Новомиргородщина – у центрі медичного скандалу. Якщо громади усіма засобами намагаються залучити на свої території кваліфікованих медпрацівників, то тут примудрилися посваритись одразу з двома досвідченими спеціалістами. Які претензії до подружжя Сірантів, хто отримував хабар у лісосмузі, за що має судимість очільник лікарні – відповіді на ці та інші питання у матеріалі.
У провадженні Новомиргородського районного суду Кіровоградської області знаходяться позовна заява Юрія Сіранта про поновлення його на посаді лікаря-хірурга, якої його позбавили у листопаді минулого року у зв’язку зі скороченням чисельності та штату працівників, а також з посади лікаря з ультразвукової діагностики за внутрішнім сумісництвом КНП «Новомиргородська МЛ» Новомиргородської міської ради наказом керівника цієї установи. Аналогічну позовну заяву подала його дружина Алла Володимирівна, яку теж звільнили з названого медичного закладу за таким же формулюванням. Такі ситуації – не поодинокі. Працівників медзакладів звільняють з різних причин, приміром, за профнепридатність, лікарську помилку тощо, прикриваючи справжні наміри фразою «скорочення штатів». Та ані професійних помилок, ані браку кваліфікації у випадку Сірантів не виявлено. Навпаки, пан Юрій – людина освічена у своїй сфері, має вищу лікарську категорію, навіть колись очолював цей же медичний заклад, тоді він ще називався Новомиргородська центральна районна лікарня, і працював на цій посаді дванадцять років – з 1999 до 2011 року. Його дружина – лікар-гінеколог з вищою категорією. Вивчаючи документи, якими апелює подружжя Сірантів, складається враження, що або лікарня переповнена медиками з вищою категорією, або там такі не потрібні зовсім. Інакше – жодної логіки.
Для того, щоби встановити істину, треба прослідкувати, чи не був Юрій Петрович «незручним» для керівництва протягом своєї роботи, скажімо, ще на посаді головного лікаря? Діяльність начальника установи районного масштабу тісно пов’язана з керівництвом усього району, в тому числі – фінансово. Скажемо інакше – він фінансово залежний від нього.
На період, коли Юрій Петрович очолював центральну районну лікарню, заступником голови Новомиргородської райдержадміністрації працював Валентин Щербаченко. До його обов’язків входило фінансування підприємств, установ і організацій, шо фінансуються з районного бюджету, в тому числі і закладів охорони здоров’я. Рішенням Новомиргородської райдержадміністрації у 2003 році на капітальні видатки закладам охорони здоров’я було заплановано виділити 31 000 гривень. ЦРЛ мала отримати ці кошти у квітні того ж року. Починаючи з березня і до травня, її головним лікарем на адресу райдержадміністрації направлено шість звернень з проханням виділити кошти, але відповіді не було. Розпорядник фінансів шукав будь-які причини, щоб змусити головного лікаря дати йому «відкат». Під час особистої зустрічі чиновник прямо заявив, що кошти для лікарні будуть лише у випадку, якщо він отримає п’яту частину від виділеної суми.
Сірант був вимушений піти на це, аби уникнути негативних наслідків для лікарні, адже необхідно було закупити обладнання для лабораторії, без чого вона могла бути закрита, а це загрожувало зупинкою всього закладу. Отже, отримавши кошти, головний лікар у лісосмузі біля залізниці віддав Щербаченку 100 доларів США в якості хабаря. Той пообіцяв виплатити ЦРЛ ще 20000 тисяч гривень, 4000 з яких підуть особисто йому. Але під час передачі цього «траншу» чиновник був затриманий. Його судили, визнали винним, але не настільки, щоб відбувати покарання за гратами, а на два роки з випробуванням і без конфіскації майна.
2 червня 2011 року рішенням Новомиргородської районної ради «Про реорганізацію Новомиргородської ЦРЛ та продовження трудових відносин медичних працівників ЦРЛ та Коробчинської ДЛ в новоствореній установі Районне територіальне медичне об’єднання «Новомиргородське», було реорганізовано та знято з державної реєстрації Новомиргородську ЦРЛ. На її майновій базі утворили нову юридичну особу – РТМО, яке об’єднує в собі всі лікувально-профілактичні заклади району з їх працівниками, не допускаючи зменшення їх численності та займаних посад, чим продовжити трудову діяльність відповідно до законодавства України в даній установі на попередньо займаних посадах на тих же умовах.
7 грудня 2011 року Юрій Петрович зарахований на посаду лікаря-хірурга РТМО «Новомиргородське». Крім того, були надані сумісництва лікаря прийомного відділення та лікаря УЗД. Так тривало до 30 листопада 2022р. Протягом цього часу колишня ЦРЛ пережила ще дві реорганізації.
22 лютого 2019 р. рішенням Новомиргородської районної ради №463 «Про реорганізацію РТМО «Новомиргородське» воно було перетворене
в КНП «Новомиргородська районна лікарня» Новомиргородської районної ради, що не міняє свого виду діяльності та, відповідно до Статуту, є правонаступником.
24 грудня 2020 р. рішенням Новомиргородської міської ради №23 «Про прийняття в комунальну власність Новомиргородської міської ради закладів охорони здоров’я» було засновано та прийнято безоплатно з 01 січня 2021р. в комунальну власність Новомиргородської міської ради комунальне некомерційне підприємство «Новомиргородська районна лікарня» Новомиргородської районної ради та змінено повне найменування на Комунальне некомерційне підприємство «Новомиргородська міська лікарня» Новомиргородської міської ради. Наприкінці 2021 року її генеральним директором стає Олександр Галайда. З ним Новомиргородською міською радою укладено контракт – не звернувши увагу на наступний сумнівний факт його біографії. У квітні 2018 року Кіровський районний суд м.Кропивницького розглянув кримінальне провадження, у якому Галайда, тоді ще голова медичної (військово-лікарської) комісії, лікар Держустанови «Територіальне медичне об’єднання МВС України по Кіровоградській області» запросив з П. 1000 доларів США, пообіцявши вплинути на колег з комісії, аби ті встановили йому потрібну групу інвалідності. Хоча, як далі з`ясувалося, чоловік і без хабарів мав на те право. Суд визнав Галайду винним і присудив виплатити штраф у 25 з половиною тисячі гривень.
Навесні цього року роботу лікарні проаналізував відділ охорони здоров’я Новомиргородської міської ради. В ході перевірки було встановлено, що медзаклад у 2022 році був законтрактований з Національною службою охорони здоров’я України по 15 пакетах надання медичних послуг на суму 53032357, 56 гривень. Протягом 2022 року лікарня надала 100799 медичних послуг мешканцям, з яких 98076 випадків включено до оплати НСЗУ та 2723 випадки не оплачені НСЗУ у зв’язку з помилкою внесення даних. Різниця між законтрактованою і фактичною сумою надходжень становить 1 703 313, 09 гривень. Тож, виходить, що по деяких пакетах робота у медзакладі не проводилася зовсім (лікування осіб із психічними розладами внаслідок вживання опіоїдів із використанням препаратів замісної підтримувальної терапії). Рейтинг лікарні понизився з третього до восьмого місця. Збільшилася кількість звернень громадян до МОЗ України про незадовільне медичне обслуговування. Медзаклад поніс збитки у майже сім мільйонів гривень і на даний момент не спроможний себе утримувати через недостатню кількість коштів для оплати праці медичному колектива.
Але повернемося до суті позовної заяви Юрія Сіранта. 27 вересня 2022 року видано наказ №147-04-05 «Про попередження працівників КНП «Новомиргородська МЛ» Новомиргородської міської ради про зміну істотних умов праці, скорочення штатної чисельності та можливе вивільнення». Попередили всіх медичних працівників, в тому числі й зовнішніх сумісників про зміни в організації виробництва і праці, істотних умов праці при продовженні роботи за цією спеціальністю, класифікацію чи посадою, які виражені в зміні системи та розмірів оплати праці, режиму роботи, встановлення та скасування неповного робочого часу, суміщення професій, чергування в стаціонарі та вдома. Наступного дня Сірант
отримав два попередження про можливе вивільнення як лікаря-хірурга за основним місцем роботи та лікаря з ультразвукової діагностики за внутрішнім сумісництвом. Підстава – мовляв, на підприємстві відсутні вакантні посади, які би могли бути запропоновані йому для подальшого працевлаштування.
Того ж дня Галайда на бланку неіснуючого підприємства КНП «Новомиргородська районна лікарня» Новомиргородської міської ради, видав наказ №244-04-06 «Про звільнення Сіранта Ю.П». Юрія Петровича, лікаря-хірурга вищої категорії, звільнено у зв’язку зі скороченням чисельності та штату працівників з 30 листопада 2022 року. І тут же – з посади лікаря з ультразвукової діагностики за внутрішнім сумісництвом з займаної посади з 30 листопада 2022р., згідно п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку зі скороченням чисельності та штату працівників.
Хто ж залишився на посаді хірурга? 9 листопада 2021року було видано наказ по лікарні «Про зарахування Галайди О.М.», згідно якого Галайду О.М. зараховано на вакантну посаду лікаря-хірурга-стажиста консультативної поліклініки на повну ставку 1,0 з 10 листопада того ж року з посадовим окладом згідно штатного розпису, без сертифіката і категорії та 10 тарифним розрядом. І, як уже знаємо, незабаром він посів посаду керівника цієї ж лікарні. Разом із Сірантом було скорочено ще одного хірурга. Залишилося два лікаря-хірурга вищої категорії, решта – без категорій. Де логіка?
Юрія Петровича не мали права скорочувати і мотивувати це тим, що немає посад, бо у інших лікарів-хірургів є сумісництво: Криса В.П. – наявні 0,25 ставки лікаря-хірурга за сумісництвом, Мироненко Є.І. – наявна 0,25 ставки; Галайда О.М. – наявні 0,25 ставки, а також наявна 1,75 ставки ургентного хірурга стаціонару, які розподілені на працівників Криса В.П, Матушек А.Р. та Галайда Ю.М. – по 0,65 ставки на лікаря-хірурга. Також не мали право його скорочувати з посади лікаря з ультразвукової діагностики за внутрішнім сумісництвом 0,25 ставки і зазначати про відсутність посад на підприємстві для працевлаштування, оскільки у інших лікарів УЗД діагностики наявні: Пойди С.Б. – 0,25 ставки 2 категорія (мобілізована та в подальшому звільнена за ініціативою власника); Романенко Т.М. – 0,25 ставки, без категорії (працює з 2021 року) та Третьякової С.М. (особа невідома, рахується в списках лікарів УЗД, але в лікарні не з’являється).
Згідно ст.42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право залишається за працівниками з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. За рівних умов продуктивності праці враховуються ще деякі обставини. Зокрема, Згідно п.7 ч.1 ст.7 та п.14 ч.1 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є пільги особам з інвалідністю внаслідок війни. Юрій Петрович є інвалідом ІІІ групи – інвалідом війни (посвідчення серія Є №084777 від 02.04.2018р.). Є ще низка причин, за якими Сірант не міг бути звільнений, а це свідчить про низький рівень правової обізнаності керівника лікарні.
З 17 листопада по 6 грудня 2021року Юрій Петрович перебував на стаціонарному лікуванні з приводу професійного захворювання – «гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», що підтверджується листом непрацездатності серія АЛГ № 089777. Згідно листа Маловисківського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 15.12.2022р. , йому було повідомлено, що Галайда не надав акт причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) – форма П-4. Зараз лікарня має оплатити Юрію Сіранту лікарняний лист в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати в розмірі 17 753,00 грн.
Аналогічна історія – з дружиною Юрія Петровича Аллою Володимирівною. 1 жовтня 2018 року наказом по лікарні №167-04-06 Катькало А.С. зараховано на вакантну посаду лікаря-акушера-гінеколога на повну ставку 1,0 з посадовим окладом згідно штатного розпису та 10 тарифікаційного розряду. 18 липня 2022 року наказом по медзакладу Вдовіну А.О. було зараховано на вакантну посаду лікаря-акушера-гінеколога відділення хірургії та травматології з операційним блоком на повну ставку 1,0 з 1 серпня з посадовим окладом згідно штатного розпису та 11 тарифікаційного розряду без категорії. І знову – жодної логіки. Звільнили лікаря з вищої категорії, залишили лікаря – без категорії.
Аллу Володимирівну не мали права скорочувати і зазначати про відсутність посад на підприємстві для працевлаштування, бо у жодного лікаря-акушер-гінеколога, що залишилися, немає вищої кваліфікаційнної категорії, всі вони прийшли працювати після того, як пані Алла безперервно відпрацювала 18 років, а два лікаря прийняті в лікарню лише за 2 місяця до її скорочення.
Через хворобу на коронавірус Алла Володимирівна з 3 по 21 грудня 2021 року перебувала на стаціонарному лікуванні. А далі до 4 січня – на амбулаторному лікуванні з приводу ускладнень цього захворювання. Але хвороба підірвала здоров’я лікарки, і лікування затяглося майже до кінця березня 2022 року. Доказом є листи непрацездатності. Зараз лікарня повинна оплатити Аллі Сірант лікарняні листи в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати в розмірі 98 000,00 грн.
У подружжя Сірантів є всі законні шанси відстояти справедливість, а керівництву Новомиргородського району і міста Новомиргород варто звернути увагу на те, чим керувався начальник медзакладу, коли звільняв висококласних лікарів, і чи є логіка в його діях.
А все стало на свої місця, коли на сесії міської ради Галайда заявив, що звільнити Сірантів йому порекомендували нинішній міський голова Новомиргорода та депутат від неіснуючої партії ОПЗЖ Щербаченко…
Василь ЯУШЕВ, адвокат
Від редакції: Редакція «НС», керуючись принципами об’єктивності та неупередженості, а також на дотримання професійних стандартів готова надати слово усім учасникам та сторонам вищеописаної ситуації.
