Вперше в Україні за несплату аліментів адміністративне стягнення у вигляді оплачуваних суспільно корисних робіт ввели в 2018 році. Забезпечити такі роботи та їхню оплату мають відповідні органи місцевого самоврядування. Але деякі ради відмовляються це робити. Як наслідок – діти не отримують виплат, призначених судом. Чи є це насправді «головним болем» місцевих рад у Кіровоградській області та чому це потрібно – розібралися народословці.
Старший інспектор філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області Микола Гудима:
– Раніше в Україні якщо людина заборгувала аліменти, але при цьому не мала офіційного доходу, то виплати робилися на користь дітей з державного бюджету. З 2018 року в Україні набрав чинності закон, згідно з яким в такому випадку суд накладає на людину адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
Кодекс про адміністративні правопорушення доповнили статтею 31-1, де чітко визначили, що суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Доповнено це статтею 183-1, яка стосується несплати аліментів. Тут зазначено, що якщо сукупний розмір боргу за аліментами перевищує суму відповідних платежів за три місяці, то це тягне за собою виконання суспільно корисних робіт строком від 120 до 240 годин.
Цю роботу надають органи місцевого самоврядування за місцем проживання людини. Робота оплачується, але кошти даються не власне боржнику або боржниці, а перераховуються з місцевого бюджету Державній виконавчій службі. Ця служба в свою чергу перераховує суму тим, кому боржник не сплачував аліменти.
Це справді дієвий механізм формування відповідального батьківства в суспільстві. І діти не залишаються без виплат. Наприклад, в Кіровоградській області за 2018 рік борги за аліменти відпрацювали на суспільно корисних роботах 105 осіб, на утримання дітей перерахували таким чином близько 30 тисяч гривень. З початку 2019 року, станом на травень, вже 130 осіб були направлені на роботи через несплату аліментів. Маємо вже загалом більше 30 тисяч гривень перерахованих на дітей коштів лише за перші п’ять місяців року.
Очільник Кропивницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області Олександр Мірошник:
– Тобто за рішенням суду ми, Служба пробації, маємо направити людину за місцем проживання на суспільно корисні роботи. Але деякі місцеві ради не затверджують цього переліку робіт, відмовляються це робити. Виходить, що людину нам направити нікуди, працювати їй немає де, а діти своїх законних виплат не отримують. У Кіровоградській області є й сільські, і міські, і навіть ради об’єднаних громад, які гальмують це питання і створюють проблему у виконанні рішення суду. Шість таких рад у Знам’янському районі, дев’ять – у Кропивницькому і ще дві ради – у Вільшанському районах. Водночас Новоолександрівська сільрада Кропивницького району – найменша рада району, одна з перших, хто затвердив такий перелік робіт.
Секретарка Гурівської сільської ради Долинського району Галина Квартюк:
– Перелік таких робіт ми затвердили ще на початку 2018 року. Щороку в грудні оновлюємо цей перелік, а за необхідності вносимо правки протягом року. Це роботи, які не потребують кваліфікації: прибирання снігу, скіс трави, фарбування малих архітектурних споруд, прибирання території тощо. Така робота є в кожній місцевій раді. Зарплату визначаємо на рівні мінімальної. Буває, що на території сіл нашого підпорядкування і немає боржників по аліментах. А коли з’являються, то ми вносимо в бюджет правки на найближчій сесії, передбачаємо видатки на зарплату. Наймаємо таким чином людей по договору: ми не включаємо людину в штат, тож труднощів з оформленням немає. Заповнюємо табель годин виконаних робіт, а зарплату перераховуємо Державній виконавчій службі.
Гурівська сільрада об’єднує два села: Гурівку та Благодатне із загальною кількістю населення 1563 особи. Зрозуміло, що бюджет тут невеликий. Водночас деякі більш заможні місцеві ради чомусь відмовляються виконувати рішення суду та не затверджують переліку робіт для адміністративного стягнення, не передбачають видатків на оплату суспільно корисних робіт. Наприклад, Соколівська сільська об’єднана громада, яка свого часу посіла 13-те місце в рейтингу фінансової спроможності громад України (за даними Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні), чомусь досі не ухвалила таке важливе рішення. Адже ці кошти отримує не Служба пробації, не боржники і навіть не виконавча служба – у разі невиконання судового рішення без необхідних коштів залишаються ті, кому вони необхідні, – діти.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
