Обласне комунальне підприємство «Дніпро-Кіровоград» від 29 грудня 2021 року очолює Олександр Пісний: його призначили виконуючим обов’язки генерального директора. І вже на початку лютого 2022 року на водоканалі заявили про створення технічної ради. Які її повноваження та основні функції, як це змінить роботу підприємства та чи вплине на тариф для абонентів – про це «Народне слово» дізнавалося у голови новоствореної ради Сергія Кареліна.
Хто такий Сергій Карелін?
Сергій Карелін народився у Добровеличківці, останнім часом живе у Кропивницькому. Свого часу він заснував групи підприємств «ГідроАвтоматизація», об’єднавши фахівців, які оптимізують роботу водопостачальних систем так, щоби за найменших витрат отримати найкращий результат. Також він є фахівцем обласної філії держпідприємства «Укрдержбудекспертиза»,технічним консультантом «Регіонального центру економічних досліджень та підтримки бізнесу», експертом з питань водопостачання та водовідведення міжнародних програм DOBRE USAID та U-LEAD з Європою, Expert Platform for Energy Efficiency.
– В мене за плечима вже кілька сотень успішних кейсів: від окремих точок і багатоповерхівок до обласних водоканалів та міжнародних проєктів. Моя спеціалізація – вирішувати проблеми не точково, а комплексно, з максимальною результативністю.
Приклади робіт
– У 2018 році працювали у Гайвороні на запрошення міського голови. Вирішили з двох водонапірних станцій залишити одну, а другу вмикати лише вночі. Біля багатоповерхівок встановили нову станцію підвищення тиску, що зменшило навантаження на насосну станцію, а у мешканців вода була вже безперебійно. Загалом вдалося і витрати зменшити на третину, і місто перевести на цілодобове водопостачання.
У селі Рощахівка Кропивницького району ми встановили насос потужністю 2,2 кВт і автоматичне управління замість старого у 5,5 кВт. Старий насос вмикали з 5 до 10 ранку, а потім 15:00 до 18:00 і витрачали при цьому 36 кВт на добу. Тепер там цілодобове постачання води і витрати у 12 кВт, ще й зникла потреба у персоналі для обслуговування свердловини – а отже і витрат на зарплати.
Або в селі Карлівка Соколівської громади у шахтному колодязі замість поверхневого насосу ми порадили встановити свердловинний. Завдяки цьому за півроку споживання електроенергії зменшилося на 65 відсотків, а обсяг піднятої води збільшився на 60 відсотків.
Як працює нова рада водоканалу
– В мене власна методика експрес-оцінювання енергоефективності і оптимальності систем водопостачання. Мене запросив очільник підприємства Олександр Пісний і голова облради Сергій Шульга. Я не підпорядковуюся директору підприємства, а є радником, при цьому я не маю підлеглих у водоканалі, моя справа – технічна сторона питання. Всі інші члени ради – ті ж працівники «Дніпро-Кіровоград» які й так отримують зарплату в ньому – тому на раду не витрачається додаткових коштів. Раніше рішення щодо проєктів на водоканалі приймалися однією-двома особами, як мені здається, а тепер вони будуть колегіальними.
Адже в Україні керівників, як хочуть зробити щось дійсно фахово – одиниці. І якщо мені трапиться мер, або голова ради, або директор водоканалу, які дійсно хочуть змінити щось в кращий бік, то я лише за. І от мені здалося, що в Кіровоградській області я і від голови ради, і від керівництва водоканалу побачив бажання зробити щось задля результату, а не «галочки».
Стосунки з попереднім гендиректором
– Роман Ілик залишився директором щодо проєктів, ним започаткованих. Водночас як голові технічної ради мені доводиться вказувати на певні прорахунки чи недоліки цих проєктів.
Я не можу сказати, що у попереднього керівництва є зовсім неправильні рішення– просто подекуди можна було знайти кращі варіанти, з вищою результативністю.
Пропозиції для Кіровоградської області
– Хоч технічна рада працює менше місяця, та я вже побував у Світловодську, в Смоліному – до речі, власним коштом. Але для мене це дуже цікаво з професійної точки зору, це є своєрідний виклик. До того ж, я сам проживаю у Кропивницькому і є абонентом цього водоканалу.
В мене комплексний підхід – я розглядаю і моделюю всі системи. Тобто до того, як приймати рішення, я роблю моделі і прораховую результат до того, як в це вкладуть гроші. Допроєктна робота для мене дуже важлива, ба більше – я прораховую термін окупності. Рекорд в мене був в Голованівську – 2,8 місяці. Там була невелика насосна станція, де працювало чотири людини. Для економії на зарплаті і не витрачанні зайвої електроенергії вклали 90 тисяч гривень. Внаслідок мали економію у 35 тисяч гривень на місяць. Дайте мені правильні дані – і я зміню водоканал. Я враховую і коливання чисельності населення, і часи роботи, і перепад рельєфу – загалом, все.
Щодо Кіровоградської області, то у нас є ділянки, де вода просто стікає за рахунок статичного перепаду висот – мова йде про кілометри. І вже зараз ведуться попередні перемовини, щоб забрати енергію води, яка все одно стікає, і перевести її в кіловати.
У Кропивницькому вже відбулася наша перша нарада поривів. У місті проблема з великим перепадом висот, через що утворюється тиск на певні ділянки, ось вони і не витримують. І навіть в години, коли немає споживання, тиск на окремі ділянки труб подекуди сягає 9 кілограмів. Це можна вирішити клапанним регулюванням. Ті ж засуви тут підійдуть: це зменшить об’єм води, а не тиск. Будемо це вирішувати.
Що не так з «Дніпро-Кіровоград»?
– Не завжди лише наявність грошей дасть результат – треба розуміти, як їх витратити так, щоб потім вони окупилися. Подібні речі я вже побачив у «Дніпро-Кіровоград»: коли кошти можна було не витрачати, або направляти на інші рішення – і це було би заощадження витрат, наприклад, тієї ж електроенергії. Але це не прораховували.
Водночас виплата кредиту, взятого у Світовому банку, покривається і за рахунок тарифу, і дотаціями з обласного бюджету. Чи міг би я краще вкласти кредитні гроші? Скоріш за все, так. В проєктах, які подавалися до Європейського банку реконструкції та розвитку, є пункт «розрахунок інвестиційної окупності». Та в проєктах, поданих «Дніпро-Кіровоградом», в цьому пункті написано «не вимагається». Я би прораховував, за скільки вкладені кошти можна буде повернути – і не за рахунок дотацій від області, а за рахунок результативності.
Але не можна сказати, що невдалі рішення ухвалені та втілені навмисно – скоріш за все, це відбулося через недостатню фаховість. Наприклад, мені сподобався вибір насосу у Світловодську – просто включається і виключається, ідеально підходить. Але водночас цей насос не може керувати обертами. То можна було б додати ще один і керувати в іншій межі споживання води. Коли підбираються подібні речі, прораховувати треба все.
Є і відверті помилки проєктантів – наприклад, не той діаметр труби. Так, плануємо інші покласти, але це вже не рішення двох-трьох людей. Тепер це виноситься на технічну раду, і тут ми вже випереджаємо проблеми: це дешевше, аніж перероблювати.
Чи зміниться тариф за воду?
– Деякі рішення щодо тарифів не залежать від керівництва місцевого водоканалу. Наприклад, виокремлення обслуговування лічильників із оплати транспортування води. Це рішення Нацрегулятора, тобто НКРЕКП.
У тариф, за яким платять абоненти, вкладаються і зарплата працівників підприємства, і витрати електроенергії на роботу насосів та іншого обладнання. Тому зменшення витрат, оптимізація виробництва вплине на тариф.
Чи є шанси щось зробити? Резервів безліч, але ось чи дадуть щось зробити – побачимо. Бо і гендиректор наразі в.о., ще не призначений на посаду. По-друге, є команда, яка хоче реформування. Водночас є колектив, який формувався десятки років – і в мене є сумнів, що вони готові до змін. Адже при вивченні, аналізі можуть виплисти ті речі, які дехто не хоче, аби випливали. Мене це особисто не турбує – моя справа знайти помилки, виправити за можливості та не допускати їх у майбутньому.
Та одним з головних завдань, який поставив мені в.о. гендиректора «Дніпро-Кіровоград» – це утримати тариф для абонентів від подальшого зростання. Тож над цим і працюємо.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
