СЕКРЕТИ ГАРМОНІЙНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА АКУСТИКИ. Ч.1

0
537
views

Продовжуємо інформаційний цикл «З0 років – 30 мистецьких кроків» до дня незалежності України – авторський проєкт Кіровоградської філармонії. Окрема важлива тема – це архітектура приміщення Кіровоградської обласної філармонії, не менш талановита й оригінальна, ніж люди, що мають честь виступати з її сцени. Які ж саме елементи створюють красу, масштабність та ексклюзивність акустики цієї будівлі? 

Аби дати повну та точну відповідь на це питання, процитуємо фрагмент із технічної документації філармонії: «Первісний вигляд екстер’єрів головних та бокових фасадів майже не зазнав змін. Стіни будівлі цегляні, оздоблені елементами ліпного декору.

Значний художній інтерес становлять інтер’єри глядацької зали, фойє та кулуарів, які збереглися переважно в автентичному  вигляді. Тематика оздоблення в кожному приміщенні різна. Оздоблення приміщень  вирішене  з використанням елементів класицизму. Ліпні елементи декору: розетки на стелі, стіно-стельові карнизи, фриз, дзеркала.

В декоративному оформленні інтер’єрів важливу роль відіграє розпашна кручена двостороння ходова клітина входу на балкон та адміністративні приміщення другого поверху, оздоблені деталями ліпного декору, вазами. Оздоблення приміщень притягує погляд відвідувачів і зачаровує на довгий час.

Будівля обласної філармонії споруджена в 1956 році. Автор проєкту – відома архітекторка Лідія Крейтор. Згідно архівних даних, будівля зведена частково на фундаментах колишнього громадського будинку. Який постраждав в роки Другої Світової війни та був знесений.

Зала в Кіровоградській обласній філармонії – близько 900 посадкових місць (партер – 725, балкон – 163).

Будівля має досить яскраву виражену архітектуру, є акцентом в забудові парку, створює відповідний репрезентативний вигляд забудови паркової зони. В оздобленні фасадів втрачена огорожа даху, яка була виконана як балюстрада між парапетними стовпцями.

Споруда цегляна на бутовому фундаменті. Будівля складна у плані, розташовується повздовжньою віссю перпендикулярно вулиці Кавалерійській.

Внутрішнє  планування змішане: анфіладне, секційне та коридорного типу, що є традиційним для громадських будівель видовищного призначення. Будівля забезпечена парадними та допоміжними входами-виходами.

Первісне оздоблення інтер’єрів фойє, глядацької зали, вестибюлю, кулуарів та холів збереглося автентичним, складовими оздоблення є насичений ліпний декор стін та стелі, колони, паркетне покриття підлоги.

В інтер’єрі збереглись автентичними: подвійні поворотні кручені сходи та адміністративні приміщення; сходові марші насичено декоровані – мають огорожу, яка складається з балюстради, масивних поручнів та стовпчиків, на яких влаштовані декоративні вази та опори для ліхтарів; балкон глядацької зали.

Побудова головного фасаду симетрична, з трьох частин. Широкі прямі сходи з невисоким, але масштабним у плані ганком та високий з сірих гранітних блоків цоколь слугує основою декорування площини головного фасаду. В оформленні площини головного фасаду використані прямокутні та з півциркульним завершенням віконні і дверні отвори, над центральним об’ємом прикрасою є фронтон з тематичним ліпним орнаментом.

Використані художні елементи, що належать класичному стилю: віконні отвори обрамлені лиштвою; парадний вхід та фланкуючі кути оформлені в вигляді порталів, що виступають, площини фасадів поділені пілястрами. Розкішності та пластичності головному фасаду надають оформлення вікон та пілястр. 

Первісно вінцева частина головних фасадів була декорована балюстрадою, що в архітектурному рішенні додає будівлі стрункості та легкості.

Будівля філармонії є зразком громадської архітектури середини ХХ століття, що збудована в стилі радянського ампіру, в якій збереглися в більшості автентичними елементи оздоблення екстер’єрів та інтер’єрів».

Це теорія питання, а на практиці серед мешканців обласного центру та області важко знайти людину, яка хоча би раз не сфотографувалася біля розкішної будівлі філармонії або на фоні її унікальних сходових маршів всередині. І це значить, що люди відчувають філармонію як щось близьке за духом, як територію радості.

ФЕНОМЕН ЛІДІЇ КРЕЙТОР

Хто ж така Лідія Крейтор, завдяки якій маємо настільки вражаючу красою будівлю філармонії? ЇЇ біографія справді дивовижна. Указом президента України Л.Кучми (2003) кіровоградській архітекторці Лідії Федорівні Крейтор було присвоєне почесне звання «Заслужений архітектор України». До неї такої почесної відзнаки не мав жоден архітектор в області. Вона також була головним архітектором Кіровоградської області (1962-1968) та входила до архітектурно-містобудівної ради м. Кіровоград.

Згадаємо історичний контекст подій. Після перемоги у Другій світовій Кіровоград заліковував рани війни. Лежав у руїнах Успенський собор на вулиці Гоголя, зяяли пустками вулиці Леніна, Карла Маркса, Шевченка. Перші житлові будинки зводили у повоєнні роки полонені німці (вул.Луначарського). В цей час Лідія Крейтор (народилась 3 травня 1925 року) закінчувала навчання на будівельному факультеті Середньоазиатського індустріального інституту. Там вона познайомилася з майбутнім чоловіком, військовим Василем Крейтором, який проходив службу в Ташкенті.

Подружжя Крейторів оселилося у Кіровограді 1949 року. Лідія Федорівна спочатку працювала головним архітектором майстерні НДІ «Облпроект». У ті часи типових будівельних проєктів не існувало, кожен архітектор працював за власним, індивідуальним. Практично всі найкрасивіші будівлі повоєнного Кіровограда – це або її авторські проєкти, або – інколи – створені у співавторстві. 

Теперішній філіал Донецького медичного  університету біля пам’ятника Ангелу-Охоронцю – перший з таких проєктів, причому це була єдина тоді будівля з колонами в обласному центрі і перша пам’ятка архітектури, збудована в радянські часи. Потім було створено ще одну пам’ятку з колонами, що є обличчям міста – приміщення нинішньої міської ради та виконкому. Загалом талантом пані Крейтор створено проєкти двох десятків будівель в Кіровограді – кінотеатр «Зоряний», магазин «Дитячий світ», коледж ім.Сая тощо, сім з них визнано пам’ятками архітектури, кожна з яких – шедевр. Фактично упродовж півсторіччя саме Лідія Крейтор формувала обличчя Кіровограда. 

Високу якість творчих робіт архітектори часто відзначала преса. Багатьом кіровоградцям відоме приміщення водолікарні Гольденберга та 3-ї лікарні, збудованої великим архітектором Єлисаветграда Яковом Паученком на вулиці Леніна. Це справжній витвір мистецтва, виконаний у мавританському стилі. Лідія Федорівна здійснила забудову між цими закладами, та так, що не розпізнаєш почерк майстрів початку ХХ століття і сучасності. Ця робота також  визнана пам’яткою архітектури. 

І особливою гордістю Лідії Крейтор є будівля обласної філармонії, яку вона спроєктувала у 1953 році, будівництво тривало 2 роки. Спорудження об’єкту знаходилось під безпосереднім контролем голови облвиконкому Г.А.Турбая. Ледь встигали виготовити креслення, як їх переносили у будівництво.

Багато уваги приділялось акустиці, адже зал для глядачів мав 890 місць. Треба було врахувати не лише рельєф поверхні стін – навіть оббивка крісел або сорт фарби впливає на якість звуку. Лідія Федорівна розшукала у Києві архітектора – досвідченого фахівця з акустики, і він став консультантом будівництва. Так було створено справжнє диво: найкраща в Україні філармонія, пам’ятка архітектури. Коли кілька років тому філармонію капітально ремонтували, консультувати запросили саме Лідію Федорівну.

(Далі буде)

Оксана ЧІКАНЧІ, Юрій МАТІВОС

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here