ДУМКИ З ПРИВОДУ ЮВІЛЕЮ: МИСТЕЦЬКІ РЕАЛІЇ ЖИТТЯ МУЗЕЮ ОЛЕКСАНДРА ОСМЬОРКІНА

0
106
views
Художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна. Пам’ятка історії, містобудування та архітектури. 1899р. Власний будинок архітектора Якова Паученка. м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 89

Музей видатного художника і педагога Олександра Осмьоркіна у Кропивницькому вже давно став своєрідною Меккою для шанувальників образотворчості.

Відкриття художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна. 21 червня 1994р.

Живописні та графічні твори митця, предмети його творчої праці з майстерні, фото і документи з особистого архіву в експозиції меморіального залу завжди створювали ту неповторну атмосферу мистецтва, яка вражала і надавала можливість відчути дух часу першої половини минулого століття з усіма його історичними колізіями. Та й сама будівля музею милує погляд архітектурним мереживом, зведена у 1899 році єлисаветградським зодчим Яковом Паученком, нині вона є пам’яткою історії, містобудування та архітектури.

Яків Паученко з племінником Олександром Осмьоркіним. Єлисаветград. 1894р.

 Музей особливий, адже яскраво презентує життя  і творчість двох талановитих митців –архітектора Якова Паученка, який був одним із творців архітектурного ансамблю історичного центру нашого міста, та його племінника професора живопису Олександра Осмьоркіна, якого тоталітарний сталінський режим у 1948 році звинуватив у формалізмі, поширенні західних віянь в радянському мистецтві і відсторонив від викладання та  виставкової діяльності, що зіграло фатальну роль у житті художника.

А ще музею пощастило в тому, що він має два дні народження – 29 травня 1985 року, коли була прийнята відповідна постанова тодішнього міського керівного органу про його створення, і 21 червня 1994 року, коли гостинно відкрив свої двері для відвідувачів. Так, цілих дев’ять років велася копітка робота –  реконструкція будинку, науковий пошук, формування фондів, побудова експозиції. Активну участь у цьому творчому процесі брала вдова художника Надія Осмьоркіна.

Олександр Осмьоркін в майстерні. 1952р.

Вона неодноразово приїздила до нашого міста, як архітектор за фахом запропонувала внутрішнє перепланування меморіального будинку для створення експозиційних залів зі збереженням первинного вигляду фасаду та стилістичне відтворення даху з баштами, на той час, на жаль, зруйнованого, передала до музею картини і малюнки художника, його архів та особисті речі, в тому числі мольберт, палітру, етюдник, пензлі. Велика шана і щира подяка всім, хто доклав зусиль до створення і відкриття музею в будинку архітектора Якова Паученка, де провів дитячі та юнацькі роки його племінник художник Олександр Осмьоркін – представникам міської та обласної влади, архітекторам, художникам, будівельникам і, звичайно, музейникам.

Здавалося б, 30 років – не такий вже й ювілей, тим більше для організації. І все ж. З цієї нагоди розроблений ще в мирний час перспективний план передбачав чимало мистецьких заходів. Серед них мали бути традиційні художні студії на неординарну тему – «Музей майбутнього». Студії відбуваються, але на тему «Портрети сучасників на тлі війни». Бо майбутнє охопило нас зненацька, вразивши своєю неординарністю, невідомістю і ще багатьма «не», які музей вже в нових життєвих реаліях, у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні, намагається долати без меморіальної експозиції та з неможливістю експонування унікальних речей з музейної колекції, бо предмети основного фонду, що належать до Державної частини Музейного фонду України, тимчасово демонтовані та перебувають у сховищі, експериментуючи з новими формами роботи у віртуальному форматі, а головне – чесно працювати попри все.

В музеї продовжуються презентації виставок творів сучасних українських художників, фотомитців, учнівської та студентської молоді. Активною є і не менш популярна музична вітальня в меморіальному залі, окрасою якої є старовинний рояль, оксамитові звуки якого зачаровують і здіймають над буденністю. А ще музей під час війни став своєрідним арт-укриттям для учнів і викладачів міської художньої школи імені Олександра Осмьоркіна, який тридцять років свого життя присвятив мистецькій педагогіці в провідних художніх вищих навчальних закладах того часу. Тепер юні художники мають можливість здобувати знання з  образотворчого мистецтва навіть під час повітряних тривог в найпростішому укритті, розташованому в цокольному приміщенні будівлі музею.

Олександр Осмьоркін в майстерні. 1952р.

Ось так вже тридцять років художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна в чарівному, величному, навіть дещо загадковому будинку, схожому на казковий терем, розташованому на вулиці Архітектора Паученка в місті Кропивницькому, долаючи випробування, крокує мистецькою нивою в незалежній, вільній, непереможній Україні, презентуючи  справжню образотворчість, яка наповнює високими почуттями і спонукає до світлих думок та повноцінного людського буття. Музей завжди гостинно чекає на своїх відвідувачів…

 

Віта ЧЕРНОВА, директорка

художньо-меморіального

музею О.О.Осмьоркіна

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here