінка спроможності громад

Після нагородження відбулася дискусія, яка присвячена темі стратегічного планування і стратегічного управління, вимірювання ефективності громад та забезпечення участі громадськості на всіх етапах управління.

Для чого потрібна стратегія розвитку? Коли громада виходить на прямі зв’язки з держбюджетом і без посередників на районному та обласному рівнях, то отримує не тільки нові надходження, а й нові обов’язки. При цьому ніхто краще за власне місцевих мешканців не знає, що потрібно в першу чергу вирішувати в громаді, що не обхідно створити, а на втілення якої ідеї можна націлитися. І щоб не збитися з наміченого, громада створює стратегію розвитку на найближчі 5 років – тоді навіть при зміні політичного курсу в керівництві ОТГ думка громади залишається врахованою.

Крім того, розробка такого далекоглядного плану дозволить запобігти багатьох проблем. Наприклад, мешканці Кропивницького мають своєрідну гірку розвагу – рахувати, скільки разів перекопували дорогу по вулиці Чорновола через прориви то водо-, то тепломережі після того, як туди за кошти міста вклали новеньке колись асфальтне покриття. Тут допомогло б планування із залученням експертів, які б підказали, що оновлення мереж зверху старих мереж – то гроші на вітер.

Є декілька варіантів розробки стратегії: управлінський або експертний підхід, а також метод партнерства. При управлінському підході розробкою займаються лише органи місцевої влади без залучення громадськості, а при експертному підході органи місцевого самоврядування розробляють стратегію разом із залученими експертами. Це в рази пришвидшує процес, але проєкт пропустить відомі громадськості нагальні проблеми. Крім того, якщо громадськість не залучена до розробки ідеї, то вона й не буде зацікавлена у її втіленні.

Метод партнерства спирається на широке залучення громадськості до процесу розробки стратегії на всіх етапах роботи над документом. При цьому до робочої групи, включаються представники з різних сфер ОТГ: бізнес, освіта, медицина, культура, комунальна сфера, органи влади, громадські організації та інші. Проводяться відкриті засідання, а робоча група готує документ з консультаційною підтримкою з боку експертів, а потім стратегія виноситься на громадське обговорення.

Та без якісного втілення ідея може так і залишитися на папері, а без об’єктивної оцінки результатів неможливо корегувати подальший розвиток. Методами успішної реалізації та оцінки під час дискусії поділилася заступниця голови Новоукраїнської громади з питань регіонального розвитку та інвестицій Людмила Білокоз. Варто зазначити, що показник спроможності РМСІ Новоукраїнської ОТГ зріс з 39 балів у 2017 році до 81 у 2020 році.

Новоукраїнська громада має стратегію розвитку, розписану до 2027 року. Розробляли її із залученням жителів з усіх населених пунктів, які зголосилися стати однією ОТГ та із консультаціями експертів програми DOBRE.

– Спочатку участь проєкті DOBRE сприймалося як додаткове навантаження. Експерти показували, як втілювати прописані в стратегії цілі і об’єктивно оцінювати. Вже через рік ми пробували самостійно орієнтуватися на РМСІ, а вже на четвертий рік навчилися не тільки втілювати, а й оцінювати наші дії і результати. Після документ вже починає працювати а громаду і значно полегшує роботу. Тому важливо громадам, які тільки доєдналися до програми, не відкидати такий корисний інструмент, як РМСІ і не боятися об’єктивної оцінки своїх дій і стратегії, – розповіла Людмила Білокоз.

Так, завдяки врахуванню спроможності в Новоукраїнській ОТГ створили вже паспорт громади, гендерний та економічний профілі, на фінальній стадії затвердження вже стратегія розвитку освіти. Вже зараз в громаді створили ресурсний інклюзивний центр. Щодо бюджетного планування, то щороку проводяться громадські слухання, щоб внести правки у план з врахуванням думки місцевих мешканців. Водночас оцінка РМСІ дозволила побачити і слабкі місця на території, зокрема утилізація твердих побутових відходів.

«Ми втілили багато проектів, серед яких і МАМцентр, і відкриті простори. І коли ми оцінюємо втілення проектів, ми бачимо і рівень залучення громадськості, активності, що впливає і на рівень довіри, і на подальшу співпрацю між органами місцевого самоврядування та мешканцями», – додала представниця Новоукраїнської громади.

Крім того, прописана стратегія значно полегшує складання заяв до різноманітних грантів та проектів. Звідти можна взяти і опис проблеми, і її фінансове обґрунтування, опис актуальності тощо. «Також громадськість бачить не лише що ми зробили, а й як це робилося, для чого, з якою метою. Це прозорість дій і довіра», – уточнила Білокоз.

Та окрім РМСІ, на думку Новоукраїнської ОТГ, має бути ще три складових успішного розвитку. Це лідер громади, який «запалить» мешканців ініціативністю і спонукатиме до участі у програмі, до розробки і втілення проектів. Друга важлива ланка – командність і злагодженість в діях. Адже в стратегії, розробленій з врахуванням РМСІ, мають лунати голоси мешканців громади будь-якого віку, статі, місця проживання. І останній момент, за словами Білокоз, є постійне навчання і підвищення професійності представників органів місцевого самоврядування. 

Поради від громади 

На прес-конференції за участю голів взірцевих громад, яка, як і саме нагородження, відбулася в Українському кризовому медіа-центрі, були озвучені як відповіді на конкретні запитання, так і побажання та секрети успіху відзначених територій. Ось лише декілька – від очільниці Дмитрівської громади Наталії Стиркуль.

  • Про владу та громаду: на нашій території проживає 7546 мешканців. А управлінський апарат громади складає лише 34 працівники. Ми не плануємо збільшувати штат та обсяги коштів на його утримання, а даємо навантаження на ті кадри, які маємо.
  • Про формування ефективної команди: Ми маємо дуже потужний депутатський корпус. Я вже вп`яте обрана сільським головою, його склад теж майже не змінився. У нас немає політичних розбіжностей, дискусії стосуються лише питань розвитку території та господарських проблем.
  • Про партійність місцевих рад: Партійність треба залишити лише на рівні обласних рад, а не сільських, селищних та міських, які мають займатися суто розвитком територій, а не політикою.
  • Про настанови для нових громад: Не потрібно боятися! Так, труднощів у четвертої когорти буде більше, ніж у нас, у третій. Бо зараз більше онлайн формату, аніж живого обміну досвідом. Справа того варта, адже ціна питання – розвиток території. Програма DOBRE – це знання, це круті експерти та модератори, це успішні спікери. Якщо прислухатися до них та йти вперед, то буде і розвиток території, й добре для її мешканців.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ, Оксана РИБЧЕНКОВА

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here