У Кропивницькому на вулиці імені Юрія Коваленка зі скверу імені Олександра Кондакова – обидва героїчно загинули під час першої рашистської навали – пам’ятник «комсомолці». Це викликало нездорове збудження у певних колах…
Чесно, скульптура була цікавою і мала художню вартість. Аркадій Мацієвський, її автор, був талановитим митцем. Але, як фахово й аргументовано прокоментував факт прибирання скульптури Григорій Литвин, у минулому головний архітектор міста, для пам’ятника був обраний не той матеріал. Пам’ятники ставлять на віки, а у цьому випадку заради економії був використаний бетон, покритий мідною бляхою. З самого початку фахівцям було зрозуміло, що віки ця статуя не вистоїть. Коли ще у дев’яностих так звані «металісти» обідрали ноги «комсомолки», пам’ятник виглядав просто ганебно. І хоч чимало часу при владі у місті були комуністи, грошей на відновлення «святині» вони не знайшли. Як розумно, не під запис, казав один із керівників, – «Все одно вкрадуть. А цілодобово міліціонерів там тримати неможливо».
Краще й не згадувати, але колись неподалік «Комсомолки» знайшли зґвалтовану й вбиту дівчину… Отаке глухе місце посеред спального мікрорайону. Аура погана, сказали би прихильники езотерики, екстрасенсорики та іншого подібного.
До речі, з самого початку пам’ятник був не «комсомольці», а «студентці». Але комуністична влада вирішила, що «комсомолка» – це ідеологічно вірніше. Чи так з Києва наказали, а то й з самої Москви!
Є сильне передчуття, що одним цим арт-об’єктом справа не закінчиться. Вже двоє товаришів автора цих рядків, з Великої Виски та Києва, у розмовах геть про інше наприкінці питали: «А що там ваш Пушкін? Ще стоїть?»
Так, ще стоїть біля педуніверситету імені Винниченка, на будівлі бібліотеки імені Шевченка також є барельєф ефіопа. Який створив росіянам велику поезію, більше ж нема кому було.
Нічого не маю проти Пушкіна, але багато маю проти країни, яку він вихваляв.
Ось нема чим зайнятися під час війни, пам’ятники вони зносять, – скаже хтось. Так, можливо. Але знаєте, що в окупованому рашистами Генічеську Херсонської області «асвабадітєлі» повернули на колишнє місце пам’ятник Леніну, давно знесений, який десь на звалищі лежав? Важливість символів і монументального мистецтва розуміє навіть шайка вбивць, ґвалтівників та мародерів. Сподіваюсь, що той Ілліч у Генічеську не довго простоїть. А стосовно Пушкіна у Кропивницькому – не знаю…
Геннадій РИБЧЕНКОВ
