ПАСПОРТ БЕЗПЕКИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР

0
620
views

В Україні є загальнодержавні проблеми, які може перелічити кожен громадянин. Та водночас кожен регіон, область та місто мають свою специфіку, свої «гострі кути» та характеристики. І від загальнодержавних, і від локальних проблем залежить стратегія державної політики.

Саме тому минулого тижня до Кропивницького завітали фахівці, які наразі готують дослідження «Паспорт безпеки України: національний та регіональний виміри». Про що розповіли дослідникам мешканці міста та коли чекати на результати?

Згаданий проект реалізується на теренах України з 2017 року. В рамках дослідження фахівці зустрічаються із представниками місцевих засобів масової інформації, громадських організацій та іншого локального активу, з якими проводять глибоке інтерв’ювання. Теми зачіпаються під час розмови різні: сучасна політична ситуація в регіоні, відчуття безпеки кожного, соціально-економічний стан, реалізація реформ в Україні, рівень соціального напруження та конфліктогенності суспільства, довіра населення до місцевих та центральних органів влади, зовнішньополітичні орієнтири України тощо. Потім проводиться закрита зустріч із представниками місцевих державних адміністрацій та правоохоронних органів, де заслуховується звіт про безпеку на регіональному рівні.

Минулого тижня така зустріч відбулася і в обласному центрі Кіровоградщини. Окрім журналістів, викладачів та громадських діячів на зустріч з фахівцями прийшли і представники патрульної поліції. Саме патрульні розповіли про рівень злочинності, про ріст довіри з боку громадян до патрульних.

– Патрульні поліцейські є органом першого реагування. Тобто ми виїжджаємо на виклики. А ось розслідування, доведення справи до суду та супроводження в суді – тут вже відповідальні інші інстанції: слідчі, прокуратура. На жаль, деякі громадяни цього не знають чи не розуміють, тому патрульних іноді звинувачують у недопрацюваннях всієї правоохоронної системи. Водночас проблемою є певна інертність громадян: мешканці міста соромляться допомагати іншим на вулиці, викликати поліцію, коли бачать правопорушення. Часто ми шукаємо понятих, свідків правопорушення, але люди відмовляються давати свідчення. Для реєстрації тих же доказів нам потрібні поняті – цього потребує процедура оформлення. Саме свідчення людей може вирішити проблему, зафіксувати правопорушення, допомогти нам у тому, щоб правопорушник був відповідно покараний. Патрульна поліція має виконувати свої обов’язки, але при цьому без підтримки громадян ми подекуди безсилі, – сказала одна з присутніх на зустрічі патрульних.

Мешканці Кропивницького розповіли про довіру до місцевих ЗМІ, про проблеми безпритульних собак та домашнього насильства, незаконних забудов у місті, в тому числі й малими архітектурними формами, про брак медичних кадрів у районах Кіровоградщини, проблеми екології тощо.

Цей проект був ініційований громадською організацією «Центр міжнародної безпеки»,  відбувається у співпраці з Національним інститутом стратегічних досліджень, з Міністерством інформаційної політики, Міністерством тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Українським інститутом підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси. Фінансово підтримує проект Центр інформації та документації НАТО в Україні.

Старший  науковий співробітник відділу проблем зовнішньої політики та міжнародної безпеки Націнституту стратегічних досліджень Андрій Каракуц пояснив, що власне інститут є державним та працює під егідою Президента. Тому результати досліджень передаються в Адміністрацію Президента і впливають загалом на корегування державної політики в Україні.

– Проект розпочався ще торік,  і його головним завданням є аналіз інформації для оцінки ризиків, які існують на регіональному рівні. Потім йде складання рекомендацій щодо подолання цих загроз  на національному рівні. Минулоріч ми відвідали шість регіонів. На 2018-й заплановано відвідати теж шість регіонів, з яких Кіровоградщина вже четвертий. Насамперед нас цікавлять регіональні виклики: що турбує людей на місцях? Наскільки українське суспільство готове до тих викликів, з якими стикнулося після 2014 року, в умовах агресії, анексії, впровадження реформ? Окрім питань безпеки ми досліджуємо і те, як люди реагують на впроваджені реформи. Минулого року ми аналізували сприйняття реформи децентралізації влади, цьогоріч – медичну реформу.

Та окрім власне глибокого інтерв’ю з місцевими мешканцями та представниками влади проводиться в регіонах і соціологічне дослідження. Директор соціологічної компанії «Центр прикладних досліджень» Юрій Щедрін пояснив, що за основу взято географічний вимір: центральний, північний, південний та східний регіони.

– Окрім таких зустрічей з місцевими мешканцями та представниками влади ми проводимо й соціологічне дослідження. Робимо вибірку 150-200 респондентів по всій області методом неопосередкованого вуличного опитування за анкетами. У нас п’ять блоків запитань: безпека, економіка, соціальна сфера, інформація та зовнішня політика. Це про соціальні, економічні, гуманітарні проблеми і яким чином їх необхідно подолати. Ми хочемо показати, що в різних регіонах ситуація різниться і потрібно враховувати всі регіональні нюанси, щоб державна політика була результативною та конструктивною, – підкреслив Юрій Щедрін.

Фахівці всеукраїнського дослідження зазначили, що кінцева презентація по тих областях, які досліджуються нинішнього року, буде представлена у грудні в Києві. Окрім окреслення проблем будуть розроблені і рекомендації, які ляжуть в основу корегування існуючої державної політики.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here