ПРО ЄВРОФАШИЗМ У КРОПИВНИЦЬКОМУ

0
63
views

8 січня – День звільнення Кіровограда від єврофашистів! – саме з цього допису у соцмережі кропивницького викладача та політолога почалася неабияка інтернет-полеміка, у якій опоненти обмінювались закидами від елементарного невігластва до загрози національній безпеці України.

Тож, які аргументи використовувались у цій дискусії, звідки виникло саме поняття «єврофашизму» та хто його просуває та, зрештою, чи народилася у цьому спорі істина? Ми зібрали докупи усі аргументи за або проти.

 «Майже уся Європа була ідеологічно і географічно фашистською»

– Думаю, коректніше все-таки вживати “єврофашизм”, оскільки доктрина фашизму була сформульована Дуче в Італії, а фашистські режими панували у приблизних географічних межах сучасного Євросоюзу. Тобто, абсолютна більшість європейських країн сповідували на офіційному рівні фашистьку, расову доктрину. Однак, термін чомусь не став офіційним, сподіваюсь поки що.))

– На диво жвавою виявилась дискусія до Дня визволення міста. Основним подразником для частини аудиторії виявилось слово ЄВРОФАШИЗМ. Аби за чисельним ворохом коментарів не втратився зміст дискусії, коротко підведу її підсумок.

  1. Переконаний, що ЄВРОФАШИЗМ – є логічним і релевантним терміном для класифікації доктрини фашизму в її неперервному просторово-часовому розвитку (адже географічно це Європейський континент, а хронологічно це період з 1926 р. по 2018 р).
  2. Дійсно, дане поняття ще не введено до широкого наукового вжитку на позначення цілісного, неперервного феномену європейського фашизму від італійської доктрини до сучасніх крайніх правих. Однак, термін вже культивується в європейських джерелах (особливо щодо неофашизму).
  3. Не згоден з опонентами, що слід дочекатись поки “єврофашизм” стане конвенційним для Західної науки і, що, мовляв, варто оголосити філологічну анафему даній категорії. Загалом, вважаю заперечення права на нововведення проявом провансальства, комплекса меншовартості і міщанських страхів.
  4. Розумію, що заявлене у пості формулювання може бути сприйняте провокаційно, проте інакше як через жорстку і відверту дискусію не бачу формули витлумачення полемізованої категорії через різні (в т.ч. самі крайні) позиції. 5. Отож, на моє бачення, визначення ЄВРОФАШИЗМ є наступним – це європейська ідеологія і практика дискримінації за будь-якою ознакою, що у різних проявах існує з 1926 року до наших днів.

Руслан Стадніченко, «Фейсбук»

«Це свідомий ярлик від кремлівських ЗМІ»

У дописі, присвяченому звільненню міста від нацистів, його автор Руслан Стадніченко використав термін «єврофашисти», від яких буцімто звільнили Кіровоград 8 січня 1944 року. Коли я поділився цим «відкриттям» з Василем Даценком автором книги «Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни», то отримав відповідь: «Фашистська Італія вийшла з війни ще в 1943 р. Фашизм в Італії зазнав поразки, ніяких фашистів в Кіровограді в 1944 р. бути не могло».

Тепер про «єврофашизм». Взагалі симпатії до партій тоталітарного типу (тобто комуністичних, фашистських, нацистських) в Європі в 30-і рр. таки існували. Відомий психолог Еріх Фромм назвав це явище «втечею від свободи». А от термін «єврофашизм» використовується рідко. Чому? Бо це поняття невдале і недостатньо аргументоване. Більшість дослідників, авторів монографій на теми авторитаризму, викладачів престижних університетів всього світу його не використовують , застосовуючи такі поняття як «фашизм», «родовий фашизм», «нацизм», «усташизм». До речі, термін «єврофашизм» активно використовує ще й російська пропаганда. Та, виявляється,  не тільки вони, а й наші земляки. Для останніх це науковий підхід чи свідомо вчинена провокація?

І в чому ж провокація? – запитаєте ви. Пригадайте, як «комічний історик» Михайло Задорнов називав учасників Євромайдану «єврохохлами», аби позначити негативними маркерами і українців як націю, і їхній європейський вибір. А на чию пропаганду працював цей комік, ми знаємо. Використання цього терміна можна частенько почути від Захарченка чи Плотніцького, які переконують мешканців Донбасу, що «єврофашизм не пройдёт»! Ну, добре не розрізняють вони різні види тоталітаризму. Але чому саме цей термін застосував кандидат наук та викладач педагогічного університету? Та ще й зазначив, що вся «Європа сповідувала на офіційному рівні фашистську, расову доктрину». До речі, це відверта нісенітниця, про що мова піде нижче.

Поєднання слів «євро» і «фашисти» має створити враження, що вся Європа тоді була прихильником фашизму. Але це повна нісенітниця! (Насправді фашисти Італії та нацисти Німеччини знищили демократичні режими в своїх державах, а надалі почали поширювати його по Європі, знищуючи демократію в інших державах).

На користь доцільності застосування терміну «єврофашизм» прихильники цього терміну мають лише один аргумент. Мовляв, виник у Європі та більшість держав нинішнього ЄС були фашистськими. Це правда, невігластво чи свідома провокація? Давайте порахуємо. З 28 держав сучасного Євросоюзу тільки сім, тобто кожна четверта, мали тоталітарні та авторитарні режими, які називали фашистськими. Ще п’ять мали окремі ознаки тоталітарних режимів.  Отже, щонайбільше 12 з 28…

І що це за ідеологія така – єврофашизм? Які її ознаки? Невже вся Європа об’єдналася навколо ідей фашизму? Невже всі європейці були фашистами? (Невже демократія не виникла в Європі? Невже європейські народи від Греції (де виникла демократія) до Англії (де вона утвердилася) не боролися з нацизмом, фашизмом і комунізмом?!) Хіба Англія та Франція з 1939 р. не боролися з німецькими нацистами та фашистами Італії, Румунії, Угорщини, Болгарії? Хіба була створена єврофашистська партія?  Хоча ні, така спроба була. В 1938 році було створено Союз фашистських держав на чолі з нацистською Німеччиною –Антикомінтернівський пакт, який  з 1937 по 1941 роки назбирав аж дев’ять європейських держав! (це з окупованою нацистами Данією!)

До речі, у ті часи поняття «Європа» мало суто географічне тлумачення. Нині, промовляючи «Європа», ми маємо на увазі й політичне трактування цього слова. До 1951 року спільної Європи зі спільним парламентом, економікою, кордонами, громадянством та грошовою одиницею та ідеологією не існувало. Нині ситуація зовсім інша. Європа дійсно об’єдналася навколо ідеології, але цією ідеологію став не фашизм! Спільною для європейців ідеологією стали демократія та ринкова економіка. Фашистський та нацистський режим було засуджено, діяльність цих організацій заборонено в більшості європейських держав.

(Після завершення Другої світової війни німці провели в своїй державі – деНАЦифікацію, а італійці дефашизацію та обрали європейський демократичний шлях розвитку, який базувався на цінностях європейської демократії, за які боролися всі європейські народи. Після Другої світової війни фашистський режим Франко зберігався лише в Іспанії).

На жаль, не всі види тоталітаризму знищила Друга світова війна. Так, нацизм і фашизм зникли, але комунізм (червоний фашизм) з концтаборами, репресіями, голодом 1946 – 1947 рр. залишився… Найкраще на фашизмі, напевне, розумівся Беніто Мусоліні – творець фашистської держави Італії (1922 – 1943 рр.), який знаходив дуже подібними ідеології фашистської Італії та комуністичного СРСР. І вже із жовтня 1939 р. пояснював італійцям, що «в Росії (СРСР) більшовизм нагадує різновид слов’янського фашизму».

А чи не ознаки комунізму намагаються зараз реанімувати в Росії, уславлюючи Сталіна та інші символи тієї доби? Бо ж ознаками фашизму є культ вождя, однопартійна диктатура, цілковитий контроль над економікою, політичний контроль на ЗМІ, репресії, пошук «внутрішнього ворога» та агресивна зовнішня політика.

І ситуація прояснюється, коли пробуєш знайти термін “єврофашизм” хоч у яких-небудь джерелах. Виявляється, з 2014 року, на піку антиукраїнської пропаганди його використали кремлівські ЗМІ і почали активно розганяти у новинах про Євросоюз та Україну, аби навішати негативні ярлики на все, що пов’язане з демократією (поза критикою був тільки «євроремонт»).

Тож, це не просто випадково вжитий термін, це – свідомий ярлик, використаний з метою негативного маркування усього, що хоч якось нагадує демократію, бо асоціації із визволенням міста від гітлерівських військ так і залишаться в цьому дописі, а мітка “єврофашизм” закріпиться в свідомості читачів надовго (як і якісний «євроремонт»).

Юрій Митрофаненко, спеціально для «НС».

Замість післямови

З врахуванням сучасної обстановки в державі, визнаю – дана категорія виявилась занадто провокативною (Руслан Стадніченко, Фейсбук, 17.01).

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here