Зірване минулою владою підписання угоди про асоціацію призвело до Євромайдану, повалення влади Віктора Януковича і Революції Гідності.
Проте проведене нерепрезентативне міні-опитування показало, що люди переважно й досі погано уявляють, що таке Угода про асоціацію Україна — ЄС, і частенько плутають її з безвізом.
З урахуванням того, що Угода про асоціацію вступить в силу в повному обсязі вже через декілька місяців, нагадаємо, що ж саме підписала Україна з Євросоюзом.
Документ
Отже. Угода про асоціацію – документ, який передбачає, перш за все, введення зони вільної торгівлі між Україною та країнами ЄС — такого типу міжнародної співпраці, при якому в країнах-учасницях скасовуються мита та податки, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі. Її завдання — привести до інтеграції нашої економіки у внутрішній ринок ЄС, до лібералізації торгівлі товарами і послугами, до руху капіталу і наблизити правила ведення бізнесу в Україні до європейських стандартів.
Політичну частину Угоди було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину підписали 27 червня 2014 року.
Рада ЄС ухвалить Угоду до 12 липня, і до 1 вересня очікується її остаточне прийняття.
При цьому зазначимо, що вже з 1 січня 2016 року економічні відносини між ЄС і Україною підкоряються правилам гри глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі (ГВЗВТ), яка була впроваджена в контексті підписаної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Формат «всеосяжної зони вільної торгівлі» (ЗВТ +) включає глибоку лібералізацію торгівлі товарами та послугами, які значно відрізняються від положень відповідних угод СОТ; лібералізацію режимів іноземного інвестування та державних закупівель; застосування більш жорстких заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності та введення загальних екологічних норм і стандартів, а також стандартів праці.
Тож Україна активно рухається шляхом впровадження стандартів і технічних регламентів, прийнятих в ЄС, що робить українські товари і Україну в цілому більш конкурентоспроможними.
В цілому Угода про асоціацію – документ розміром близько тисячі сторінок, куди входять преамбула, сім частин, 43 додатки і три протоколи, 80 відсотків яких присвячені економічним питанням та розвитку торгівлі.
Відзначимо деякі важливі частини.
Боротьба з корупцією. У кожному розділі Угоди прописані пункти, спрямовані на подолання української корупції. Зокрема, вона передбачає зміни в управлінні державними фінансами, плануванні держбюджету.
Захист прав споживачів. Угодою введені європейські стандарти контролю безпеки продукції. Завдяки цьому, наприклад, кращі українські виробники молокопродуктів вже вийшли на європейський ринок. Підтверджена європейськими стандартами безпеки продукція не буде сертифікуватися — скасовуються ГОСТи і технічні умови, отже, впроваджувати євростандарти стане вигідно.
Експорт та імпорт. Ще однією умовою встановлення зони вільної торгівлі було те, що митні тарифи, які сплачуються при продажу товарів між Україною та ЄС, в більшості випадків поступово знизяться до нуля. Те ж стосується мит на імпорт, що спростить доступ до європейських товарів. У 2016 році ми поставили в країни ЄС продукції на 13 мільярдів доларів, з Євросоюзу завезли товарів на 15,3 мільярда. Втім регіон ЄС виявився єдиним, де український експорт показує позитивну динаміку.
Соціальний аспект. Угода запроваджує додаткові чотири дні відпустки, зрівняє заробітну плату чоловіків і жінок. Крім того, у вимоги Угоди входять осучаснення стандартів в освіті і медицині, реформи яких ми спостерігаємо зараз.
Захист навколишнього середовища. Важливим елементом Угоди є введення в Україні нових стандартів якості повітря і води із заміною методів контролю за станом навколишнього середовища та управління переробкою сміття, що особливо важливо для України останнім часом.
Наука. Частиною Угоди також є співпраця європейських і українських фахівців у галузях, зокрема ракетобудування, космічних досліджень та інформаційних технологій.
Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом і безвіз – найважливіші складові євроінтеграційних прагнень нашої країни, які підтримує більшість громадян. І ці питання були вирішені на міждержавному рівні.
Люди
На фото: члени євроклубу «Веселка» Новоєгорівської школи Новоукраїнського району.
А тепер ми поговоримо про інший аспект євроінтеграції. Про людей, які рухають Україну вбік Європи своєю повсякденною працею. Такою людиною є Людмила Талашкевич, яка багато років працює вчителем англійської мови в школах Новоукраїнського району і вже дев’ять років очолює шкільний євроклуб «Веселка».
Багато років тому, коли про євроінтеграцію лише починали говорити і більшість українців з пересторогою до неї ставилась, пані Людмила створила клуб, який ставив собі за мету плекати у школярів інтерес до країн Старого Світу, до традицій та звичаїв багатонаціональної Європи та до людей, які там проживають. За словами пані Людмили, особливо імпонувало те, що там кожна людина незалежно від національності чи кольору шкіри, інтересів чи віросповідання мала і має можливість для самореалізації.
— Ми разом з моїми учнями придумали девіз нашого євроклубу: «Місточок дружби від серця до серця – це наш європейський клуб «Веселка», — розповідає пані Людмила. — І впродовж багатьох років існування клубу цей девіз допомагав нам розширювати коло наших друзів.
За ці роки за підтримки Міжнародного фонду імені Стефана Баторія був відкритий Молодіжний Європейський Центр. Члени клубу брали участь у Всеукраїнському творчому конкурсі серед шкільної та студентської молоді у рамках загальноукраїнської кампанії «Толерантність як шлях до Європи» в рамках «Європейського року міжкультурного діалогу». Було започатковано шкільний фестиваль європейських країн на тему «Європа далека і близька», який дає змогу дітям проявляти свої знання і таланти. На базі клубу проводяться ярмарки креативності та інновацій, щоб знайомити членів новостворених клубів з результатами роботи та досягненнями хлопців і дівчат з «Веселки», а також заради розширення знань про Європу, євроінтеграційні прагнення України та налагоджувати співпрацю між клубами. Крім того, шкільний європейський клуб став учасником міжнародної програми PTPI School&Classroom Program і членом мережі шкільних євроклубів України.
Клуб «Веселка» не раз брав участь у регіональних етапах Міжнародного конкурсу «Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ». Було впроваджено ряд цікавих проектів, таких як “Майбутнє Новоукраїнки в руках кожної дитини”, коли школярі знайомилися з діяльністю НАТО. Участь у програмі Майстерності і Досягнень Вчителів (TEA), яка діє за підтримки Державного департаменту США і фінансується урядом, дала можливість реалізувати два чудових проекти для школярів – «Англомовний театр» та «Навчаємо англійської мови креативно!». І ще багато інших проектів.
— Я з упевненістю стверджую, що шкільні євроклуби – дієвий інструмент для підняття самооцінки дітей, для формування творчої, неординарної особистості, яка вміє думати, аналізувати, приймати виважені рішення. Для виховання справжнього патріота, який гордиться своєю країною і буде працювати на її благо. Органи місцевого самоврядування повинні більше уваги спрямувати на те, щоб шкільні євроклуби працювали в кожному навчальному закладі.
Колишні члени євроклубу “Веселка” – сьогодні студенти престижних вищих навчальних закладів – стверджують, що завдяки отриманим в клубі знанням і вмінням вони дуже активні в студентському житті і ті вміння комунікації, толерантності, бажання вчитися, впевненості в собі є для них дуже важливими, – розповіла пані Людмила.
— То, на вашу думку, чи потрібна Україні саме асоціація з ЄС?
— Безумовно, потрібна. І ми повинні розрізняти рівні інтеграції. Одне діло торгівля, запровадження на державному рівні європейських стандартів в освіті, охороні довкілля, захисті прав і свобод і так далі. Інше – знайомство з іншими народами, живе спілкування простих людей і багато іншого.
— У чому сенс євроінтеграції, якщо більшість українців ніколи не були в країнах Європи і ніколи туди не потраплять через фінансові причини.
— Знаєте, фінансові причини завжди є найвагомішим аргументом і не тільки щодо поїздки в Європу. Але якщо діти хочуть вчитися за кордоном чи мандрувати, батьки завжди прийдуть на допомогу. Молодь у нас надзвичайно мобільна, і зараз є чимало способів здійснити мрію. Треба лише захотіти! І повірити!
— Кажуть, “ми йдемо в Європу”. Це правильна дорога чи нам все ж потрібно вибрати інший курс? Може, треба навпаки?
— В сучасних умовах нам потрібно готувати молодь до життя в європейській Україні. А для цього нам, дорослим, слід забезпечити їхнє право на отримання достовірної і повної інформації по тих питаннях, які цікавлять підростаюче покоління, при цьому залишити за ними право на свою думку і дії. Таким чином це сприятиме активізації нашої молоді, виробленню критичного ставлення до інформації, навчить аналізувати та знаходити раціональне зерно.
Поінформовані громадяни роблять кращий вибір та приймають правильні рішення. А майбутнє нашої держави залежить саме від молодих.
Я думаю, ми — європейська держава з вагомим інтелектуальним потенціалом, самобутньою культурою, народом, що живе на прекрасній землі. Просто досить довгий час ми про це не пам’ятали. Україна змінюється. Люди стають більш впевненими у своєму майбутньому. І я щиро вірю, що ми станемо квітучою країною, бо ми того варті.
Лариса ГУРІНА
