СТАВАТИ ЛІДЕРКАМИ У СВОЇХ ГРОМАДАХ: ЧОМУ НАВЧАТИМУТЬ ЖІНОК КІРОВОГРАДЩИНИ

0
1172
views

Уявіть, що у вас є 46 кульок синього кольору і 54 кульки – жовтого. Ви зсипали їх у чашку, гарненько перемішали і навмання висипали 10 кульок. Скільки шансів, що випаде три жовтих кульки? Звісно, доволі малі. Населення Кіровоградщини складається на 54 відсотка з жінок, а 46 становлять чоловіки. При цьому 74 відсотка керівних посад обіймають саме чоловіки. І причина такого дисбалансу не в різниці у вміннях – адже знання не обумовлюються статтю. Водночас до жінок ставлять інші вимоги у суспільстві, обмежують доступ до деяких професій і нав’язують неоплачувану працю.

Допомогти жінкам подолати ці бар’єри на Кіровоградщини та нарівні з чоловіками працювати над розвитком суспільства покликаний новий проєкт «Жіноче лідерство як ресурс успішного розвитку громади». Як виглядає сучасний гендерний портрет Кіровоградської області, чого навчатиме жінок новий проєкт та скільки громад долучаться до нього – роз’яснює «Народне слово».

 Права жінок в Україні – а що не так?

Чисельність жінок в Україні перевищує чисельність чоловіків, особливо це стосується людей старшого віку. У 2019 році в Україні налічувалось 22,5 мільйонів жінок і 19,5 мільйонів чоловіків, тобто на 1000 чоловіків припадало 1158 жінок. Гендерний розподіл населення в Україні становить стільки ж загалом, як і на Кіровоградщині зокрема: 54 відсотків становлять жінки, а 46 – чоловіки.

Гендерна нерівність в Україні стосується економічних, соціальних, політичних та освітніх нерівностей між чоловіками та жінками, які виникають через їхню стать. Згідно з дослідженнями, це актуальне питання на кожному рівні українського суспільства, де дискримінація жінок є невіддільною частиною повсякденного життя. Першопричини обставин пов’язані з патріархальною позицією та глибоко закріпленими гендерними стереотипами. Наприклад, на жінок (не через вміння чи схильності, а саме через стать) покладають більшу частину неоплачуваної, але від того не менш виснажливої праці – прибирання, готування їжі, піклування про дітей тощо. Навіть у школах досі на уроках трудового навчання дівчаток вчать обслуговуючої праці, яка зазвичай не оплачується – шити, готувати їжу, прасувати і прати одяг. В той час як хлопчиків не вчать обслуговувати себе, натомість навчають базових навичок оплачуваних робіт, таких як сантехнік, слюсар, столяр. При цьому уроки праці в багатьох школах мають виключно гендерний поділ, тобто навчальна програма розраховується з огляду лише на стать учнів, а не на їхні бажання, таланти та схильності.

У середньому жінки в Україні мають вищий рівень освіти, ніж чоловіки, але при цьому займають менш оплачувані посади і отримують тільки 70 відсотків від середньостатистичної зарплатні чоловіків. Найбільший розрив у заробітній платі виявлено у фінансовій сфері, а найменший – у сільському господарстві.

Чим вища посада, тим меншою є питома вага у владних кріслах жінок. Приміром, їхня кількість у Верховній Раді складає близько 12 відсотків, у складі уряду – 12,5 відсотків, серед держслужбовців, які обіймають керівні посади (категорії А) – 16,7 відсотків.

Тут діють упередження щодо прийому жінок на роботу: жінкам репродуктивного віку відмовляють через можливість відпустки для догляду за дитиною, жінкам з дітьми – через те, що вони начебто частіше йдуть на лікарняний. Водночас у чоловіків на співбесіді під час прийому на роботу зрідка взагалі запитують про наявність/відсутність дітей, хоча вони так само можуть піти у відпустку по догляду за дитиною чи взяти лікарняний.

Існує і безліч правових засад, які досі обмежують права і можливості жінок у самореалізації. Наприклад, лише у жовтні 2017 року в Україні скасували наказ міністерства охорони здоров’я від 1993 року, який забороняв жінкам виключно через стать реалізовувати себе у 450 професіях. Серед них – водолазка, водійка метро, рятувальниця, працівниця на металургійних, хімічних виробництвах тощо.

Хто керує Кіровоградщиною?

Загальні тенденції щодо переваги чоловіків на керівних посадах проглядаються як по Україні, так і на Кіровоградщині. Водночас наша область є серед декількох виключень. Наприклад, очільниця Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства Наталя Ревенко довгий час була єдиною жінкою в Україні на такій посаді. Віднедавна Кіровоградську обласну держадміністрацію очолила Марія Чорна. Вона стала однією з трьох жінок-голів ОДА в Україні: Харківську ОДА очолює Айна Тимчук, а Чернігівську – Анна Коваленко.

Якщо взяти статистику по Кіровоградщині, то загалом 36 відсотків керівних посад обіймають жінки. Водночас в розрізі категорій найвищі посади (І категорія) в Кіровоградській області займають виключно чоловіки, а у другій категорії гендерний розподіл рівний – 50 на 50. При цьому в найнижчих керівних категоріях, тобто у менш оплачуваних, переважають жінки – 69 до 31 відсотка.

 

Начебто логічно, що якщо суспільство складається приблизно наполовину з жінок (навіть трохи більше), то і у представницьких органах має бути приблизно таке ж співвідношення. Але це не так – насамперед через гендерні упередження. Наприклад, в обласній раді нараховується 16 депутаток і 48 депутатів.

У призначених посадах, як і у обраних, приблизно та сама тенденція. Звісно, головою ОДА є Марія Чорна, але це перша в історії Кіровоградщини жінка, яка очолила область. При цьому з чотирьох заступників голови наразі одна жінка – Світлана Лобанова. З 21 структурного обласного підрозділу лише чотири очолюють жінки.

Щодо місцевого самоврядування, то тут без сюрпризів. В Кіровоградській області загалом утворено 49 територіальних громад, і 39 з них очолюють чоловіки. Жінки ж очолюють сільські Аджамську (Тетяна Зайченко), Ганнівську (Людмила Гаразда), Глодоську (Ольга Сиса), Катеринівську (Тетяна Пучка), Дмитрівську (Наталія Стрикуль),  Первозванівську (Прасковія Мудрак), Соколівську (Інна Завірюха) громади, а також селищні Завалівську (Людмила Прач), Петрівську (Світлана Тилик) і Добровеличківську (Ірина Погрібінченко) громади.

Проєкт рівності заради спільного розвитку

Згідно зі статистичними показниками, на Кіровоградщині станом на 2018 рік у сільській місцевості проживало 352 865 людей, з яких 186 968 – жінки. При цьому мешканці сільської місцевості мають менше доступу до інструментів для розвитку. Наприклад, в деяких селах немає інтернету, поганий мобільний зв’язок, не розвинена інфраструктура та не налагоджене транспортне з’єднання з іншими населеними пунктами.

Нещодавнє соціологічне дослідження показало, що переважна більшість, а саме 67 відсотків населення сіл є жінки, які погано знайомі навіть з основами медіаграмотності та не вміють користування електронними ресурсами та послугами е-урядування.

Для подолання бар’єрів, пов’язаних з гендерними упередженнями та доступом до інструментарію, і покликаний проєкт «Жіноче лідерство як ресурс успішного розвитку громади». Він створений за підтримки уряду Канади у співпраці з Українським жіночим фондом. Очолила проєкт на Кіровоградщині директорка обласної наукової бібліотеки імені Д.Чижевського Валентина Животовська.

Валентина Животовська

– Наше завдання  – допомога жінкам усвідомити їхні лідерські якості, напрацювання необхідних навичок, підтримка громадських, соціальних, професійних проєктів, які вони втілюватимуть у своїх громадах. Знання, якими ми ділимося, активістки впроваджуватимуть на місцях і навчатимуть інших в громаді, – пояснила Валентина Животовська.

В рамках проєкту планують створити на базі місцевих бібліотек у 14 громадах області такі собі «майданчики лідерства». Там проходитимуть інформаційні сесії для жінок з медіаграмотності, електронного урядування, критичного мислення, жіночого лідерства. На цих «майданчиках лідерства» також створять інформаційні хаби з ґендерних питань. Передбачається, що проєкт охопить приблизно 20 тисяч мешканок Кіровоградщини.

Сам проєкт «Жіноче лідерство» стартував на початку червня з Попельнастівської територіальної громади.

– У нас громаду хоч і очолює чоловік, але більшість відділів в органах самоуправління очолюють жінки. Насправді жінки мислять конструктивно і є багатозадачними. Тому жіноче лідерство важливе, важлива його підтримка, – наголосив під час презентації проєкту в обласному центрі начальник відділу культури, туризму, молоді і спорту та культурної спадщини Попельнастівської тергромади Михайло Ковальчук.

Наталія Стиркуль

Також у презентації проєкту взяли участь заступник голови ОДА Сергій Шеремет, президентка регіональної торгово-промислової палати Ірина Саєнко та директорка департаменту культури й туризму Кіровоградської ОДА Уляна Соколенко. Свої історії лідерства розповіли очільниці громад Інна Завірюха та Наталія Стиркуль.

Паралельно з презентацією проєкту в обласному центрі у бібліотеках Великоандрусівської громади, а саме в селах Глинськ та Григорівка, відбулися тематичні інформаційні зустрічі, на яких говорили про жіноче лідерство як необхідний для розвитку ресурс.

Ірина Саєнко

В рамках проекту 20 тисяч жінок Кіровоградщини покращать власні знання з питань критичного мислення, медіаграмотності, послуг електронного урядування та жіночого лідерства. Учасниці проєкту здобудуть нові навички, отримають істотний імпульс для подальшої лідерської роботи та зможуть окреслити шлях власного розвитку як лідерок у межах своєї громади чи спільноти.

– Ми говоримо про те, що на сьогодні жінки мають володіти інструментарієм, багатьма важелями, щоб розвиватися і впроваджувати нові проєкти. Всю ту інформацію, яку отримають від нас, вони разом з іншими можуть використовувати для подальшого розвитку громади, – додала Валентина Животовська.

Загалом проєкт «Жіноче лідерство як ресурс успішного розвитку громади» триватиме рік – всі 14 громад області планують охопити до червня наступного року.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here