Тільки уявіть: кожна людина щороку в середньому продукує близько 350 кілограмів відходів, де більшість складає різноманітне пакування. Пакування зазвичай містить пластик, поліетилен та інші речовини, які забруднюють навколишнє середовище і розкладаються більше століття.
Один з шляхів подолання цієї проблеми, або хоча б її мінімізації – це продукувати менше сміття. А те, що ми такі продукуємо – правильно утилізувати. Та поки на Кіровоградщині немає сміттєпереробного заводу, доводиться справлятися власними силами. Як борються із засміченням середовища в громадах Кіровоградської області та в обласному центрі, як земляки власним прикладом вчать продукувати менше сміття і робити своє життя екологічнішим – розповідає «Народне слово».
Новоукраїнська громада тисне на сміття
В Новоукраїнській громаді мешканцям не треба пояснювати важливість екологічної утилізації побутових відходів, а ось із вивезенням були проблеми. Та вже у 2019 році громада за підтримки програми DOBRE вирішила не просто сміттєвоз придбати, а підійти до цього більш комплексно. Тому тут з’явився спецавтомобіль, а за кошти місцевого бюджету побудували 35 майданчиків та придбали 147 контейнерів для роздільного збору сміття.
В Україні є кілька десятків сортувальних ліній. Однак прибуток від продажу відсортованої сировини зазвичай не покриває витрат на процес сортування. Адже чим глибшим є сортування, тим дорожчий цей процес. Суттєво здешевити переробку сміття можна за умови, що мешканці будуть самостійно його сортувати. До такого висновку прийшли у всьому світі загалом і в Новоукраїнці зокрема.
Через відсутність подальшої переробки жителі також втрачають мотивацію сортувати сміття – а навіщо, якщо потім все на одну купу звалять? І щоб вирішити цю проблему, громада вирішила створити проєкт і подати його на конкурс «Наша громада», організований телеканалами ICTV та СТБ у партнерстві з Українським кризовим медіа-центром у рамках Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE).
Слід зазначити, що на конкурс загалом 14 об’єднаних громад Кіровоградщини подали проєкти, які стосуються важливих сфер функціонування соціуму, але лише Новоукраїнський стосується власне екології. Як виявилося, ця сфера обрана не випадково: згідно з аналізом складу побутових твердих відходів на території Новоукраїнської ОТГ, тут переважає пластик, а проблема поводження з відходами є пріоритетною для жителів за результатами проведених опитувань.
В рамках проєкту планують встановити мобільний павільйон на території санкціонованого сміттєзвалища. В павільйоні розмістять спеціалізоване обладнання і робочі зони, де розподілятимуть сміття за кольором та типом сировини. Тут будуть подрібнювати пластик, жерстяні та паперові вироби, пресувати та зберігати до збуту на переробні підприємства.
Важливим компонентом проєкту є мотивація громадян. Адже важливо не лише навчити сортувати сміття, а й показати, навіщо це потрібно. Тому в Новоукраїнці проведуть різноманітні інформаційні акції.
– Реалізація проєкту у Новоукраїнській громаді стане яскравим прикладом «життя без сміття», адже відходи – це теж кошти, що є важливим для впровадження Плану удосконалення надання послуги поводження з відходами в цілому. Реалізація відсортованих відходів гарантує фінансову сталість проекту, зростання якості та охоплення надання послуг, – йдеться у пояснюванні до проєкту.
За підрахунками, на втілення проєкту потрібно 1 мільйон 805 тисяч гривень. З цієї суми 27,7 відсотків планують покрити за рахунок програми конкурсу, 71,2 відсотка внесуть з місцевого бюджету, а решту – 1,1 відсоток (20 тисяч гривень) – пообіцяли внести партнери.
Та в Новоукраїнській громаді не чекають виграшу в конкурсі, щоб почати діяти. Вже зараз у місцевих дитячих садках в ігровій формі вчать сортувати сміття. У десяти школах, а також біля багатоповерхівок вже встановлені пункти для сортування відходів на пластик, скло та папір.
Нещодавно стали відомі фіналісти конкурсу «Наша громада». Серед 13 фіналістів, які отримали найбільший рівень підтримки в онлайн-голосуванні, є й Добровеличківська громада, чий проєкт стосується інклюзії у школі.
А серед 13 фіналістів, які проходять до наступного етапу конкурсу за рішенням журі, є власне і екопроєкт Новоукраїнської громади з назвою «Новоукраїнці! Натиснемо на сміття!».
Кропивницький – за стратегічне планування
В обласному центрі також звертають увагу на важливість правильної утилізації. Наприклад, до проблеми спалення листя восени, дим від чого є канцерогенним, шкодить не тільки атмосфері, але й дихальним шляхам людей навколо, з конструктивної точки зору підійшло підприємство «Екостайл». Тут на полігон завезли каліфорнійських черв’яків, які переробляють опале листя на корисний для землегосподарства гумус. Також на полігоні встановлено систему дегазації, яка переробляє метан із тіла полігону на електроенергію. На полігоні працює 73 особи, на сортувальній лінії – 43 людини.
«Екостайл» впроваджує і соціальні ініціативи. Одна з таких – освітня програма для дітей дошкільних та шкільних навчальних заходів. Дітей вчать сортувати сміття у спеціальні контейнери і заохочують не смітити спеціальними подарунками-нагадуваннями із написом «Твоє місто – це ти!».
Але одне відповідальне підприємство – це замало для екологічності в місті, тим паче обласному центрі. Для цього потрібне усвідомлене споживання і екомислення містян, а також впровадження проєкті за рахунок місцевих платників податків.
Тож міська рада звернула увагу, що проблема екології є комплексною, тому і її вирішення потрібно продумати з усіх сторін. Тому в рамках розробки стратегії «Кропивницький-2030» створили робочу групу «Забезпечення екологічного довкілля, ефективне використання ресурсів».
Минулого тижня в Кропивницькому відбулося засідання групи.
Куратор групи, заступник міського голови Кропивницького Олександр Мосін пояснив, що наразі триває робота над документом, який в майбутньому стане основою для розроблення міських галузевих програм.
– Питання екології – це питання якості життя, людського здоров’я. Першим кроком має стати формування суспільного екологічного мислення та розробка чіткого, різнопланового алгоритму дій. Як приклад нашої успішної роботи можу навести суттєве зменшення концентрації формальдегіду в повітрі, яке стало наслідком втілення програми розвитку міського електротранспорту, – розповів Мосін.
Директорка департаменту з питань економічного розвитку Ніна Рахуба зазначила, що Кропивницький має значний потенціал для розвитку, але його потрібно систематизувати і правильно презентувати. Насамперед, слід чітко сформулювати, якою ми хочемо бачити нашу громаду у 2030 році в екологічній, економічній і соціальних сферах.
– Чітка стратегія розвитку громади – це надзвичайно важливо. Зокрема, для покращення інвестиційного клімату. Практика спілкування з міжнародними партнерами засвідчує необхідність мати документ, паспорт нашої території, в якому б відображалися її можливості і проблеми, – пояснила Ніна Рахуба.
Як почати з себе?
Стратегія необхідна, але вже зараз кожний житель області має скоротити кількість сміття і привчати себе до екологічних звичок. Цього на власному прикладі взялася вчити мешканка обласного центру Світлана Стельмашенко. Вона створила у Фейсбуці групу «Кроп без сміття», де навчає обходитися без поліетилену, сортувати сміття та іншим екологічним звичкам. Наприклад, нарешті спустошити той самий пакет с пакетами, який займає місце у просторі наших осель, допоможуть звичайні лотки, багаторазові торбинки, лотки, шопери (з англ. «сумка для покупок», тобто універсальна, містка і міцна сумка для щоденного користування, зазвичай з тканини, з двома ручками). Адже саме в них можна запаковувати придбане в магазині і використовувати багато разів.
– В нашому місті можна здати скляні і ПЕТ-пляшки, папір, металобрухт, також є декілька пунктів, де приймають пляшки від хімії та стретч-плівку. Щомісяця у Krop:HUB збираємося, аби сортувати сміття і відправляємо його на переробку. Тільки так ми збережемо нашу землю для наступних поколінь. Це та важлива роль, яку ми можемо відіграти зараз, – підкреслила Світлана Стельмашенко.
Можна почати з меншого – наприклад, купувати овочі без пакетиків з тонкого поліетилену. Адже в маркетах цінники можна наліпити власне на овочі, або покласти їх у багаторазову торбинку і зважити. Так само в невеличких магазинчиках можна попросити зважити фрукти і овочі у торбинку сіточкою, крупи – у бавовняну торбинку, а м’ясо чи рибу – у лоток чи багаторазовий пакет з товстого поліетилену.
Крім того, екоактивістка закликає не піддаватися «швидкоплинній моді» і не викидати речі, на виробництво якої витрачається багато природних ресурсів. Водночас у кожного в шафі знайдеться ті елементи одягу, які ми вдягали останній раз декілька років тому.
Або в таку спекотну пору ми часто на роботу чи у школу беремо з собою воду. Звісно, можна кожного разу купувати у пляшках, якщо ви не хочете пити воду з-під крану, а на роботі/навчання немає кулеру. Тоді за спекотний місяць ви витратите щонайменше 300 гривень на воду. Та при цьому ви накопичите в природі приблизно 30 пластикових пляшок та кришечок. Водночас якщо ви в одну і ту саму пляшку набиратимете воду, наприклад, у водоматах і кіосках з продажу артезіанської води, то це обійдеться вам у приблизно 70 гривень на місяць, а природі – в одну пластикову пляшку і кришечку. А якщо ви ще й віднесете пляшку і кришку до пункту прийому сировини, то їх відправлять на переробку, а не в землю забруднювати ґрунт і воду.
А де саме знайти ті пункти прийому макулатури, пластику, скла, батарейок? В цьому вам допоможе інтерактивна онлайн-мапа «Куди здати відходи» від видання «Велика Епоха». Тут можна подивитися, де здати на переробку сировину у Кропивницькому, Олександрії, Бобринці, Гайвороні, Голованівську, Головківці, Добровеличківці, Знам’янці, Івангороді, Малій Висці, Новгородці, Новомиргороді, Новоселівці, Помічній, Приютівці, Світловодську, Смоліному, Устинівці. для цього потрібно перейти на сторінку мапи (epochtimes.com.ua/maps/recycle/) і обрати потрібний населений пункт.
Також можна подивитися Національну мапу пунктів прийому вторсировини –recyclingpoints.org.
До речі, пакет з пакетами можна здати на переробку також. Чисті і сухі пакети з тонкого поліетилену можна віднести під час збору вторсировини до «Кроп: ХАБ» (місто Кропивницький, вулиця Преображенська 2), який анонсують у фейсбук-спільноті «Кроп без сміття». Крім того, на полігоні в мікрорайоні Завадівка в обласному центрі сортують сміття на такі фракції як скло, пляшки від хімії, пляшки ПЕТ. Також нещодавно тут почали сортувати, здавати на переробку й на спалювання пакети. Спалювати доводиться ті пакети, які є жирними, брудними.
– Єдиний логічний висновок для вас – збирайте сухі та чисті пакети окремо, в один великий пакет, і тоді є гарантія, що він поїде на переробку, навіть перебуваючи у контейнері від «Екостайлу». Бо там сортують! – наголосила Світлана Стельмашенко.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
