Вже понад 30 років у виші, який нині є Центральноукраїнським державним університетом, працює Академія ветеранів «Аве, Салюс».
За цей час колишній педагогічний інститут став університетом, кілька разів змінювалось його керівництво, а Академія залишається місцем, де незмінно раді всім, хто трудився заради розумного, доброго й вічного багато років, зберігши енергію молодості й доброту серця.
Народження Академії відбулося 1994 року, коли на профспілковій конференції колективу у перший день березня, що позначений у календарі як Всесвітній день доброти та милосердя, голова профспілкового комітету навчального закладу доцентка Олена Цигульська озвучила задум про створення благодійної організації, яка би надавала моральну підтримку ветеранам війни та праці й пропагувала здоровий спосіб життя. Колектив одностайно підтримав цю пропозицію.
Вже 28 квітня 1994 року було зареєстровано «Об’єднання громадян педагогічного інституту «Академія ветеранів «Аве, Салюс», основною метою діяльності визначена духовна опіка над тими, хто багато років трудився на освітянській ниві. Біля витоків створення єдиної в Україні на той час організації пенсіонерів стояли Олена Цигульська – голова профспілки навчального закладу, Валентина Барабаш – доцентка кафедри загального мовознавства та Валентина Владимирова – тодішня очільниця відділу кадрів.
Салюс – ім’я римської богині здоров’я, добробуту, процвітання. Воно стало своєрідним гаслом, яке спонукало скористатись можливістю свого фізичного і морального оздоровлення серед колишніх колег у стінах рідного закладу. Змінився й сам принцип розуміння цінності освіти для дорослої людини: хочеш розвиватись – заповнюєш прогалини знань корисним і цікавим, інвестуєш свій вільний час у навчання та отримуєш від цього певне задоволення, оскільки сам процес не є примусовим і дуже відрізняється від того, до чого всі звикли. Академія практикує нестандартні форми навчання дорослих, і це сприяє трансформації світоглядної позиції людей, які зробили власний вибір – активне довголіття.
Академія працює завдяки підтримці ректорату, профспілкового комітету, ради ветеранів університету, всього колективу.
Основні напрямки діяльності Академії визначає її правління. Практичну роботу з керівництва здійснюють голова правління та його заступники. З 1994 до 2015 року головою правління була Олена Цигульська – людина невичерпної позитивної енергії та доброти, неординарна особистість, яка була прекрасним профспілковим лідером, чудовим викладачем і просто гарною мудрою жінкою. Її заступницями в різний час працювали Валентина Барабаш, Валентина Владимирова, Світлана Алексеєва, Клара Пом’янська, Юлія Мамонтова, Галина Дідич. Старостами Академії були Галина Олійніченко, Таміла Жежеря, Світлана Метельова.
З 2015 до 2019 року очолювала правління Академії професорка Галина Дідич, яка розширила тематичні напрямки роботи з ветеранами. До прикладу, саме з цього періоду розпочато курс лекцій з музичної культури.
З 2019 року перейняла естафету голови правління Академії доцентка Валентина Владимирова. Тепер заняття проводяться посеместрово: з березня до червня та з вересня до грудня один раз на тиждень – щосереди з 13-ї години.
Слухачі Академії (а це не лише наші викладачі та співробітники, а й освітяни міста – переважно від 60 до 90 років) мають змогу ознайомитися з новітніми технологіями збереження здоров’я, різноманітним педагогічним, психологічним, історичним, філософським, філологічним, правничим, мистецьким темарієм. Заняття проводять лектори – волонтери, які є провідними фахівцями нашого університету та різних установ міста. Ось лише частина тем та напрямків, з якими протягом лише останнього часу мали змогу ознайомитись слухачі Академії, та, власне, спікери: маловідомі сторінки життя Тараса Шевченка – професор Григорій Клочек; історія української державності – професор Олександр Житков; сутність філософії та філософські погляди Григорія Сковороди – професорка Юлія Харченко; педагогічні скарби Василя Сухомлинського – професорка Надія Калініченко; сторінки 
життя Лесі Українки – професор Сергій Михида; дихальна система оздоровлення – професор Сергій Мельничук; розуміння музики та її магічна сила – професорка Галина Дідич; зв’язок мови і суспільства – доцентка Ольга Крижанівська; секрети медицини в Стародавньому Єгипті, Індії та Китаї – доцентка Людмила Пономаренко; заселення нашого краю та битва за Дніпро – доцент Олександр Чорний; осінній цикл свят за українськими традиціями – доцентка Світлана Проскурова; історія нашого навчального закладу та цікава математика – доцент Віталій Постолатій; спадкування майна – доцентка Олена Сокуренко.
Також доцент Борис Притула ознайомив слухачів зі своєю збіркою віршів, присвячених матері; Валентина Богуш, інструкторка зі здорового способу життя та езотерики, провела цикл лекцій про сутність езотерики, походження Всесвіту, про роль не лише фізичного, а й духовного здоров’я людини, розкрила філософію Ольги Блаватської. Ніна Бабанська, вчителька хімії та біології, відмінниця освіти України, краєзнавиця, екологиня, ознайомила з лікувальними властивостями каменів, провела виставку мінералів та надзвичайні їх властивості, розповіла про унікальність земель Кіровоградщини, місця сили. Галина Саприкіна, фахівчиня у царині образотворчого мистецтва, провела захопливу лекцію про художників-пейзажистів та художні стилі. Приємно зазначити, що наші слухачі час від часу теж стають оповідачами. Так, наприклад, цікаву лекцію провела староста Академії Світлана Метельова – про Велику Британію, життя королівської сім’ї.
Лекторська діяльність – не єдиний напрямок нашої роботи. Це ще й живе спілкування, психологічні розвантаження й допомога тощо. Ми не обмежені певними програмами й вимогами, тому можемо імпровізувати й експериментувати, запроваджувати різноманітні форми діяльності.
Академія підтримує зв’язок зі студентами і випускниками нашого навчального закладу. Серед таких – студентка Ірина Романченко, слухачам Академії вона розповіла про історію скрипки та Аматі, Страдіварі, Гварнелі, Поганіні. Випускниця Ольга Полєвіна ознайомила слухачів зі своєю творчістю – вона є авторкою шести романів, числених поезій, керує одним із письменницьких об’єднань Кіровоградщини. До речі, слухачі Академії самі влаштовують дні поезії, декламуючи твори українських поетів-класиків.
А ще вони – вдячні гості краєзнавчого музею, різноманітних тематичних виставок в художньому музеї; відвідали виставку картин Миколи Реріха, побували в музеї Олександра Осмьоркіна, часто бувають на виставах Театру корифеїв, здійснюють туристичні поїздки по визначних місцях рідного краю.
Слухачі Академії – одна дружна сім’я. Ми вітаємо кожного з днем народження, ювілеями, різноманітними святами. Назва «Аве, Салюс» достеменно відповідає тому духу, який панує в нашому дружному колективі.
Що цікаво, Академія працює на громадських засадах, не має власного банківського рахунку. Робота проводиться виключно на ентузіазмі, що, звичайно, дещо обмежує її діяльність. Спонсорські кошти були би не зайвими, але під час війни порушувати це питання не на часі. Можливо, колись, потім….
Оглядаючись на пройдений шлях, ми прагнемо розширити наші горизонти. Тому, користуючись нагодою, хочемо запросити до співпраці нових слухачів – ветеранів педагогічної ниви Кропивницького, ветеранів війни, усіх, кого зацікавила наша історія.
Голова правління Академії «Аве, Салюс»
Валентина ВЛАДИМИРОВА
