ІРИНА ФАРІОН: «МИ ВЕСЬ ЧАС ДОМОВЛЯЄМОСЯ З ТИМИ, КОМУ ТРЕБА СТРІЛЯТИ В РОТА…»

Зустріч  відомої представниці ВО «Свобода» та колишньої парламентарійки з мешканцями нашої області відбулась минулого тижня. Метою візиту Ірини Дмитрівни стала презентація низки свої нових монографій, присвячених мовознавству та історичним постатям України, зокрема Іванові Пулюю.

Втім присутніх на зустрічі, яка проходила в обласній науковій біліотеці імені Дмитра Чижевського, цікавило не лише це. І, як доповідачка не намагалась уникнути гострих кутів, їй це не вдалося. І вона не зрадила собі.

– Сцена, де промовець стоїть вище, ніж сидять слухачі, – це пережиток «совку», – розпочала виступ Ірина Фаріон, одразу відійшовши від  трибуни до мікрофона. – Нам треба підніматись разом.

Як досвідчений мовознавець, більшу частину виступу вона присвятила саме мовній ситуації. Адже, на її думку, український філолог має нести місію поваги українців до самих себе. Проте, як свідчить статистика, більшість українських вчителів всіх рівнів спілкуються державною мовою лише «при виконанні…», та й то не всі – суржик ще довго буде мовою комунікації.

– Я недарма вирішила презентувати нові книги саме у Кропивницькому, – продовжувала далі львівська гостя. – Корифеї театру завжди – моїми кумирами, а їхні твори були моїми книгами дитинства. Більше того, коли на Галичині ставили вистави за їхніми творами, одним з найталановитіших акторів був Степан Бандера, який успішно грав як чоловічі, так і жіночі ролі.

На жаль, за її словами, сучасна Україна кидається в своєрідні   крайнощі: «Проблема українців у тому, що вони не вміють почути свого. Суспільство не чує Шевченка, а чує Євросоюз та подібні структури, які вчать їх жити… Адже Кобзар – це основна українська Конституція».

Обурення пані Фаріон викликало й викликає намагання так званих національних меншин отримати відповідні мовні  преференції. «А де паспортні відомості щодо їхньої національності?» – риторично запитує вона, і має рацію. Жодного свідчення про національну приналежність в сучасному паспорті не існує, тому націоналісти й вимагають її повернути, аби дізнатись – скільки ж нас, українців, на «своїй, Богом даній землі»?

– Я хочу перепису населення, аби визначити, скільки нас і хто є хто. Бо, як на мене, так звані нацменшини є окупантами з відповідними формами сепаратизму, – резюмувала Ірина Дмитрівна цю частину промови.

Звісно, не оминула вона й церковні питання. За її словами, Московський патріархат взагалі немає нічого спільного з церквою, а ситуацію в Криму й на сході України пояснює словами Отто фон Бісмарка, який вбачав причини подібних наслідків у недопрацюванні вчителів та священиків.

І знову вона мала рацію. Адже попри всі «реформи» в системі освіти наші підручники з історії  у своїй більшості перекальковані з радянських, лише дещо додане та змінене на догоду певним політичним вітрам.

– Саме галичани продали Україну москалям, – шокувала присутніх Фаріон, – а не Хмельницький, як ми й досі вважаємо. Гетьман Петро Сагайдачний спочатку спалив Москву, а згодом публічно перед москалями за це вибачився. А митрополит Йов Борецький у листі до царя Федора Іоанновича підкреслив, що ми з  московитами «однієї крові, мови та віри…».

Декомунізація, на думку Фаріон, відбулася лише на вулицях та площах – бо «Ленін і компанія ще досі в головах багатьох». Тому, відповідаючи на питання, за кого ж варто голосувати на виборах всіх рівнів, вона відповіла доволі влучно: «За тих, хто мислить так, як мислите особисто ви».

– Я не маю часу на песимізм, – підсумувала зустріч з поки ще кіровоградцями Ірина Фаріон. – Українці ховаються від націоналізму. Сучасна українська мова – це наслідок 300-літніх козацьких воєн. Україна – це гордіїв вузол Європи. Але ми весь час домовляємось з тими, кому треба стріляти в рота…

Жорстоко – скажете ви. Але, як нам здається, справедливо.

Максим ГУЦАЛЮК

Фото Олени СКОЧКО

One comment

  1. Є такий гарний лозунг – комуняку на гілляку.
    Колишніх комуняк не буває. Тому перефарбовану комуняку Фаріон – на гілляку.
    Партію ця тварюка змінила, але методи залишились ті самі – стріляти усіх, щоб попасти до світлого майбутнього.

Напишіть відгук