Цьогоріч ми в Україні вперше відзначили Всеукраїнський День відповідальності людини, водночас вшановуючи пам’ять видатної особистості, автора «Декларації відповідальності людини» Богдана Дмитровича Гаврилишина.
Цьогоріч ми в Україні вперше відзначили Всеукраїнський День відповідальності людини, водночас вшановуючи пам’ять видатної особистості, автора «Декларації відповідальності людини» Богдана Дмитровича Гаврилишина.
Згідно з Постановою Верховної ради № 5286 від 16 липня 2021 року в Україні щорічно 19 жовтня відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини та день пам’яті Богдана Гаврилишина.
Богдан Дмитрович Гаврилишин – автор «Декларації відповідальності людини», проживши три чверті свого життя поза межами України, завжди і всюди представлявся лише так: «Богдан Гаврилишин, українець».
Богда́н-Володимир Дми́трович Гаврилишин — український, канадський, швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, колишній член Римського клубу, іноземний член НАН України, президент Фонду Богдана Гаврилишина. Був громадянином Канади.
Народився 19 жовтня 1926 року в містечку Коропець, Бучацького повіту, Тернопільського воєводства, Польської Республіки.
Три роки Богдан навчався у початковій школі в с. Жизномирі. Потім — у польськомовній Бучацькій державній гімназії, яку після приходу радянської влади перетворили на середню школу. З вересня 1941 року навчався у Чортківській гімназії, а в навчальному році 1943/44 — у Дрогобицькій гімназії.
Під час Другої світової війни у 1944 року Гаврилишина вивозять до Третього Рейху. Після 1945 року він перебуває у таборі для переміщених осіб, а 1947 року виїжджає до Канади, де працює лісорубом, організовує вечірні класи для українців, бере участь у діяльності профспілок.
1952 року Богдан Гаврилишин здобуває ступінь бакалавра, а у 1954 році — магістра за спеціальністю «інженер-механік» в Торонтському університеті. У 1954—1960 роках обіймає посади з дослідництва, інженерної справи, менеджменту в Канаді. З 1960 року мешкає у Швейцарії. 1976 року здобуває ступінь Ph. D. з економіки у Женевському університеті.
З 1988 року працює на громадських засадах в Україні. З моменту здобуття Україною незалежності Б. Д. Гаврилишин виступає радником декількох Президентів України, прем’єр-міністрів, голів Верховної Ради.
Майже тридцять років свого життя Б. Д. Гаврилишин присвятив Міжнародному інституті менеджменту МІМ-Женева, де обіймав посади директора з навчання (1960—1968 роки), директора Інституту (1968—1986 роки), почесного науковця (1986—1989 роки). За час свого проживання у Женеві, викладає такі дисципліни, як економічний розвиток, керівництво міжнародними операціями, світове бізнесове середовище, управління державами тощо.
1990 року Б. Д. Гаврилишиним засновано Міжнародний інститут менеджменту в місті Києві. У 1996—1997 роках — обіймає посаду директора Міжнародної академії довкілля в Женеві.
Протягом цього часу активно проводить семінари, головує на конференціях, читає лекції в університетах для груп фахівців, бере участь як доповідач на міжнародних конференціях у понад 70 країнах світу.
Член Пласту — Національної скаутської організації України від 1937 року, належить до куреня Лісові Чорти від 1946 року. У 2006—2008 роках — голова Крайової пластової ради — законодавчого органу Пласту.
У 2010 році Б. Д. Гаврилишиним було засновано Благодійний Фонд «Богдана Гаврилишина», місією якого стала підготовка нової генерації молодих українців, здатних на власному досвіді осягнули особливості функціонування найкращих країни Європи та сформувати критичну масу людей, яка трансформує Україну.
Богдан Гаврилишин пішов з життя 24 жовтня 2016 року, знаходячись у родинному колі, у своїй квартирі в місті Києві.
Богдан Гаврилишин, працюючи на світовому рівні як член Наглядової ради Міжнародної академії мистецтва та науки, ще на початку 2010-х років дійшов висновку, що однією з передумов виконання Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, є усвідомлення та прийняття кожним членом суспільства також й індивідуальної відповідальності на всіх рівнях.
Невтомною працею та активною суспільною діяльністю впродовж усього життя він боровся за кращу долю для рідної України. Чим доводив, що ми повинні бути гідними патріотами своєї держави.
А в 1014 році під час Революції Гідності Богдан Гаврилишин створив змістовний та лаконічний документ – «Декларацію відповідальності людини», у п’ятнадцяти пунктах якої він відобразив різні відповідальності людини, які можуть стати дороговказами до більш демократичного, інклюзивного та ефективного суспільства з точки зору гуманістичних цінностей.
Перший пункт «Декларації». Говори правду, будь чесним, дій згідно з моральними та етичними принципами.
2. Підтримуй своє здоров’я у найкращому стані, щоб не обтяжувати суспільство витратами на твоє лікування.
3. Вчися розвивати свої таланти та здібності, щоб бути корисним для суспільства.
4. Стався до інших так, якби ти хотів, щоб ставились до тебе.
5. Будь вільною людиною, тобто будь сам суддею того, що є правда, а що ні, що є добре, а що зле. Водночас продовжуй випробовувати свій розсудок, щоб впевнитись, що він відповідає моральним та етичним принципам.
6. Прагни до гармонії між особистим, професійним та соціальним життям, будучи частиною громади.
7. У прагненні реалізації своїх прав, не обмежуй прав інших членів суспільства.
8. Вирішуй найбільше проблем та питань на індивідуальному, сімейному, громадському рівнях, щоб полегшити тягар та зменшити витрати на управління.
9. Обов’язки людини у сім’ї:
• бережи культурну спадщину своїх предків;
• стався до батьків з любов’ю та повагою, за потреби допомагай їм;
• стався до братів та сестер так як до кращих друзів.
10. Батьків до дітей:
• люби своїх дітей, виховуй в них етичні та моральні цінності;
• сприяй їхній освіті та розвитку їхніх талантів та особистості, виховуй як вільних людей.
11. До суспільства:
• допомагай суспільству бути ефективним у надані таких послуг, як початкова освіта, охорона здоров’я, соціальні послуги.
12. До довкілля:
• економно та розумно використовуй всі ресурси, уникай забруднення біосфери. Допомагай зберегти біологічне та екологічне різноманіття.
13. До майбутніх поколінь:
• залиш навколишнє середовище у кращому стані, ніж отримав: із збільшеним культурним спадком, цінностями, щоб уможливити майбутні покоління бути більш ефективним у політичній, економічній, соціальній, культурній сферах суспільства.
14. До світу:
• будь толерантним та стався з повагою до всіх рас, етнічних груп, релігій, мов, звичаїв;
• вивчай різні мови та хоча б базові речі про інші цивілізації;
• сприяй розумінню різних культур, їхніх цінностей для мирної співпраці і чесної торгівлі.
Зонатта Іщенко, бібліотекарка
Великовисківського ліцею
Мар’янівської сільської ради
Новоукраїнського району
