Приречена, розбита вщент територія. Без людей, без світла та води. Позбавлена не лише елементарних умов для життя, але й самого життя. Така доля чекала на цю громаду, яку від початку Великої війни майже дев`ять місяців поспіль катували «Градами» та «Смерчами» окупанти. А місцеві навіть під обстрілами примудрялися висаджувати та поливати на вулицях квіти. І вперто доводили: вони можуть не лише несамовито чинити опір рашистам, а й рано чи пізно відродити свій маленький, але такий великий світ. Зрештою, вони це зробили.
Зеленодольська міська громада на Дніпропетровщині (а йдеться саме про неї) стала одим з пунктів прес-туру, що його організував Український кризовий медіа-центр у межах Програми USAID DOBRE. У заході взяли участь 16 журналістів із Чернігівської, Кіровоградської, Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Івано-Франківської та Тернопільської областей.
Під обстрілами…поливали квіти
Розповідаючи про те, як протягом дев`яти місяців незламна громада боролася за своє існування під безперервними жорстокими обстрілами, її очільник Дмитро Невеселий й досі не може стримати емоцій. Адже за цей час вщент було зруйновано 70 відсотків території (а це, власне, сам Зеленодольськ (в тому числі село Мала Костромка), а також села Велика Костромка та Мар’янське). Постраждало 700 квартир у місті та близько тисячі – по селах, комунальна інфраструктура, об’єкти критичної інфраструктури, садочки та школи. До речі, саме на відновлення Великокостромської гімназії збирали кошти представниці України на цьогорічному Євробаченні… Після руйнування рашистами дамби Каховської ГЕС громада – а це 17 тисяч мешканців – залишилась без питної води. Будучи лише у півтора кілометрах від окупованих території, зеленодольці у перші ж дні повномасштабного вторгнення організували загін тероборони (зараз 200 мешканців громади – у лавах ЗСУ). І не лише мужньо обороняли власну територію, кілька тижнів тримаючи 75 кілометрів фронту, а й організовували переправлення сюди мешканців сусідньої Херсонщини, які тікали від окупації. Пан Дмитро, зокрема, згадує, як, бувало, навіть перетягували хворих, які не могли ходити, на панцерних ліжках за мотузки. А ще – як херсонці позалишали в них близько двох з половиною тисяч велосипедів, візочків тощо. Пізніше зеленодольці зібрали їх та інші залишені господарями речі та передали назад, у старостат Високопілля, аби потім люди могли їх отримати назад… До речі, зараз у громаді кожен десятий – ВПО, переселенець, деякі з них регулярно їздять до колишніх домівок – обробляти залишені там свої городи. З неймовірною гордістю голова громади розповідає про те, як у місті, звідки тоді виїхало 70 відсотків людей, працівниці комунального підприємства…під обстрілами поливали вуличні клумби – наперекір оскаженілому ворогу. «Наші люди – титани», – каже Дмитро Невеселий. І з ним важко не погодитись.
Піднімаючись з руїн
Після таких масштабних пошкоджень та руйнувань потрібно було повертати громаду до життя. Завдання-максимум – повернути сюди людей, адже без цього мета не вартувала зусиль. Але як, коли ТЕС, яка давала життя інфраструктурі, пошкоджена на 60 відсотків? Коли після знищення Каховського водосховища місцеве, Зеленодольське, призначене, до речі, для охолодження Криворізької ТЕС, стрімко міліло (і зараз темпи складають по сантиметру на день). Коли тепловузол – і досі під завалами, на території громади знаходили тисячі (точніше нарахували 2640 одниць) нерозірваних касетних боєприпасів, 90 відсотків земель АПК (а цей сектор – один з ключових для громади, забезпечував третину надходжень до бюджету) заміновано, а отже вони непридатні для господарювання. Місцевий бізнес майже не працює, тож дефіцит бюджету склав 35 мільйонів гривень. Та чи стали ці надскладні обставини вироком для громади?
Більше ніж партнери
У цей непростий час плече зеленодольцям підставили їхні партнери з Програми USAID DOBRE, з якою, як підтвердив регіональний куратор Програми DOBRE в Дніпрі Андрій Нагорний, громада раніше вже зреалізувала низку важливих проєктів.
З початку повномасштабної агресії Зеленодольській громаді у громаді у межах Програми DOBRE USAID були реалізовані три проєкти екстреного реагування на загальну суму понад 7 мільйонів гривень.
Зокрема, протягом січня – березня 2023 року було придбане обладнання для потреб в обігріві, альтернативній енергетиці та облаштування ВПО. Це обігрівачі, термоси, ємності для води, водонагрівачі і пральні машини, прожектори, сонячні панелі, тент, компресори, інструменти, польова кухня, генератори, металева цистерна для води. Перелік обирала громада для стабілізації ситуації згідно потреб. Вартість доставленого – понад півтора мільйона гривень.
Далі, у червні – жовтні того ж року, підтримка була надана єдиному в громаді комунальному підприємству – КП «Зеленодольський міський водоканал». Вона відбувалася за двома напрямами: забезпечення потреб жителів села Мар’янське у питній воді та підсилення спроможності КП. Для села, де проживає близько трьох тисяч мешканців, були надані пластикові труби і комплектуючі на суму понад мільйон гривень для заміни пошкодженої обстрілами частини системи водопостачання протяжністю майже два з половиною кілометри. Роботи виконані Зеленодольською громадою. Для комунального ж підприємства були закуплені інструменти для обслуговування систем, зварювальний апарат для пластикових труб, шини для техніки та два тракторні причіпи. Вартість доставленого – понад мільйон гривень.
Ще один проєкт допомоги – у зв’язку із підривом Каховської дамби, оскільки Каховське водосховище було джерелом питного водопостачання для громади. У жовтні 2023 року був доставлений екскаватор-навантажувач вартістю 2,6 мільйона гривень. Справа в тім, що комунальне підприємство «Зеленодольський міський водоканал» спеціалізується на всіх видах робіт в громаді: відновлення пошкоджених житлових будинків, комунальних та господарчих об`єктів, споруд, тощо; забезпечення опалення, освітлення та водопостачання; ремонт дорожнього покриття; благоустрій. Тож екскаватору роботи вистачає. В межах цієї ж фази допомоги також надана консультаційна підтримка експертом зі систем водопостачання та водовідведення по підбору необхідного насосного обладнання. В результаті вже у квітні 2024 року поставлені та встановлені насос моноблочний зі САУ, 30 кВт, насос моноблочний зі САУ, 11 кВт. на насосній станції с. Мар’янське; насоси дренажні на водоочисних спорудах та полігоні ТПВ у місті Зеленодольськ. Вартість обладнання – майже мільйон гривень. Тож разом по третій фазі допомога Програми склала понад 3,5 мільйона гривень.
«Місто п’ятнадцяти хвилин»
Таку амбітну мету ставить перед собою та своєю командою голова громади Дмитро Невеселий. І пояснює: планує організувати міську інфраструктуру так, аби тут, у Зеленодольську, у центрі громади, її мешканці могли отримати необхідну послугу саме за чверть години, не довше. Дійсно, досвід антикризових рішень у нього є. До прикладу, буріння артезіанських свердловин як альтернативне водопостачання. Або – щоби не чекати по дві години на «швидку» до поранених, тут навчили надавати допомогу місцевих, з ТРО…
Медицина, екологія, позашкілля, безпека, спорт – пріоритети, які декларує очільник громади. Щодо медицини, то рівню місцевої лікарні, а точніше Зеленодольському Центрі ПМСД, позаздрять чимало тилових громад – після ремонту (Український фонд соціальних інвестицій) та оновлення автопарку (USAID DOBRE). В межах Програми USAID DOBRE влітку 2023 року в Зеленодольській громаді була проведена оцінка потреб щодо вдосконалення послуг. За його результатами медичні послуги стали спільним пріоритетом. Тож робоча група розробила План покращення медичних послуг у Зеленодольській громаді на 2024-2027 роки. Один із проєктів Плану – закупівля портативного (мобільного) медичного обладнання, за допомогою якого можна якісно надати першу медичну допомогу за місцем проживання найбільш уразливим категоріям: люди з інвалідністю, вагітні жінки, ВПО, люди похилого віку, був профінансований USAID DOBRE. У березні 2024 року в громаду були доставлені два кисневі концентратори, два електрокардіографи, портативний дефібрилятор – загалом на суму 273 тисячі гривень. Завдяки Програмі USAID DOBRE також лікарня тепер має автомобіль для сімейних лікарів SUZUKI вартістю близько мільйона гривень.
Є належна увага і позашкіллю. Ще з 1986 року тут діє Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Криворізької ТЕС , зокрема – водно-веслувальна станція. До війни тут займалися понад 400 дітей – футбол, баскетбол, художня гімнастика, гребля на байдарках та каное. Так, зараз станція лише відновлює роботу після того, як її вщент зруйнувало обстрілами. За кошти програми DOBRE був придбаний спортивний інвентар (обладнання) та будівельні матеріали для приміщень навчальної бази з веслування на суму майже 25 тисяч доларів.
Надією на те, що молодь не полишатиме громаду, є і Молодіжний простір USAID DOBRE, який було створено вже цього річ і відкрито у квітні. У колишній занедбаній муніципальній будівлі тепер – бібліотека, Центр позашкільної роботи, ЦНАП, кімната психологічного розвантаження дітей. Підлітки та молодь охоче проводять тут різноманітні заходи,змагання тощо. Програма DOBRE надала меблі та техніку на суму близько 400 тисяч гривень, внесок громади – ремонт приміщення.
У громаді є не лише де відпочивати, а й навчатися. Тут працює Зеленодольський професійний ліцей. Заклад є учасником проєкту з місцевого економічного розвитку, реалізованого за підтримки Програми USAID DOBRE. Тут на замовлення ДТЕК Криворізької ТЕС готують робітників за спеціальностями «Електромонтер з обслуговування електрообладнання електростанцій», «Машиніст – обхідник котельного обладнання», «Електрослюсар з ремонту електричних машин» та «Електрослюсар з ремонту та обслуговування автоматики та засобів вимірювань електростанцій». Ліцей, де навчаються близько 130 студентів, має сучасну навчально-лабораторну базу. Програма з розвитку трудових ресурсів на базі Зеленодольського професійного ліцею – це спільний проєкт Програми USAID DOBRE, Дніпропетровської обласної ради, Зеленодольської міської ради та ТОВ ДТЕК Енерго. Внесок Програми USAID DOBRE – набір обладнання для облаштування майстерні для підготовки кваліфікованих робітників з професії «Електромонтери» та професії «Електромонтажники» на суму 40 тисяч доларів.
І, зрештою, екологія. Вона у громаді – більше, ніж стан навколишнього середовища. Адже тут не лише оперативно відновили будинки та інфраструктуру, а й центральну площу Зеленодольська, місцевий парк, який зараз дивує різноманітним ландшафтним дизайном. До речі, зелені насадження займають рівно половину території громади. Озелененням теж опікується тутешній водоканал, навіть теплицю вже споруджують для саджанців. Більше того, разом з тим, що комунальники вирощують та висаджують декоративні рослини (туї, павловнії тощо) та квіти, навіть самі місцеві приносять сюди свої рослини, аби бригада з озеленення переносила їх у парк чи на вуличні клумби…
Тож, загалом, є впевненість – Зеленодольська громада неодмінно процвітатиме. В усіх розуміннях і сенсах.
Оксана ГУЦАЛЮК,
фото – авторки,
а також Ольги БАКУНОВСЬКОЇ
та програми DOBRE
