Обласна рада цього вівторка вперше провела чергову сесію в умовах воєнного стану в країні. До цього депутати двічі сходились у сесійній залі (24 лютого і 5 березня) на термінові зібрання, щоб ухвалити бюджетні питання і перенаправити кошти на захист від російських загарбників. Та 14 червня чергова сесія відбулася повністю в онлайн-форматі – заради безпеки. Цікаво, що два депутати доєдналися з фронту.
Під час цієї сесії депутати розглянули реорганізацію деяких медичних закладів, порушили питання щодо роботи уранових шахт та дозволили обласному водопостачальному підприємству «Дніпро-Кіровоград» закласти нерухомість задля розрахунку з боргами.
Голосування в з фронту
До голосування в онлайні доєдналися 36 депутатів області. Серед них двоє – власне з фронту – Андрій Яровой та Дмитро Лінько.
Андрій Яровой проходив службу в АТО, а також займався волонтерською діяльністю. Після 24 лютого 2022 року він знову взяв зброю, щоби боронити народ України.
– Коли ти на війні, депутатська робота все рівно має бути, бо і тут, і там потрібно тримати фронт. Тут захищати землю від окупантів, а там – допомагати Кіровоградщині працювати. Колеги, я з вами! У вівторок всі включаємося у сесію і дякую за таку можливість, – написав він на своїй сторінці у соцмережах.
Заступник голови Кіровоградської обласної ради Дмитро Лінько перед засіданням закликав депутатів об’єднатися задля посилення тилових позицій і забути про протиріччя.
– Як і багато моїх колег, я не маю можливості бути в залі, тому обов‘язково долучуся онлайн. Здивований протиріччями, які виникли у деяких колег, які виступають категорично проти засідання в онлайн режимі. Звісно, збиратися безпосередньо в залі є більш правильним. Але передусім треба зважати на час, у який ми живемо і працюємо. Ми на війні! І спрогнозувати поведінку ворога абсолютно неможливо. Пам‘ятаймо Харків, Миколаїв, у яких обстрілювали чи не першими саме адмінбудівлі. Правильне рішення – питання безпеки №1! Вважаю, що вже давно потрібно відкинути політичні інтриги та протиріччя і працювати ефективно. Нам і ззовні ворога не треба, якщо він є в тилу! Війна ще не закінчилася, як це може здатися комусь у глибокому тилу, – заявив Дмитро Лінько.
На фронті перебуває ще один депутат облради – Олександр Мацайтіс.
Відтерміновані плани на 2022 рік
Під час сесії голова облради Сергій Шульга відзвітував про свою роботу у 2021 році. Серед іншого він розповів, що цьогоріч на Кіровоградщині планувалися культурні проєкти і святкування, які через напад росії не відбулися.
– Ми почали готуватися до святкувань ювілейних для Кіровоградщини дат: 140-річчя першого українського професійного театру і 130-річчя з дня народження видатного художника Олександра Осмьоркіна, ми також планували організувати унікальний світовий рекорд до Дня Незалежності і ще намітили багато гарних і цікавих проєктів на 2022-й. Якісь задуми війна зовсім зруйнувала, якісь відтермінувала, – йдеться у звіті голови облради.
Також він підкреслив, що деякі питання з минулого року не вдалося вирішити досі, проте робота продовжується. Серед таких поки відкритих питань призначення директора театру, актуалізація Стратегії розвитку Кіровоградщини, а також завдання стримати тарифи на воду та водовідведення.
– 2021-й, погодьтеся, був доволі насичений на події, навіть з огляду на пандемію. Були свої плюси і мінуси, були здобутки і втрати. І, на жаль, не все вдалося реалізувати. Наприклад, через заполітизованість процесів, ми так і не отримали керівника обласного академічного музично-драматичного театру імені Кропивницького. Нам не вдалося внаслідок об‘єктивних і суб‘єктивних причин стримати тарифи на водопостачання і водовідведення, – сказав він.
Як працювали комунальні підприємства
У 2021-му році комунальні підприємства обласної ради отримали чистого прибутку у 9 разів більше, ніж у 2020-му. Про це теж повідомив Сергій Шульга у своєму звіті. Зазначається, що в 2020-му році цей показник становив 161,1 тисячі гривень, а в 2021 – 1,5 мільйона гривень.
Також у 8 разів більше податку на прибуток сплатили комунальні підприємства обласної ради за 2021 рік – 4,3 мільйона гривень у той час як у 2020-му цей показник становив 525,4 тисячі гривень.
Голова облради уточнив, що минулоріч на комунальних підприємствах облради відбулося 11 аудитів.
«11 аудитів, які провів контрольно-ревізійний відділ апарату обласної ради за моєю ініціативою, показали, що проблеми є. Це збиткова робота підприємств, це небажання розвивати підприємства, це фінансові порушення і так далі. На окремих підприємствах у 2021-му ми з вами оновили керівництво. І, як наслідок, відбулися позитивні зміни в результатах роботи», – підкреслив голова облради.
Сергій Шульга навів приклади порівняльні результати роботи комунальних підприємств за 2020-й і 2021-й роки.
Зокрема, за словами голови облради, Регіональний фонд підтримки підприємництва у 2021-му році реалізував 8 проєктів на суму 2,4 мільйона гривень, у той час як у 2020-му – на суму 530 тисяч гривень у тому числі за рахунок співфінансування з місцевого бюджету. Директора фонду Ольгу Ковальову-Алокілі сесія призначила у травні 2021 року.
Комунальне підприємство «Кіровоградфармація» у 2021-му році збільшило дохід від реалізації лікарських засобів на 1 мільйон гривень, отримало прибуток і підняло заробітні плати працівникам. У 2020-му році підприємство було збитковим – сума збитків майже 600 тисяч гривень. Директора «Кіровоградфармації» Жанну Стручковську сесія призначила торік у вересні.
Знам‘янська бальнеологічна лікарня, порівняно з 2020-м роком, збільшила чистий дохід у 2021-му на 7,7 мільйона гривень до 27,5 мільйона гривень, а також осучаснила 14 номерів. Обов‘язки директора лікарні з липня 2021 року виконує Юрій Вісяников.
Також зросли надходження від оренди – з 1,8 мільйона гривень у 2020-му році до 2 мільйонів гривень у 2021-му році.
Загальна сума податків і зборів за 2021-й рік становить 7,8 мільйона гривень, а це втричі більше ніж у 2020-му році – 2,4 мільйона гривень.
Загалом в області працює 101 економічно активний об‘єкт спільної власності територіальних громад, сіл, селищ і міст.
Абонвідділ – під заставу
Під час сесії депутати ухвалили дозвіл обласному водопостачальному підприємству «Дніпро-Кіровоград» закласти своє майно, щоби розрахуватися з боргами.
Як пояснив виконуючий обов’язки генерального підприємства Олександр Пісний, через воєнні дії підприємство недоотримує кошти, а видатки при цьому збільшилися.
Постійне зростання вартості енергоносіїв, реагентів та інших матеріалів призводить до того, що тарифи на водопостачання і водовідведення перестають відповідати економічним реаліям і не покривають виробничі витрати. Крім того, з 24 лютого значно знизилися обсяги реалізації послуг, платоспроможність абонентів, – сказав він депутатам.
За словами в.о. гендиректора, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року витрати на електроенергію зросли на 23 мільйона гривень, реагенти – на 4,6 мільйона, а недобір в реалізації води складає 17,5 мільйонів гривень. «Проте зараз ситуація щодо юридичних осіб-абонентів потроху вирівнюється», – додав Олександр Пісний. Загалом недобір і перевитрати на підприємстві за час воєнного стану склали 45 мільйонів гривень.
Через ці проблеми підприємство не мало можливості віддати черговий транш у 1,2 мільйона доларів Світовому банку за договором субкредитування. Ці кошти мали передати вже 15 червня.
Ще раніше підприємство у якості застави надало нерухомість по вулиці Соборній та Івана Похитонова (абонентний відділ) в обласному центрі, щоб отримати овердрафт в одному з українських банків. Овердрафт – це кредит на суму, що перевищує залишок коштів клієнта на рахунку. Щоб підвищити суму овердрафту і передати обов’язковий платіж Світовому банку, «Дніпро-Кіровоград» заклали також будівлю в районі Озерної Балки у Кропивницькому.
Реорганізація медичної мережі
Реорганізація медичної мережі задля її ефективності і раціонального розподілу фінансування робилася і у попередні роки, проте умови війни «підсвітили» проблемні місця сильніше. Це стосується медичних закладів, які дублюють послуги одне одного.
– Ці заклади були підготовлені до реорганізації, щоб створити спроможну медичну мережу, яка здатна давати доступну адекватну медичну допомогу за кошти виключно Національної служби здоров’я без дофінансування безпосередньо власниками, – пояснив директор обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко.
Йдеться про Олександрійський протитуберкульозний диспансер, який приєднують до обласного фтизіопульмонологічного медичного центру, а також Кіровоградський наркологічний диспансер, який об’єднали з обласною клінічною психіатричною лікарнею.
– Щодо Олександрійського диспансеру, то він вже понад рік не працює, там залишилося керівництво, бухгалтер і охорона, а його функції фактично передані обласному фтизцентру. При цьому якість і доступність медичної допомоги для цих пацієнтів не втрачена, протягом року вони всі отримують необхідну протитуберкульозну медичну допомогу, – додав директор департаменту.
Також реорганізували ще декілька закладів, пов’язаних із медичною сферою. Це обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, який приєднали до Регіонального центру громадського здоров’я. Водночас депутатський корпус проголосував за перетворення комунального некомерційного підприємства «Кіровоградська обласна наукова медична бібліотека» у комунальний заклад «Кіровоградська обласна наукова медична бібліотека».
За уранові шахти замовте слово
Також під час онлайн-сесії 14 червня на порядку денному були і депутатські запити. Серед них звернення Валерія Кальченка, яке депутати підтримали.
– У 2022 році шахти перебувають у тривалому простої. Відключення від водопостачання, газопостачання, на черзі – відключення від електропостачання. Більше того, працівники не отримують заробітну плату, існує значна кредиторська заборгованість. Тобто, криза на підприємстві тільки поглиблюється, і проблему ніхто не вирішує. Категорично не можна допустити розподілу стратегічно значущого державного підприємства на дві частини, як це пропонується зараз – ліквідну і неліквідну, а передати комбінат у підпорядкування ДП «НАЕК «Енергоатом» як цілісний майновий комплекс, – прокоментував Валерій Кальченко.
Тож депутатський корпус закликав центральні органи влади невідкладно відреагувати на кризу в урановидобувному комплексі Кіровоградщини. Та вжити заходів з відновлення роботи та розвитку ДП «СхідГЗК» задля збільшення обсягів виробництва уранового оксидного концентрату.
Новий ЦНАП у Новоукраїнському районі
Воєнна агресія росії проти України, яка вийшла на новий етап 24 лютого 2022 року, внесла багато корективів у розвиток громад. Проте деякі проєкти потроху, але продовжують втілювати у життя. Наприклад, Рівнянська громада Новоукраїнського району. Громада ще у 2019 році пройшла у третьому етапі міжнародної програми «U-LEAD з Європою» з покращення якості надання адміністративних послуг
Для громад, які за результатами візитів підтвердили спроможність взяти участь у фазі впровадження, розробили технічне завдання – «дорожню карту» для створення належного Центру надання адміністративних послуг.
Технічне завдання складається з інституційної частини: визначеного переліку послуг, форми та моделі ЦНАП, кількості персоналу та необхідних тренінгів, допомоги у роботі з жителями а також фізичної частини: детальний опис приміщення, включно із зонуванням ЦНАП, переліком ремонтно-будівельних робіт, специфікацією меблів та техніки.
Вже 14 червня 2022 року депутати передали з балансу обласної ради Рівнянській громаді будівлю для ЦНАПу.
«Передати будівлю по вулиці Центральній у селі Рівне Новоукраїнського району для створення ЦНАПу», – йдеться у рішенні ради.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
