Олександр проходить службу екскаваторником у 41-й окремій механізованій бригаді. 45-річний чоловік та його землерийна машина постійно допомагають хлопцям облаштовувати окопи, бліндажі та укриття.
“ Я до служби багато років працював трактористом, – розповідає Олександр. – Техніку знаю, наче свої п’ять пальців. Хлопці дуже вдячні мені за роботу. Бо побратимам лопатами та руками треба увесь день рити землю. А моя техніка впорається за півгодини чи менше! Так ми працювали на Харківщині та Донеччині”.
Боєць добре знає, що таке ворожі обстріли: “На моєму екскаваторі є сліди від влучань осколків. Нещодавно вибухом винесло скло. Колись неподалік нас прилетіла ракета від РСЗВ “Град”! Дивом усі ми залишились у живих! Тож хлопці завжди патрулюють місцину. Розгортають й РЕБ, аби захиститись від ударів ворожих дронів”.
Вдома на Олександра чекають двоє дітей та онуки. Чоловік дуже сумує за рідними й близькими, але розуміє, що мусить виконувати свою важливу працю до Перемоги. Хоча й здивований, що багато хлопців, які значно молодші його за віком, чомусь не поспішають захищати Україну…
Матеріал підготовано у співпраці
зі Службою зв`язків з громадськістю 41-ї ОМБр
