У рамках проекту «Підвищення обізнаності правничої спільноти України щодо сучасних викликів верховенства права через організацію та проведення серії юридичних лекцій Українського католицького університету «Правовладдя» відбулась відкрита лекція судді Верховного Суду Анни Вронської «Виклики та перспективи судової реформи в Україні».
Це серія лекцій від провідних американських, європейських та українських правників, присвячених актуальним викликам і проблемам у сфері забезпечення верховенства права, правосуддя та справедливості.
У ході лекції суддею презентовано оновлену, реформовану судову систему України та виділено основні чинники судової реформи (правила, інституції, люди), ключові зміни, що відбулися, а також очікування суддів зокрема та суспільства взагалі як наслідок цього. Окремо показано структуру нового Верховного Суду, принципи його роботи, порядок розподілу справ. Розповідаючи про призначення Великої палати, суддя зазначила, що однією з ідей судової реформи є запровадження одноразової процедури касації, без повторного перегляду. І тому рішення касаційних судів і Великої палати мають однакову юридичну силу, тобто палата не переглядає рішення касаційних судів, а розглядає справи, у яких є конфлікт юрисдикцій, відступ від існуючого правового висновку або складна правова проблема.
Зробивши наголос на тому, що Верховний Суд – суд права, а не факту, Анна Вронська порадила адвокатам змінювати свою роботу, активізувати свою діяльність в основному в судах першої та апеляційної інстанцій та не намагатись вкотре доводити факти, а конкретно вказати, в чому полягає порушення права: «Для нас важливо зрозуміти, чи було порушено право та чи правильний спосіб захисту було обрано».
Під час лекції окремим пунктом було виділено новий формат судового рішення, тобто його написання за стандартом ЄСПЛ. Однак, зазначила суддя, не всі його застосовують. Нова форма передбачає нумерацію абзаців, чітку логіку викладу інформації по розділах. У деяких рішеннях міститься правова позиція, але не обов’язково в усіх. Інформаційних листів не буде. Наразі є неформальний живий діалог з суддями нижчих інстанцій, без вказівок.
Розповідаючи про реорганізацію судової системи, зокрема ліквідацію судів, зроблено наголос на тому, що, незважаючи на болісність даного процесу, він є необхідним, адже на меті є довіра суспільства до судової ланки. Суспільство повинно бачити, як сформована судова система, хто здійснює правосуддя та як ці люди були обрані.
Окремо торкнулися питання щодо того, як вживаються судді з адвокатським минулим як пані Вронська та кар’єрні судді. Тут діюча суддя ВС відзначила, що така синергія – дуже позитивна, всі колегії сформовані з представників професійних суддів, представників адвокатської спільноти чи науковців. І знову ж таки відмітила, що цікаво спостерігати за такою співпрацею та взаємовпливом. «В цьому симбіозі я як колишній адвокат інколи підбурюю колег до маленьких революцій, а вони виступають стримуючим фактором для мене, завдячуючи їхньому досвіду в процесуальних нюансах. Це врівноважує нашу співпрацю та дає свій результат у вигляді формування такої практики, яка є найбільш виваженою та в той же час максимально відповідає сучасним потребам». Також позитивно пані Вронська оцінила практику висвітлення окремої думки суддів, наводячи нещодавній такий приклад у ВС, що було елементом одного з видів такої взаємодії між суддями з різним професійним досвідом.
На завершення свого виступу Анна Вронська зробила наголос на тому, що судова реформа має свою стратегію та водночас важко уявити, яких сфер суспільного життя в кінцевому результаті прямо чи опосередковано не доторкнеться реформування, тому все суспільство має приймати участь в цьому процесі.
Зеновія Суховерська, “Українське право”
