ГАСТРОНОМІЧНА УНІКАЛЬНІСТЬ: ЧИ КУШТУВАЛИ ВИ КРОПИВНИЧЧИНУ НА СМАК?

0
1817
views

У новий, 2022-й, рік ми вступаємо вже з новим компонентом бренду нашої малої батьківщини – книгою з 230-ма рецептами, які розповіли жителі сіл і селищ Кіровоградщини. Такий символічний подарунок під новорічну ялиночку області презентувала етнолабораторія «Баба Єлька» – вони презентували збірку апетитного надбання жителів Кіровоградської області під назвою «Смачна Кропивниччина».

 Проєкт «Баба Єлька розпочався чотири роки тому і став справжнім символом любові до автентичності і рідного краю. Тоді етно-виконавиця Світлана Буланова, редакторка «Нової газети» Інна Тільнова та піарниця Вікторія Семененко  вирішили об’їздити всю Кіровоградщину у пошуках автентичних народних пісень. Та під час експедицій волонтерки зібрали не тільки пісні, а багато фото- і відеоматеріалу, цікаві розповіді старожилів і рецепти, які передавалися від покоління до покоління. У 2021 році в рамках проєкту презентували етнолабораторію в обласному центрі ( по пішохідній вулиці Дворцовій, будинок 12), де розміщені понад 700 старовинних речей, зібраних під час експедицій селами області. Час від часу волонтерки вчать перехожих на Двірцевій народним танцям, а також вже презентували в кінотеатрі «Портал» міні-серіал «Баба Єлька. Експедиція на піч», який можна передивитися на Фейсбуці і Ютуб-каналі «Суспільного» та на сайті «Баби Єльки»

А почуті цікаві рецепти команда «Баби Єльки» вирішили оформити у повноцінну книжку.

– «Смачна Кропивниччина» народилася під час першої експедиції – у липні 2018-го року. А можливо і ні: можливо, вона народилася ще тоді, коли наші бабусі намагалися нас пригостити,  нагодувати. Я пам’ятаю, як моя баба Соня зранку заходила до хати з оберемком дров, важко дихаючи.  В цей час я, маленька ще, лежала і слухала, як вона торохкотить своїми баняками, і намагалася здогадатися, що ж вона цього разу приготує на сніданок. Зазвичай це був якийсь смачний фантастичний суп, картопля, тушкована на плиті, чай з гілочок – це та інше є в цій книжці. Саме з моєї баби Соні починається збірка, – розповіла Інна Тільнова.

До речі, топонім «Кропивниччина» тут не випадково – це чітка політична позиція щодо завершення декомунізації мапи України, яку команда «Баби Єльки» демонструє у друкованому виданні. Як розповіли учасниці проєкту, таким чином вони хочуть, щоб у Верховній Раді згадали про недороблену справу та нарешті перейменували область.

– Наша команда пишається тим, що ми вперше фіксуємо у друкованому виданні топонім «Кропивниччина», нагадуючи таким чином громаді й Україні, що час попрощатися з неактуальною назвою «Кіровоградщина», – пояснила редакторка газети.

На запрошення до співпраці з проєктом відгукнулися у «Ресторації Кропивницьких» в обласному центрі – шеф-кухар Василь Дерев’янко вже кілька разів адаптував описані у «Смачній Кропивниччині» рецепти до ресторанного подання під час званих вечерь. Команда «Баби Єльки» запевняє, що і надалі влаштовуватиме звані вечері в Кропивницькому, під час яких можна буде скуштувати страви за рецептами старожилів області. Наприклад, під час презентації книги бажаючих Василь Дерев’янко пригощав вафлями з паштетом із плавленої гречки на основі рецепту страви з Новомиргорода, мільфеєм із цибулі та мусом із бринзи (на основі рецепту цибуляників із села Підвисоке), печеною картоплею із салом та салатом із буряка, крем-сиру і мусу з чорносливу, поданого на хлібцях. Як це – «плавлена гречка»? Як пояснили етнодослідниці, для страви гречку «плавлять» на сковорідці зі смальцем, після чого вона не склеюється під час варіння і набуває своєрідного присмаку.

До речі, на презентацію окрім журналістів, істориків, фотографів та інших мешканців Кропивницького завітав і голова обласної ради Сергій Шульга. Він придбав книжки не лише для себе, а і для народних депутатів, які представляють Кіровоградську область у Верховній Раді.

– Хочу подякувати за вашу працю. Дійсно, Кіровоградщина є хлібосольною, тому те, що ви робите зараз – залишиться навіки. Я думаю, що це буде нашою місцевою родзинкою, – зазначив голова облради.

Завдяки експедиціям, які вже охопили 85 із близько двох тисяч сіл нашої області, завдяки підтримці небайдужих українців вийшла збірка рецептів, з якою кожна чи кожен зможе приготувати щось із місцевим присмаком на власній кухні. Адже кошти на книгу ГО «Баба Єлька» збирала під час краудфандингової кампанії на платформі Спільнокошт у рамках проєкту Міжнародного фонду Відродження «EU4USociety».

Які страви притаманні Кіровоградщині? Достеменно сказати ще важко, але певні тенденції автори збірки рецептів вже можуть озвучити.

– Насамперед це капусняк. Один з найцікавіших рецептів цієї страви є гайворонський: капусняк готується з перемеленого пшона з додаванням сметани і яєць. Коли страва застигала, то ставала кашею, а якщо розігріти – то це рідка страва. Також цікавим є використання різної кваснини – наприклад, на основі бурякового квасу робили борщі. В книзі є рецепти пиріжків з яєчнею, запечені бандурівські вареники, вареники з піском, – поділилася Інна Тільнова.

Ще однією особливістю збірки є те, що рецепти записані в ній, не уніфіковано, як ми звикли бачити в подібних книжках. Так, всі страви поділені на розділи  – перші та другі страви, випічка, солодощі, страви з м’яса, напої і «молочне». Але тут ви не знайдете звичного поділу на перелік інгредієнтів та вказівок щодо послідовності приготування і температури у духовці. Всі рецепти записані у вигляді прямої мови авторів і авторок – саме так, як їх озвучили учасником проєкту під час експедицій, з особливостями говірки і майже без редагування. Наприклад, рецепт тих самих бандерівських вареників, який розповіла жителька села Бандурового Кропивницького (а тоді ще Олександрівського) району Марія Силовна Павленко, виглядає наступним чином:

– Варю вареники в самий перед з сиром. Ви ж знаєте, як вареники варить? З сиром наварила вареників. Сметана, яйця, масло туда. Розколотила, сахар. І вареників туди накидала. І в піч. І вони запеклися, вареники які добрі… Спитайте осьо. Якби моя правнучка, то вона б сказала: «У, бабусю, смакота!».

Біля деяких рецептів є QR-код з посиланням на відео з експедицій, де власне рецепт розповідають старожили. Так би мовити, поради з перших вуст мовою оригіналу.

Якщо вас зацікавила книжка, то «Смачну Кропивниччину» можна придбати за 200 гривень в самій етнолабораторії «Баба Єлька» (м. Кропивницький, вул. Дворцова, 12), в редакції «Нової газети», яка розташована поруч (телефон: 0664318691), або замовивши на сторінках «Баби Єльки» у соцмережах Фейсбук та Інстаграм. Інна Тільнова пообіцяла, що всі кошти, виручені за продаж збірки, підуть на втілення наступного проєкту – не менш фантастичного. Також книга продається на сайті видавництва «Їжак».

А надалі в «Народному слові» щотижня публікуватимуться рецепти зі «Смачної Кіровоградщини» – саме у такому вигляді, як вони записані в книзі, тобто без редагування з передачею прямої мови.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

У матеріалі використані фото авторки, а також сайту «Баба Єлька» та з книги «Смачна Кропивниччина»

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here