«Непереможні» – таку назву має масштабна експозиція образів сучасників, розгорнута в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна і присвячена Дню Незалежності України. Це перша виставка музейного арт-проєкту «Художні студії» на тему: «Портрети сучасників на тлі війни». На ній представлено понад 250 портретів, виконаних художниками в різних графічних техніках.
Портретні образи завжди були віддзеркаленнями світу людського сьогодення, особливостей часу історичного простору. Обличчя – як символ, реальний знак неповторної миті, а очі – двері душі, особливого потойбіччя думок осообистісного космосу. Нині це єдиний космос супротиву трагедії війни. Через повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну мільйони українців опинилися в умовах воєнного стану. Але історія людства демонструє, що навіть за таких обставин життя ніколи не зупиняється, а творчисть стає зброєю, бо й в найтемнішу годину завжди знайдеться промінь світла мистецтва, яке у всіх його проявах завжди є життєвою мотивацією. В роки Другої світової війни художник Олександр Осмьоркін активно працював в Майстерні оборонного плакату «Вікна ТАРС», створив серію портретів військових льотчиків, здійснив оформлення театральної вистави, написав чимало картин. Саме цей біографічний факт живописця спонукав науковців художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна відновити заснований ще 10 років тому арт-проєкт «Художні студії» та реалізовувати його за темою, визначеною самим життям. Куратори проєкту – провідний науковий співробітник музею заслужений художник України Андрій Надєждін та завідувачка відділу образотворчого мистецтва Кропивницької дитячої школи мистецтв Ольга Краснопольська.
Ви заходите в зали, в яких з меморіальних речей залишився лише старовинний рояль, і вас зустрічає світ нових реалій. Сотні очей людей, незнайомих вам раніше, дивляться на вас в бажанні поділитися своїми думками, страхами й тривогою, щастям тиші і спокою, емоційною наповненістю, що зберігають їхні зовсім не героїчні, які прийняті в кіно чи піснях та книжках, образи. Але вони герої, реальні герої нашого часу. Музиканти й лікарі, солдати й волонтери і ми, художники – всі учасники іспиту на мужність, віру, готовність до вчинку такого, як дії воїна 3-го окремого полку спеціального призначення Вадима Довгорука, який в боях під містом Дебальцевим Донецької області у 2015 році втратив руку і ступні обох ніг, але знайшов в собі сили відновитися і нині активно працює як волонтер. Не випадково лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук присвятив йому свою пісню «Мить». Жагою до життя вражають юні кропивницькі волонтери – семирічна Варвара Хлевицька та одинадцятирічний Матвій Розінко. Маленька скромна дівчинка, яка під час мистецьких студій міцно обіймала іграшкового єдинорога – героя середньовічних саг і виконавця бажань, малює квіти та продає свої твори, а мужній хлопчик грає на гітарі на вулицях міста. І все для того, щоб зібрати кошти на бронежилети бійцям Збройних Сил України, з бажанням перемогти, бажанням, щоб закінчилась війна і всі повернулися живими. Пам’ятними для всіх учасників стали студії за участі представників Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Кіровоградській області – пожежного, піротехніка та психолога, а також викладачів і курсантів Донецького державного університету внутрішніх справ, що перемістився з Маріуполя до Кропивницького.
Зазначу, що музейний арт-проєкт «Художні студії», маючи багаторічну мирну історію, став традиційною своєрідною школою образотворчості та платформою для спілкування професійних художників, аматорів та творчої молоді. В цьому році він присвячений 130-річчю з дня народження Олександра Осмьоркіна і мав проводитися систематично декілька разів на місяць. Так, в лютому захід було проведено двічі – на перших «Художніх студіях» в якості натурниці в музейному інтер’єрі позувала журналістка Лілія Кочерга, а ось вдруге художники зібралися 23 лютого і з захватом писали осяяний яскравим сонячним світлом портрет психологині Ніни Чапран в очікуванні наступного дня 24 лютого творчої зустрічі з художником – ветераном АТО Ігорем Поповичем. Але зустріч так і не відбулася, бо «завтра» почалася війна…
Музейну експозицію було демонтовано з метою збереження картин та інших раритетних предметів. Виставкові зали спорожніли. Та художникам ці обставини не завадили, а навпаки надихнули на творчу працю. Робота за музейними мольбертами в нових обставинах виявила не лише яскраві мистецькі сторони митців уже широко знаних – Андрія Надєждіна, Людмили та Олександра Демиденків, Юрія Вінтенка, Ірини Кухаренко, Ольги Коломієць, Ольги Краснопольської, а й нові талановиті імена – Олександра Кир’янова, Наталію Корнілову, Юлію Тарасову. Участь у студіях допомогла адаптуватися в нових реаліях художникам з Дніпра Марії Грім (Рахмановій) та Олександру Василенку, кропивницькому фотографу Олександру Шулешку, спонукала київську мисткиню Оксану Самійленко і кропивницьку дизайнерку Юлію Тарасову презентувати в музеї свої персональні виставки.
У червні-липні художники за сприяння голови Кіровоградської обласної ради Сергія Шульги створили чимало портретів волонтерів, психологів, лікарів, а також провели виїзні студії в Кіровоградському обласному клінічному госпіталі ветеранів війни, де написали портрети учасників бойових дій. Про музейний арт-проєкт неодноразово демонструвалися відеосюжети на всеукраїнському інформаційному телемарафоні «Єдині новини». «Художні студії» – відкрита мистецька акція, до якої можуть долучатися всі, хто захоплюється образотворчим мистецтвом і бажає відчути творчу атмосферу, що панує в будинку архітектора Якова Паученка, де провів свої дитячі та юнацькі роки його племінник в майбутньому професор живопису Олександр Осмьоркін, і де нині меморіальний музей талановитих митців-земляків. Сповідуючи ідеї, що «Мистецтву навчаються в музеї» та «Краса врятує світ», ми обов’язково переможемо і «Все буде Україна!»
Андрій НАДЄЖДІН,
заслужений художник України, мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна
