МАКСИМ БАЛАНЕНКО: ДОЛУЧАЄМОСЯ ДО ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ДІЙ

0
1371
views

 За час повномасштабної війни, розв’язаної Росією, увесь світ побачив нелюдські злочини, які здійснює держава-агресор. Але Україна не здається і, об’єднавши зусилля фронту і тилу, цілеспрямовано йде до перемоги.  Профспілки теж долучаються до загальнодержавних дій. Про те, чим сьогодні займаються профспілки, розповідає голова ФПО Максим Баланенко.

Профспілки Кіровоградщини не залишаються осторонь воєнних подій. Чимало спілчан з перших днів війни взяли до рук зброю, записалися до територіальної оборони. Крім того, члени профспілок стали донорами крові, виявляючи бажання зберегти життя поранених, долучаються до волонтерства. Враховуючи потреби фронту у ліках, перев’язувальних матеріалах, продуктах харчування, Федерація профспілок області та членські організації перераховують кошти для потреб української армії. Хочу зазначити, що профспілкові фахівці, як завжди, надають консультації та роз’яснення. Сьогодні найактуальніша тема – як правильно оформити увільнення працівника, який призивається  до Збройних сил України чи йде у тероборону, і які гарантії за ним зберігаються.

– Як стало відомо, Федерація незалежних профспілок Росії підтримала рішення президента Росії щодо нападу на Україну. Як відреагували на таку жорстоку заяву українські профспілки?

Оскільки така позиція російських профспілок суперечить фундаментальним принципам, на яких базується діяльність Міжнародної конфедерації профспілок та Загальноєвропейської регіональної ради, член  Міжнародної конфедерації профспілок Голова ФПУ Григорій Осовий звернувся до цих організацій з проханням  виключити ФПР з названих міжнародних обєднань профспілок. Не може бути членом таких поважних профспілкових об’єднань Російська федерація профспілок, що порушує Статут МКП, яким чітко визначено зобов’язання боротися за мир, вільний від зброї масового ураження, та за загальне роззброєння. Одним словом, об’єднанню профспілок Росії немає місця в міжнародній сім’ї профспілок.

Російські профспілки, мабуть, єдині, які сповідують принципи агресії. Вони – як виняток із правил. На щастя, є інші  профспілки, які у непростий час підтримують український народ, за що ми їм дуже вдячні. Назвіть, будь ласка, хто зараз з українцями?

Так, Україну підтримують чимало профспілок з різних країн. Наприклад, Канадська профспілка  працівників державних установ висловлює солідарність з народом України та закликає уряд Канади докласти усіх зусиль для деескалації цієї ситуації. Вона буде підтримувати українців, поки не буде знайдено мирне рішення. Профспілки Швейцарії теж підтримують Україну і вимагають негайного припинення воєнних дій в Україні, які завдають руйнівні наслідки усьому європейському континенту. Засуджують агресію проти України і профспілки Франції. Вони зазначають, що ця війна є порушенням суверенітету країни, міжнародного права та основних принципів Статуту ООН.   Приєдналися до вимог профспілкових організацій усієї планети Незалежні профспілки Куби, Об’єднання профспілок Австрії. Разом з Україною профспілки Естонії, Литви, Латвії та інших країн, які підтримують Україну не тільки на словах, а й надають суттєву гуманітарну допомогу.

Із перших днів російської агресії профспілки почали активно допомагати переселенцям. Як саме?

Федерація профспілок України і наше профспілкове об’єднання миттєво включилися у процес допомоги населенню, яке було вимушене виїхати з територій, де ведуться бойові дії. Є домовленості ФПУ з Укрпрофоздоровницею та Укрпрофтуром щодо розміщення  переселенців в санаторіях та туристичних об’єктах профспілок. На сьогодні ця цифра сягає більше 87 тисяч. Профспілки спільно з органами місцевої влади надають притулок цим людям, створюють сприятливі умови для проживання у дитячих садках,  школах, інших комунальних закладах, забезпечують харчуванням, теплим одягом. До цієї процедури масово підключилися члени профспілок більшості організацій.  Ми готові й надалі допомагати і українським воїнам, і мирному населенню.   Сьогодні важливо бути ближчими один до одного, зберігати спокій, витримку і, звісно, вірити в перемогу.

Розмову вела Марія Іванова