Чергове засідання обласної ради, призначене на 31 березня, не обіцяло ані несподіванок, ані інтриг, ані, тим більше, скандалів. Адже вже трохи більше року, після 24 лютого, депутати працювали переважно дистанційно, порядок денний щоразу не викликав дискусій, а рішення ухвалювались більш-менш злагоджено. Аж ось – вимоги звільнити голову обласної ради Сергія Шульгу, блокування процесу голосування, кілька перерв і, зрештою… Але – про усе по черзі.
Що мало відбутись
Попередня, позачергова, сесія облради мала відбутись ще 6 березня. Тоді на порядок денний мали бути винесені лише два питання, які увійшли до порядку денного вже 31 березня – про роботу підприємства “Дніпро-Кіровоград”, коли депутати мали дати оцінку роботі керівника підприємства, та звернення народних депутатів щодо закупівлі обласному онкоцентру гамма-терапевтичного апарату. Тоді не вистачило кворуму, а щодо останнього питання неабияк посварились голова облради та один з депутатів – Костянтин Яриніч.
Він як генеральний директор онкоцентру стверджував: гамма-терапевтичний апарат, який є в наявності, не можуть запустити в роботу, бо не вистачає додаткового обладнання. Зі свого боку Сергій Шульга вважає закуплене обладнання застарілим та неефективним…Серед інших питань, які так і залишились без розгляду 31 березня – бюджетні (у тому числі кошти на 3-й полк спецпризначення), а також про харчування дітей в профтехосвіті та про організацію безпечного середовища в області в умовах воєнного стану. А ще обранці мали визначити, скільки платити голові та членам президії.
Що відбулося
31 березня на початку зібрання, на яке зареєструвалися 51 з 64 депутатів, депутат Олександр Горбунов (фракція “За майбутнє”) запропонував внести до порядку денного проєкт рішення про звільнення голови ради Сергія Шульги (фракція “Слуга народу”) за підписом 35 депутатів. У відповідь на озвучену пропозицію депутати Сергій Гриценко та Людмила Давиденко заявляють: треба вивчити це питання, а вже потім продовжувати сесію. О 10:30 Сергій Шульга оголосив 10-хвилинну перерву, за півгодини засідання так і не продовжилось, тому пані Давиденко (колишня фракція забороненої ОПЗЖ, що саморозпустилась)… забрала електронні картки для голосування у голови та його першого заступника і оголосила подальше засідання «незаконним».
Депутатка наполягала, що 29 депутатів не знайомі з проєктом рішення про звільнення голови, а в законі про місцеве самоврядування на це дається 21 день. Її підтримав Сергій Гриценко («радикали»), попрохавши перерву на ознайомлення з проєктом.
Сергій Шульга запросив голів фракцій до себе в кабінет, на що Олександр Чорноіваненко (“Батьківщина”, екс-голова ради) запропонував винести на голосування ухвалення такого рішення. О 12:00 голова ради оголосив перерву до 13:00.
За годину депутати Чорноіваненко та Горбунов знову внесли пропозицію включити проєкт про звільнення голови в порядок денний і розглянути його першим. Керівниця справами апарату облради Альвіна Бондаренко повернула ініціаторам проєкту документ, посилаючись на його “некомплектність”.
О 14: 00 голова ради оголосив п’ятнадцятихвилинну перерву.
Після перерви голова ради почав ставити на голосування питання порядку денного. Депутатська більшість наполягала на тому, щоб першим питанням розглянули проєкт відставки голови. Далі представники фракцій “Батьківщина” та “За майбутнє” вийшли із зали, де залишалося 20 депутатів. Сесія припинила роботу, нова дата її проведення наразі не відома.
Що кажуть сторони
Сам Сергій Шульга пояснив ситуацію навколо його персони у соцмережах. Зокрема, серед причин, за його переконанням, – «старі політичні групи в області роблять усе, щоб повернути собі вплив». Як зізнався голова, «за цю каденцію вже більше десяти разів вони виношували план звільнити мене з посади». Серед власних заслуг очільник депкорпусу називає нездатність до кулуарних домовленостей, прозорий менеджмент, ефективну роботу комунальних підприємств, виїзні прийоми громадян, роботу з молоддю, співпрацю з ЄС.
Зі свого боку його опоненти також висловили свої міркування – на спільній прес-конференції. Отже, чому 35 депутатів хочуть змінити владу в облраді?
Представник фракції «Слуга народу» Юрій Дрозд назвав нинішні події “політичною кризою” і дорікнув колезі по фракції, що той «нас не чув». Для прикладу назвав ситуацію з призначенням очільника ОКВП «Дніпро-Кіровоград» Олександра Пісного та претензії обранців до фінансової діяльності цього підприємства.
Схожі претензії – у фракції “Європейська Солідарність”, чий представник Сергій Коваленко також говорить, що підприємство, яке очолює креатура Шульги, працює неефективно через неякісне управління:
“У грудні ми дізналися про те, що НКРЕКП для свого ліцензіата “Дніпро-Кіровоград” встановила тариф 55 гривень за кубометр. Ми попросили Сергія Шульгу відзвітувати про це, оскільки ми не передавали “Дніпро-Кіровоград” в оперативне управління фахівцям департаменту житлово-комунального господарства, як, наприклад, лікарні передали в департамент здоров’я чи школи в департамент освіти. “Дніпро-Кіровоград” залишився в колективному управлінні обласної ради. Ми знаємо, що голова обласної ради приймає одноосібне рішення. А НКРЕКП приймає рішення з позиції власника. І виходить, що це була наша позиція – позиція депутатів щодо суми 55 гривень”.
Сергій Коваленко каже: з 1 липня планують підняти тариф до понад 61 гривні. Також, за його словами, є питання до втрат води на підприємстві (говорить, їх 52 відсотки) і до того, що “Дніпро-Кіровоград” не має грошей платити кредит Світовому банку. Також він назвав рішення депутатів щодло голови ради не політичним, а кадровим.
Представник фракції “За майбутнє” Олександр Горбунов стверджує, що голова обласної ради Сергій Шульга не реагує на звернення депутатів та фактично узурпував владу в раді: «Ми маємо тоталітарний режим управління обласною радою. Голова обласної ради обраний депутатами. Він старший серед рівних. Якщо старший не може організувати роботу інших, то, я вважаю, таку людину треба змінювати”.
Попередник Шульги – представник фракції “Батьківщина” Олександр Чорноіваненко теж закидає голові облради не реагування на звернення. “Ми не могли достукатися протягом двох з половиною років. Він не слухав депутатів. Він вважав, що вони його підлеглі. І зараз вважає. Але він такий самий депутат, як і всі ми. Його вибрали, щоб він представляв депутатів й організовував роботу”.
Щодо, власне, процедури звільнення, то сторони апелюють кожен до різних норм регламенту. Олександр Чорноіваненко каже про статтю 55 “Закону про місцеве самоврядування” й Регламент обласної ради (пункт 10, частина 17), де сказано, як обирають і звільняють голову обласної ради. “Голову обласної ради можна звільнити шляхом таємного голосування. Питання (наголошую, не проєкт рішення, а питання) про звільнення може бути внесене на розгляд обласної ради на вимогу не менш як третини депутатів. Нагадую, обласна рада складає 64 депутати. Ми маємо не одну третину (22), а 35 підписантів. З іншого боку, для того, щоб ухвалювати рішення, треба 50% плюс 1. Це 33 голоси. Тобто, як ви розумієте, фактично без таємного голосування, не ховаючись, депутати проголосували за недовіру голові обласної ради”.
Зі свого боку керуюча справами виконавчого апарату Кіровоградської обласної ради Альвіна Бондаренко надала роз‘яснення, яким пунктам регламенту облради не відповідає проєкт рішення депутатів про звільнення голови облради. «Депутати скористалися нормою пункту 3.4.1 регламенту обласної ради, відповідно до якого «пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситись головою ради, депутатами ради, постійними комісіями ради, головою обласної державної адміністрації». Тут все правильно. Одночасно, пунктом регламенту 3.4.2 передбачено, що «питання на розгляд ради вносяться за наявності проєкту рішення та необхідних інформаційно-довідкових матеріалів». Питання не може бути внесено на розгляд ради без наявності таких документів, оскільки це є порушенням норм регламенту, затвердженого депутатами», – стверджує Альвіна Бондаренко.
«Станом на сьогодні проєкт рішення про звільнення голови обласної ради до виконавчого апарату не надходив. У разі, коли суб’єкт подання скерує такий документ із необхідними матеріалами, його мають розглянути постійні комісії, як це передбачено пунктом 3.4.5 регламенту, а далі – депутати визначатимуться на сесії обласної ради», – пояснила посадовиця.
