Проєкт “Унікальності Кіровоградщини”
Нині це – колишній кар’єр, який складається з двох котлованів, заповнених водою. Настільки цінною, що у Другу світову окупанти побудували залізничну колію і вивозили ту воду цистернами до Німеччини. Справа ця була поставлена на потік, тож поблизу звели адміністративну будівлю, рештки якої бовваніють і донині… А ще – військовий шпиталь, в якому дуже успішно лікували нацистських офіцерів тією ж озерною водою!
Історія
Більший котлован в народі звуть Срібним озером, щоправда, без серйозних підстав. Або Блакитним… Алєєвський кар’єр – один з найстаріших в нашій області. Як відомо, колись цих країв, нині густо заселені, звались Диким полем, де бешкетували турки і татари. Імператриця Єлизавета Петрівна вирішила покласти цим безчинствам край. Тож з її веління тут було зведено найсучаснішу на той час фортецю, якій дали ім`я Святої Єлисавети. Її околиці почали заселятись. Найперше – військовими та національними меншинами, “незручними” для влади. Відомо (на основі додатку до карти 1774-го року Єлисаветградської провінції), що в 29-й окрузі Вараждінського шанця 13-ї роти Жовтого гусарського полку при роздачі земель був відведений наділ землі поручику Алієву – 12десятин під 4 двори та 92 десятини рангових. За списками 1798-го року Єлисаветградського повіту у числі поміщицьких володінь зазначене “Алєєва порутчика сельцо Алєєво”. А у перепису 1916-го року була зазначена “деревня Алеєвка” (Бандуровської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії), в якій налічувалося 42 двори, жителів 129 чоловіків і 163 жінки.
Відомий також той факт, що офіцер царської армії мав бути дуже освіченою людиною: знати досконально військову справу, добре орієнтуватись в суміжних, бути дипломатом, знати декілька іноземних мов, літературу, музику, етикет; вміти малювати, складати вірші, декламувати, писати музику і грати на музичних інструментах, танцювати. І, увага, обов’язково володіти знаннями гірського інженера, а отже розуміти, що багатство землі – в її надрах. Тому дуже скоро неподалік сельця Алєєво було розпочато роботу кар’єру. Сам Алєєв вправно вів промисел. І коли на момент його смерті стало питання про зміну власника, список його наступників включав 14 осіб, переважно – з родичів. Ця обставина суттєво ускладнила справу, тож невдовзі кар’єр взагалі припинив діяльність.
Ще один факт треба зазначити. На нашій території немає ані гір, ані скель. Тому, коли з карєра піднімали породу, безпосередньо біля котловану залишали пухкі відкладення. Утворились терикони уламків піщаника, які нагадували скали – один більший, другий дещо менший. Після смерті Алєєва назва “Алєєвський” відійшла, бо виділяти одного з 14 власників було складно (охочих хазяйнувати виявилось багато – так вправно все життя працював Алєєв). Простіше було казати – кар’єр “Велика і Мала скеля”, а в народі просто – “Скеля”. А вже у наш час з’явились персоналізовані назви: найвища -“Космос”, є ще “Партія”, “Козирьок”, “Піонер”.
Сьогодення
Пізніше, під тиском громадськості, водоймам було надано статус заповідника районного значення (за який відповідає районна влада) під назвою “Велика і Мала скеля”. Це було зроблено у порушення законодавства, адже заповідними можуть бути лише недоторкані людиною ділянки природи. Зробили виключення: через цінність води і заради хворих, які стихійно приїздили сюди за зціленням, статус заповідності таки надали. Виділили гроші, яких вистачило на облаштування невеличкого пляжу, облаштування туалету, автостоянки, кіоску з товарами першої необхідності.
Досьогодні зберігся лише пляж, який має неабияку популярність:попри відсутність умов, окрім місцевих – хворих і просто відпочивальників, 
приїздять сюди мешканці сусідніх територій (Черкаси, Полтава, Кривий Ріг). Для таких відвідувачів по вихідних, а частенько й у будні, від місцевої влади привозять народний хор (с. Протопопівка), влаштовують для відпочивальників концерти. А олександрійці машинами доправляють фрукти, овочі, напої, свіжу випічку…
Наукове підгрунтя
То що ж за скарб – ті озера? І які є підстави називати озеро Срібним? Аби відповісти на ці запитання,треба передусім встановити наявність прояву тут геохімічних аномалій. Нижче каолінової кори вивітрювання залягають кристалічні породи. В них- в центрі Українського щита – і утворюються потужні масиви порід, збагачені кварцем. Серед них є суцільні кварцеві жили. Наприклад, на північно-західній околиці Кропивницького (Лелеківка) знаходяться жили найчистішого кварцю потужністю 70 метрів! Такі нерідко містять золото, тобто золото і кварц – невід`ємні! А з ними, як правило, і срібло. В межах же кристалічного фундаменту в зоні Олександрійського розрізу є геохімічні аномалії срібла. Скільки його? В геології є поняття “кларк”. У нашому випадку це кількість срібла, рівна середньостатичному рівню в земній корі. А аномалія – це кількість середньостатичного срібла в земній корі (кларк) плюс три сигми, тобто – втричі вище! Ці аномалії вміста срібла розповсюджні по всій території нашої області. Але в різних місцях воно проявляється в різних кількостях, залежно від глибини залягання і ступеню впливу аномалії на оздоровлення води. Таких досліджень на озерах Алєєвки (Протопоповка) не робили. А от вміст фтору і йоду в Великому озері – факт встановлений і підтверджений. Як і факт наявності радону в Малому озері. 
Протягом п’яти років (2005-2010) ми з вихованцями ОДЮЕЦ “Ексампей” проводили опитування відвідувачив водойми. 90% стверджували, що є поліпшення стану щитовидки, суглобів, травм і стану шкіри… І, Треба думати, ці твердження небезпідставні. На початку 90-х, коли озера ще не були такими відвідуваними, ранньої весни і пізньої осені у їхній прозорій глибині можна будо споглядати рух ледь помітної донної течії, в якій мерехтіли сріблясті лусочки. Звідси, скоріше за все, і назва. Та, по-перше, срібло у нас знаходиться в окисленому вигляді, а отже, має чорний колір. А що ж тоді сріблиться у воді? Згадаємо, що в товщі твердої маси присутні біла та чорна слюда (біотит). Біла слюда може бути серицитом або мусковітом – виблискувати, даючи ефект чистого срібла. Ось через що могла виникнути назва озера – Срібне.
Звісно, питання потребує вирішення, як и потребує захисту та правільного використання безцінна лікувальна вода заказника місцевого значення “Велика і Мала Скеля”.
Ніна БАБАНСЬКА, керівник секції екології громадської організації “Центр підтримки інтелектуальних ініціатив “КОЛЕСО” і групи “ЕКСАМПЕЙ-ЕКО”, учитель-методист, відмінник освіти України
Авторка висловлює щиру вдячність за підготовку матеріалу Ользі Божко, завідувачці відділу краєзнавства Олександрійського міського музейного центру ім. А.Ф. Худякової
На знімках: юна дослідниця Валерія Марченко, учениця 7-В класу Кропивницького ліцею “Центральний,” тримає на долонях мусковіт і біотит – наочні посібники до наших аргументів. А також демонструє інші нахідки: скам’янілі фрагменти деревини з Пантаївського лісу та заказника “Велика і Мала скеля”, а також жабеня з Радонового озера.
