Світова історія виборчих обмежень багатогранна та мінлива. У багатьох країнах донедавна було заборонено голосувати жінкам. Також багато де існував майновий ценз – мали право голосувати лише ті, хто володіє нерухомим майном або платить податки не менше певного розміру.
В Україні зараз на виборах існує декілька цензів. Наприклад, віковий – голосувати може лише той, кому вже є повні 18 років. Є місцевий ценз – голосувати можна лише там, де ти зареєстрований (або заздалегідь подбав про зміну власної виборчої адреси). Є обмеження щодо громадянства – навіть якщо у вас є житло в Україні і ви у ньому зареєстровані, ви не можете голосувати, якщо ви громадянин іншої країни.
Підсумки останніх виборів змушують задуматися – може, варто ще деякі обмеження на право голосу застосувати? Підвисоцька об’єднана територіальна громада, що в Новоархангельському районі, обрала своїм головою Віктора Лозінського. Людину, яку судили десять років тому за обвинуваченням у тому, що він у своїх мисливських угіддях влаштував людське «сафарі» та вполював місцевого мешканця. І навіть повний строк не відсидів!
Колись в Російській імперії, до складу якої входили й українські землі, після революції 1905 року задумали дати більше свобод усім верствам населення. Наприклад, дозволити голосувати селянам. Тоді у найвищих колах точилися суперечки – чи давати право голосу селянам, якщо хто був неписьменний. Вирішили дозволити. Офіційна мотивація була така:
“Оскільки грамотні селяни мають плутані поняття, захоплені газетними теоріями, тоді як неписьменні володіють більш цілісним світоглядом, пройняті охоронним духом і мають епічність мови, а також через труднощі визначення наявності грамотності”. Мабуть, царедворці ще не раз пошкодували через це рішення, бо неграмотні селяни масово підтримали на земських виборах усілякі ліві сили, які почали розхитувати державу знизу, а потім привели до влади більшовиків на чолі з Леніним, які змели імператорську владу а самого Миколу Другого з родиною розстріляли. А хто знає, як би повернула історія, якби неграмотним не надали право голосу…
Держслужбовцем в Україні не стати без володіння українською мовою. Може, варто запровадити якійсь іспит для всіх виборців на знання основ політичного устрою країни, права та обов’язки депутатів та голів тощо – то й підсумки виборів були би трохи інші? Звісно, це все не дуже демократично. Однак багато у чому логічно. Бо інакше й надалі будемо обирати «двічі несудимих» та вбивць.
Хоча багато хто резонно каже, що такими виборцями, які або зовсім не ходять на дільниці, або обирають сумнівної адекватності чи профпридатності персонажів, легше керувати. Досить спірне твердження, але… Такий «піпл» «схаває» чергове підвищення цін на комуналку, епічне збільшення пенсій на дві гривні, продаж землі чи легалізацію наркотиків. І на жодні майдани не піде, піде хіба що за пляшкою до магазину.
Що поробиш, якість українського виборця, якщо можна так висловитися, дуже низька. Нічого не міняють ні революції, ні війни. Двадцять років тому обирали якихось прогресивних соціалістів, тепер ось таких не менш цікавих осіб. Інших виборців для вас, панове політики, в нас немає.
Геннадій РИБЧЕНКОВ
