ІННА ЧЕРНИШОВА: «НАШІ ПРОФЕСІЇ – ДУЖЕ ПОПУЛЯРНІ НА РИНКУ ПРАЦІ»

0
137
views

Війна ще триває, але українці вже перебувають в очікуванні перемоги. А мир розпочне світлу добу відбудови країни. Тож великі надії покладаються на будівельників, які обіцяють спорудити ще кращі міста та села, ніж ті, які були до війни. Поки що це мрії, але ми їх уже виношуємо. Особливо будуть затребувані на ринку праці молоді фахівці, яких готують різні заклади освіти. Наша розмова на цю тему- з директоркою Кропивницького будівельного фахового коледжу Інною Чернишовою.

Зараз у коледжі гаряча пора: йде набір студентів. Які особливості нинішньої вступної кампанії? Мабуть, ви підмічаєте, як саме діти вступають – за власним покликанням чи батьки підштовхують? Загалом, які прогнози на новий набір?

– Враховуючи статус нашого закладу освіти на ринку праці, популярність професій, ми щороку маємо гарні результати набору студентів. Нинішня вступна кампанія нас ще раз в цьому переконала. Дійсно, будівництво – це вагома складова життя, це мирна професія, яка була затребувана завжди, а сьогодні тим паче. Тішить те, що нинішні вступники (а в мене є змога з ними спілкуватися) обирають професію свідомо. Ми, навпаки, пропонуємо подавати заяви одразу до кількох закладів освіти, а вони відмовляються і обирають будівництво. І саме на спеціальність «Будівництво та експлуатація будівель та споруд» маємо значний конкурс. Особливим попитом користується  «Архітектура». Тож цьогоріч збільшуємо набір на базі 9-го класу до п′яти  груп. І лише на «Будівництво та цивільна інженерія»  набираємо 50 осіб. Та ще формуємо групи на базі повної загальної середньої освіти. Загалом маємо регіональне замовлення на 195 осіб. Наші студенти отримують дипломи фахових молодших бакалаврів. Якщо простою мовою, то це виконроби – ті головні спеціалісти, навколо яких і обертається все будівництво. У нас вони навчаються і проєктувати споруди, і кошторис складати. Дипломна робота передбачає проєктування  будівлі – від риття котловану, облаштування будмайданчика для своїх працівників  до здачі її в експлуатацію. І обов′язково вона має бути затишною та комфортною для мешканців.

Яка специфіка вступної кампанії цього року?

– Цьогоріч вступники не складають екзамени, а проходять індивідуальну усну співбесіду. Для них ніби це легше, а для викладачів – складніше: і організувати цей процес, і вибрати найкращих. А ще – зробити так, щоб вступники почувалися комфортно, а головне −  безпечно. Співбесіда – це не просто знайомство і розмова зі вступником, це виявлення знань з певних предметів. Враховуючи нинішню обстановку, ми пропонували обрати один із предметів: математику, українську мову, історію України. Дуже приємно, що будівельники, здебільшого, обирали математику, тобто їхній профільний предмет. Були й такі, що надавали перевагу українській мові чи історії. Я беру участь у роботі приймальної комісії – хочу безпосередньо бачити, яке молоде поповнення до нас приходить. Коли ми проводили профорієнтаційну роботу, пропонували заповнювати листи вступника, де зазначалася мотивація. Й  цьогоріч були досить мотивовані відповіді: чому обирають саме наш  заклад і ту чи іншу спеціальність.

Є твердження, що у середніх спеціальних закладах будуть давати спочатку професію, а потім студенти отримуватимуть повну середню освіту.

– Це не стосується закладів фахової передвищої освіти. А у нашому закладі вступники на базі 9-ти класів одночасно проходять курс повної загальної середньої освіти та набувають фахових знань.

– Чи легко навчатися у будівельному коледжі?

– Легкого шляху взагалі немає.  Наш заклад – технічний, тому основні предмети тут: математика, креслення, а також  потужні комп’ютерні програми, фахові дисципліни. Але долає шлях той, хто іде. Головне – мати бажання.

Ми вели мову про те, що країні потрібні будівельники, і не просто фахівці, а якісні. Чи гарантує заклад якісну підготовку майбутніх кадрів?

– Наш коледж на ринку праці з 1930 року. За 92 роки його існування не було нарікань на якість підготовки. Це відомо з роботи наших попередників, які сформували багато традицій, а ми їх успішно продовжуємо. Можна з упевненістю сказати, що наш коледж має, так би мовити, знак якості, який ми підтримуємо. І навіть під час карантинних обмежень та воєнних обставин не припиняли навчання: і в очному форматі, й у дистанційному. Намагалися забезпечити надання якісних освітніх послуг.

Чимало коледжів поруч зі спеціальністю дають студентам робітничі професії. Чи практикується це у будівельному коледжі?

– Так. Ми паралельно даємо і робітничі професії. Це дуже важливо, адже  щоб керувати людьми, треба самому уміти щось робити руками. Все починається з навчальної практики, дисципліни «Вступ до спеціальності», вивчаючи яку, студент крок за кроком опановує свій фах. І навички управління набуваються, й уміння спілкуватися з підлеглими. І, відповідно керівник середньої ланки повинен сам показати робітнику, наприклад, муляру, як виконати кладку цегли. До речі, професія будівельника – універсальна, адже справжній чоловік (зараз і жінка не відстає від нього) повинен робити вдома все: і будинок звести, і ремонт зробити, і полицю прибити… Вважаю, що, працюючи будівельником, представник сильної статі реалізує себе як чоловік. 

Як коледж співпрацює з роботодавцями, адже студентам потрібно і практику проходити, і працевлаштовуватися?

– Наразі  ми підписали більше 150 угод із базами практик. Незважаючи на коронавірус, воєнний стан, студенти проходили практику. Не завжди роботодавці, посилаючись на фінансові труднощі, оплачували  технологічну практику, але студенти її проходили, набуваючи практичні навички.

Головне, заради чого діти навчаються – майбутнє працевлаштування. Напевне, у вас є інформація про те, чи всі випускники знаходять роботу за фахом? І чи одразу випускника беруть на роботу відповідно до його диплому?

– Із цим проблем немає, адже всі наші професії завжди мають попит. Уже під час технологічної практики роботодавці приглядаються до студентів і  пропонують роботу. Тоді у студента є можливість продовжити навчання за індивідуальним планом і одночасно працювати. Це, звісно, про тих студентів, які добре навчаються. Щороку на перше вересня ми маємо інформацію про працевлаштування випускників. Є певний відсоток тих, хто продовжує навчання, а найбільший показник – це працевлаштовані за спеціальністю. Зовсім незначна частина випускників через певні обставини  не знайшла себе у професії. Чи одразу беруть за фахом? Все індивідуально. Є випускники, яким дають випробувальний термін, придивляються до них: якщо вони проявляють себе, то їх однозначно беруть на роботу за професією. У нас чимало таких прикладів. Багато залежить від роботодавця. Одні бояться брати молодих, інші, навпаки, довіряють новоспеченим фахівцям, ще інші кажуть: дайте їх нам, ми самі будемо формувати з них спеціалістів, тільки порадьте старанних дітей. Співпраця з роботодавцями налагоджена і воєнні дії її не порушили. Попит на наших студентів не припиняється, адже будівельник – це вічна професія, на цінність якої не впливає ні політика, ні реформи, ні обставини.

Інно Анатоліївно, ви за фахом – філолог, а очолюєте будівельний заклад. Ви, мабуть, єдина в Україні така керівниця? Чи легко філологу керувати технічним закладом?

– Не думаю, що я така одна. Не скажу, що легко, але якщо працювати, то завжди складно, ставиш перед собою завдання і маєш їх виконувати, тому що поруч з тобою колектив і це не лише твої надії і сподівання, а надії і сподівання ще 700 осіб.

Марія ІВАНОВА 

P.S. До речі, у будівельному коледжі діють дві сильні первинні профорганізації – викладачів та студентів. Від початку війни і студенти, і викладачі активно долучилися до підтримки ЗСУ та тероборони. Викладачі перераховували кошти, займаються волонтерством. «З перших днів війни, – розповідає голова студпрофкому Наталія Кур’янова, – студентам було важко морально – непросто сприймався цей факт, тому працювали з ними як психологи. Потім почали пропонувати їм вливатися у загальну справу – збирали речі,  окремі студенти готували разом із батьками страви і розвозили їх по блокпостах. Пропонували студентам підбирати патріотичні вірші, потім їх декламувати. Розважальні заходи обмежили, надавали перевагу патріотичним. Це мобілізувало наших студентів. У патріотичному стилі провели випускний вечір. На День захисту дітей теж організували патріотичний захід. Щоб залучити більше учасників, сформували композицію з віршів про Україну. Майбутні архітектори біля головного входу у коледж готували ескізи на вільну тему. Біля них збиралося чимало місцевих дітлахів-глядачів. Наші студенти брали участь в артфестивалі й отримали нагороди. Чимало наших випускників пішли захищати країну зі зброєю в руках. За можливості допомагаємо їм. До першого вересня (сподіваємося, що ніхто нам не зіпсує День знань) підготували сценарій «Посвята у студенти». Віримо у перемогу ЗСУ, у те, що найближчим часом наші випускники працюватимуть у мирній Україні й у мирній професії».

 

 

 

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here