Боєць 41-шої ОМБр 55-річний Олександр в юності служив водієм армійських вантажівок. А коли після російського вторгнення до України без вагань знову взяв зброю до рук, то опанував потужну бронемашину.
Боєць зізнається, що спершу довелось звикати до нового чотириколісного друга: “у цієї машини зовсім інший характер та й поведінка на відміну від радянських вантажівок. Але ми вже потоваришували. Якість та надійність набагато краща. Я завжди готовий захистити своїх хлопців могутньою бронею і виконати будь-яке завдання. Задля цього ми постійно тренуємось!”
Олександра з Перемогою вдома з нетерпінням чекають рідні й близькі. Найбільше за дідусем сумують двійко онуків – хлопчик та дівчинка.
Військовий про свою службу каже скромно – робить те, що у нього виходить найкраще та те, що мусить робити! Олександр лише дивується, що деякі міцні хлопці, які за віком годяться йому у сини чи онуки, чомусь нині не поспішають захищати Україну. Зазначає, що йому геть соромно за таких людей. Тож чоловік закликає молодь активніше ставати у стрій за своїми знаннями, вміннями та навичками.
Матеріал створено у співпраці
зі Службою зв’язків з громадськістю 41-шої ОМБр
