Наприкінці квітня, до Міжнародного дня танцю, у стінах кропивницького ліцею «Лідер» відбувся благодійний ювілейний концерт у двох відділеннях «Ми з України» п’ятиразового володаря Гран-прі Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів зразкового художнього колективу хореографічного ансамблю «Вікторія» з нагоди 30-річчя з дня заснування колективу.
Ансамбль «Вікторія» долучився до творчих волонтерів міста, громадського волонтерського простору «КропХаб», ГО «Серця матерів та ветеранів війни Кропивницького», тож вхід на захід був вільний, але за донат для наших славних ЗСУ.
Концерт відбувся у сімейному колі рідних, батьків, колег та поціновувачів творчості ансамблю «Вікторія». Вітальні слова юним танцівникам та їхній очільниці, засновниці ансамблю, володарці срібної відзнаки «За заслуги» та ордену «За служіння мистецтву», членкині Національної спілки хореографів України, керівнику-методистці Вікторії Кохно лунали від директорки міського центру дитячої та юнацької творчості Євгенії Силантьєвої, очільниці закладу Олени Дубівки, голови громадської дитячої організації «Співограй» Станіслави Котелянської (м.Кривий Ріг), голови міської організації «Профспілка працівників освіти і науки України міста Кропивницького» Олександра Дзюби та від керівників творчого об’єднання «Сузір’я зразкових». Теплі слова подяки були також адресовані балетмейстерці-хореографу ансамблю Вероніці Гладун, костюмерці-реквізиторц Ірині Гірієнко та молодим фахівцям-музикантам, акомпаніаторці Оксані Олійник та звукооператору Артему Олійнику від вдячних батьків та випускників ансамблю.
Окрім особистих поздоровлень, глядачі побачили відеолистівки – привітання від людей, які не змогли бути присутні на концерті, але серцем і душею були в залі. Таким чином отримали відеопривітання з різних куточків світу з ювілеєм від колишніх акомпаніаторів Олени Капінус з Канади, Світлани Гайдаєнко з Великобританії, Марини Лоївської зі своєю донькою і вихованкою ансамблю Софією Шнітко з Словаччини, а також теплі слова з Канади від колишнього заступника директора обласної філармонії по роботі з дітьми Ірини Полонської.
Сам концерт складався з двох відділень дитячої, народної та сучасної хореографії – «Колір нації» та «Сучасна Україна». Колектив продемонстрував багато прем’єрних номерів. У першому блоці діти створили суто народний дух: музикою, костюмами та постановками в цілому. Друга частина вже різнилася за стилістикою та баченням танцю. Адже танцівники відкриті для нових стилів, течій, постановок, для вивчення нової лексики. Родинне свято було пронизане патріотичним духом: танцівники та присутні в залі вшанували хвилиною мовчання всіх загиблих у війні, після якої всі співали Гімн України. Хореографія концерту вирізнялася зворушливістю, чуттєвістю, енергійністю та емоційним запалом. Не знайшлося у залі глядачів, яких не зворушили до сліз композиції «Крик України», «Нас хтось тримає на Землі», «Не зволікай», «Янгол-охоронець» та фінальний номер «Ми з України», в яких закладені глибокі душевні та соціальні проблеми. Традиційно від випускниць колективу була виконана зворушлива хореографічна композиція «Мама», яка не залишила байдужим нікого. Урочистості додало нагородження кожного учасника концерту медалями з фірмовою емблемою колективу. Великою несподіванкою для танцівників був сюрприз – ювілейний торт від керівників та батьків вихованців.
Танцювальні номери органічно доповнював автобіографічний відеоряд: відеоролики, які фіксують найвизначніші події в історії колективу. Згадали у цей день чимало: від історії створення колективу, участі у легендарному «Майдансі», що подарував нам статус танцювальної столиці, до подорожей теренами України, під час яких ансамбль згуртовувався, набирався досвіду та натхнення для нових постановок. Згадали про переможну подорож до Туреччини, продивились відеоролик про повсякденну роботу колективу у теперішній нелегкий час та історичні довідки про високі досягнення колективу.
Під кінець родинного свята були перерахований вміст скриньок із донатами, в яких налічувалось 10500 гривень на допомогу ЗСУ. Висловлюємо велику вдячність усім, хто долучився до збору та сприяв проведенню свята.
30 років – це багато чи мало!? З одного боку, колектив уже сформувався та зміцнився, випускники приводять на танці своїх дітей, перетворюючи це на справжню сімейну традицію. Зібрано багато нагород, і світлини у фотоальбомах навіюють приємні спогади. З іншого – це новий етап, коли починаються змінюватися стилі, костюми, музика. Але лише одне залишається незмінним – любов до танцю та вірність своїй справі.
Вероніка ГЛАДУН
