ПРОЄКТ «УНІКАЛЬНОСТІ КІРОВОГРАДЩИНИ»
В центрі потужного Українського щита, де знаходяться унікальні надра нашої Кіровоградщини, пролягає Олександрійський буровугільний розріз, один з найбільших в Європі. Крім Олександрійського, до нього входять території ще двох районів області – Новомиргородського, територія якого відома непоганими запасами, і Кропивницького (Балашівка), хоча через невеликі запаси останній працював недовго; під час Другої Світової – місце жорстоких страт людей, яких, як і у Краснодоні, нацисти живими скидали в шахти). Та весь розріз отримав назву Олександрійський за величезні запаси бурого вугілля саме в межах Олександрії.
Поклади вугілля розроблялись в Морозівському, одному з найбільших в Європі, карьєрі бурого вугілля. Зараз він відомий безцінними ландшафтами, цілющими водою та пісками, глинами та Золотою лагуною. Розробка велася й в другому – приблизно такої ж потужності, розташованому майже поряд Балаховському буровугільному кар`єрі. Цей кар’єр добре відомий у нас і в сусідніх областях як Синє Око або Блакитне озеро. Але оскільки водойм, наречених Блакитними, у нас не злічити, залишимо Балаховському незвичайне, «синьооке», ім’я. Адже саме таким прекрасним Синім Оком його видно навіть з космосу!
Що ж зробило його таким привабивим, не зважаючи на незручності? Привабливим настільки, що ми не думаємо про те, що він – потужна рана на тілі Землі, та ще й, на великий жаль, техногегнного походження! Місце з непідвладною нам силою, притягує сюди наші тіла, змушуючи наші душі очищатись спокоєм і красою, насолоджуватись і захоплюватись знову і знову, відчувати себе здоровіше і бадьоріше?… Звичайно, все дуже просто пояснить вже знайома нам чаклунка – геологія!
Вік розрізу – 44-42 млільйони років, це середній Палеоген. Піски палеогенові залягають вище бучакського бурого вугілля. Глауконіт-кварцеві піски залягають ще вище по розрізу над бучакським вугіллям і віднесені до фракції мілководних утворень прибережних морських відкладень в середньому палеогені – еоцен (містить Київська свита).
Нижче залягає ксолінова кора вивітрювання. На каолінових (білих) безцінних глинах лежало прадавнє болото з багатющою флорою. Під дією фізичних та хімічних процесів, в дуже на той момент відповідних них умовах, вся ця маса трансформувалась в зароджуючийся торф… А по торфу – в буре вугілля! Далі, зі зміною умов – і в кам’яне вугілля, а потім і в антрацит (це вже в сусідніх з нами областях).
А каолінові глини, й самі по собі маючи лікувальні властивості, збагачувались безцінним для сільського господарства мінералом – глауконітом, який відновлює, оздоровлює рослинні і тваринні клітини, сприяє їх розвитку, росту. Це саме він, добре розчинний у воді, забарвлює її в колір морської хвилі і робить цілющою!
Береги кар’єру прикрашають височенні піщано-глиняні терикони – білосніжні, часом різного відтінку пастельних кольорів – охри, оливи. Ще й вкриті смарагдом сучасних кустарникових і деревних порід! Саме в цих териконах юні дослідники знайшли велику кількість різноманітних конкрецій. 
Одна з них, найменша – в початковій стадії зародження. Ми порівняли ії з “дозрілими” єкземпляром. Неймовірно, в яку красу може перетворитись отака “манюня”! Ось яку красу надр Землі відкриває нам наука мінералогія…
З теплом і вдячністю називаю цих дослідників:
Передрій М.(Селидівська гімназія, Донецька обл.), Богданов М. (гімназія «Інтелект 31»,7Б), Марченко В. (ліцей “Центральний», 7В,), а також їх батьків – Передрій С., Нежевець А., Богданова Я., Марченко О., які щиро прідтримують своїх дітей в їх захопленнях.
Нижче каолінової кори вивітрювання залягають кристалічні породи. Саме в них, в центрі Українського щита, утворюються кремезні гранітні масиви порід, збагачених кварцем. Серед них є потужні жили суцільного кварцу. Наприклад, на північно-західній околиці Кропивницького (Лелеківка) знаходять жили найчистішого кварцу потужністю 70 метрів. Такі нерідко містять золото – бо золото і кварц не відділимі! А з ними, як правило, і срібло… Золото, срібло, солі – ми будемо поступово привідкривати завісу таємничості над цими скарбами, адже це неймовірно захоплююча сторінка геологічної історії нашої Кіровоградщини!
Почнемо зі срібла. Те, що в межах кристалічного фундамента в зоні Балаховського кар’єра існують геохімічні аномалії з аномальним (підвищеним) вмістом кількості срібла – факт беззаперечний. Ці аномалії вміста срібла розповсюджені по всій території нашої області (в т.ч. в межах Балахівського кар’єру) Але в різних місцях вони (аномалії) проявляються в різних кількостях (залежно від глибини залягання і ступеню самої аномалії) і відповідно з різною інтенсивністю оздоровлюють воду, в яку потрапляють. Про це ми поговоримо в наступній публікації – на прикладі заказника місцевого значення в Олександрійському районі “Велика і мала скелі “, а також ріки Серебрянка і Блакитного озера в Субботцях.
Та повернімось до Балаховського кар`єру і озера, яким насолоджується навіть Космос. З викладеного вище робимо висновок, що Земля, навіть жорстко травмована, піклується про нас, наділяє незліченими багатствами – тільки бери! Треба берегти Синє Око – його красу, безцінність для здоров’я і життя, виховання душі. Зберегти і зробити безпечними для людей, перевести в інфраструктуру, яка принесе ще й немалий прибуток! Адже кожен з нас готовий платити за свій комфорт, здоров’я і безпеку.
Ніна БАБАНСЬКА, учитель-методист,
керівник секції екології громадської організації
“Центр підтримки інтелектуальних ініціатив “КОЛЕСО”
та групи “ЕКСАМПЕЙ-ЕКО”,
відмінник освіти України
