КРАЙ ТРАДИЦІЙ ТА АМБІЦІЙ

0
58
views

«Чистий край чистої води», «Громада, де хочеться жити» – саме такий амбітний курс тримає Царичанська громада на Дніпропетровщині. Тут наголошують – у них все «най»: за територією, за рівнем безпеки та навіть за віком (Царичанка відзначає 420 років від утворення) громада на перших місцях в області.

 Царичанська територіальна громада стала одним із пунктів прес-туру, що його організував Український кризовий медіа-центр у межах Програми USAID DOBRE. У заході взяли участь 16 журналістів із Чернігівської, Кіровоградської, Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Івано-Франківської та Тернопільської областей.

Знайомтесь: Царичанська громада

Царичанська територіальна громада  утворилась у 2016 році, об’єднавши 4 сільські та селищну раду, загалом налічує 23 населені пункти, де проживають трохи більше 16 тисяч мешканців. Центр громади  – селище Царичанка  – один із найстаріших населених пунктів степової України (1604 рік).

Як для середньостатистичної української громади, тутешня має дуже непогані як стартові позиції, так і наявний ресурс, а також чималий потенціал для розвитку. Судіть самі: майже вся територія (45,4 тис.га) – землі сільгосппризначення (38,4 тис.га). Місцева природа дає щедрі умови для використання альтернативних джерел електроенергії, вирощування сировини для переробки сільгосппродукції, фруктів, овочів. А отже і бізнесу тут є де розвернутись: в громаді діє понад 180 підприємств, і це не лише малий та середній бізнес – маслозавод, виробництво алкогольно-безалкогольної продукції, завод мінеральної води (та сама знаменита лікувальна «Царичанська») та асфальтобетонний комбінат.

Як є робочі місця, то є і люди, а значить – потреба у розгалуженій мережі садочків, шкіл, лікувальних закладів, осередків культури та дозвілля, наданні адмінпослуг. Все це у громаді є: 6 ліцеїв, 7 закладів дошкільної освіти, 2 заклади охорони здоров’я, центр соціального обслуговування населення, публічна бібліотека, дитяча юнацько-спортивна школа, дитяча мистецька школа, музей історії. І ці локації не просто існують, а активно розбудовуються та вдосконалюється.

 «Царичанська  громада – це громада  з своїми  традиціями та великими амбіціями» – такою ми її  бачимо в майбутньому і саме таким є завдання  об’єднаної територіальної громади, –  каже селищний голова Геннадій Сумський. – Ми об’єднали не лише території, а передусім зусилля задля створення належних умов життя для людей, надання якісних адміністративних, освітніх, медичних та інших послуг  нашим жителям. Постійно рухаємось  в напрямку змін та розбудови громади, її старостинських округів. Ми завжди відкриті до конструктивної співпраці, діалогу, залучення інвестицій, завдяки чому маємо чималі здобутки.

Царичанцям – DOBRE!

З програмою «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)» за сім років Царичанська громада реалізувала понад десяток  проєктів.

Зі створенням Царичанська селищна територіальна громада отримала на баланс усі комунальні установи  колишнього  Царичанського району,  серед них – і  медичну установу вторинної ланки та її структурні підрозділи. Але якщо ця громада була серед лідерів впровадження моделі первинної медичної допомоги, то вторинна медична допомога стала непідйомним тягарем для її бюджету, бо мала обслуговувати  більш як  26 тисяч мешканців усіх громад колишнього району

Тому, розповідають тут, почали з головного – запровадили механізм спільного утримання установи шляхом мобілізації фінансових ресурсів усіх територіальних громад колишнього району, виходячи з наявного населення, яке проживає на території кожної  територіальної громади (Царичанської, Китайгородської, Могилівської та Ляшківської). Загалом до фінансування закладу Національною службою здоров’я України (до 31.03.2020) це були кошти на заробітну плату, оплату енергоносіїв та інших комунальних послуг. Заміни потребувала більшість обладнання клініко-діагностичної лабораторії, бо це були прилади минулого століття, які вже давно використали свій ресурс, а працювали тільки тому, що знаходилися в обслуговуванні досвідченого персоналу лабораторії.

У рамках заявки з міжмуніципального співробітництва по облаштуванню сучасним обладнанням приміщення клініко-діагностичної лабораторії КП “Царичанська центральна лікарня” Царичанської селищної ради як донором проєкту (програмою DOBRE), так і КП “Царичанська центральна лікарня” Царичанської селищної ради було закуплене медичне обладнання і комп’ютерна техніка (кошти DOBRE – майже 711 тисяч гривень, кошти з місцевого бюджету – понад 727 тисяч гривень). Тож нині у лабораторії виконують 74 види досліджень, які допомагають лікарям вчасно поставити пацієнту точний діагноз і призначити максимально доцільне лікування. За 2023 рік  лабораторією здійснено понад 312 тисяч досліджень.

А ще наявність комп’ютерної техніки для клініко-діагностичної лабораторії КП “Царичанська ЦЛ” забезпечило можливість передачі результатів лабораторних досліджень навіть на електронну пошту пацієнтів. Важливий момент – аналізи, на які пацієнту дав електронне направлення сімейний лікар чи лікар вторинної ланки, за протоколом лікування, виконуються безкоштовно. Аби проєкт працював повноцінно, минулоріч завершили ремонт лабораторії за кошти місцевого бюджету, а це – понад півмільйона гривень.

Ще один приклад плідної та ефективної співпраці громади та DOBRE – діловий та культурний центр. Загалом було впроваджено три проєкти в різних напрямках, якими передбачалось закупити обладнання для молодіжного центру, музею та бібліотеки, а громада мала виготовити проєктно-кошторисну документацію. Всі три об’єкти знаходилися в різних будівлях, при цьому були пов’язані ідеєю місцевого розвитку. Рішення було однозначним: об’єднати їх, а також ЦНАП – в єдиний простір на базі публічної бібліотеки.

До амбітного проєкту підійшли ґрунтовно: поки тривав ремонт, узгодили юридичні питання, розробили статути та структури установ. А ще створили концепцію, яка об’єднує ці заклади під брендом “Діловий та культурний центр громади”, створили власний логотип, розробили айдентику чотирьох зон, вийшли у соцмережі. То що вийшло в результаті?

У першій зоні (“Молодь”) мають playstation, настільні ігри, курси англійської, групи за інтересами, english club, програмування тощо – це проєкт “Базове облаштування молодіжного центру на базі ККЗ “Центр культури та дозвілля” ЦСР, у межах якого укомплектовано та придбано збірний професійний комп’ютер, а також купили гру-тренінг “Світ Громад: акселератор”, зробили внутрішнє укомплектування центру, а саме меблі (внесок донора – понад 131 тисячі гривень, внесок громади  склав близько 17 тисяч гривень).

Важлива зона тут – “Історія”, яка містить туристичні маршрути, інтерактивну та сувенірну зони, можливості для створення відео-контенту. В межах проєкту “Створення інформаційно-ресурсної зони туризму “Путівник Царичанською  громадою” Комплексного культурного та ділового центру Царичанської селищної громади” проведено внутрішні роботи, придбано меблі і мультимедійну техніку (внесок донора –   майже 435 тисяч гривень, внесок громади – понад 238 тисяч гривень.

Зона «Знання» – це відкритий простір, кінопокази, вільні комп’ютери, читальний зал, творчі події, масові заходи, цифрова бібліотека, тренінги, семінари). За проєктом “Сучасна та креативна бібліотека для освіти та відпочинку” зробили внутрішні роботи, придбали меблі і мультимедійну техніка (внесок донора – понад 322 тисячі гривень, внесок громади – близько 196 тисячі гривень). В результаті бібліотека у Царичанці стала технічно-досконалим, інформаційно-просунутим, цікавим і комфортним закладом.

Зрештою, зона “Бізнес”, тобто, власне ЦНАП. Облаштування приміщення ЦНАПу стало можливим у рамках програми “U-LEAD з Європою” за сприяння та методичної допомоги ЦРМС (майже 450 тисяч гривень).  Зараз Центром надається 458 адміністративні послуги , з них 100  послуг – в рамках комплексної послуги «Я-ветеран», а також послуги в сфері господарської діяльності, адмінпослуги соціального характеру, в сфері земельних відносин, екології, водного та лісового господарства, будівництва та нерухомого майна, реєстрації місця проживання, держреєстрації майна та бізнесу.

Загалом цей проєкт – Діловий та культурний центр громади – є особливою гордістю царичанців, адже об’єднує жителів громади в різних сферах. Кожна зона працює в своєму напрямку та зі своєю аудиторією, але основний меседж завжди направлений на розвиток та згуртованість.

Природа та люди: унікальний ландшафт

Тутешні місця – без перебільшення, унікальні та мають усі можливості стати родзинкою не лише українського, а й міжнародного туризму. Власне, до початку повномасштабного вторгнення русні так і планували у громаді. Дивіться самі.

По-перше, неабияк попрацювала природа. Як кажуть науковці про місцеве урочище «Лелія», воно сформувалося у період рухів та танення льодовика Дніпровського зледеніння, яке відбувалося 230-100 тисяч років тому. Тут є гора – скупчення різних уламків порід, які «приніс» на собі льодовик. Далі льодовик танув, утворюючи струмки та озера, на дні яких відкладалися уламки тих порід, що несли за собою води льодовика. Крім цього, рухаючись, льодовик нагортав грунт, утворюючи пагорби. Усі ці явища, які пов’язані з діяльністю льодовиків, призвели до виникнення земляних гір серед рівнин. Так у громаді виникли гори Калитва та Турова, де розташоване «Урочище «Лелія».

Через тисячі років після утворення цієї гори тут з’явилися перші поселення. Назва гори – Турова – розповідає про те, що, можливо, тут жили давні слов’яни, які поклонялися богу Туру. Його ім’я означає «бик». Від назви гори отримало назву і село — Турове. Поряд з селом протікає річка Оріль, яка отримала свою назву від тюркомовних кочівників. Слово «Оріль» можна перекласти українською мовою словами «косий», «кривий», «ріг», «тріщина». Слов’яни називали її «Уголъ». Усі ці назви добре відображають характер напряму течії Орілі.

Власне, про оборону. Свого часу Турова гора була зручним місцем для розташування там оборонних об’єктів. За мирними договорами 1710-1720 років між Російською та Османською імперіями кордон між ними проходив вздовж річок Оріль та Самара і далі по Сіверському Донцю. Таким чином, Російська імперія не мала доступу до Азовського моря. Не збираючись миритися з таким становищем, у 20-х роках XVIII-го століття Російська імперія активно готувалася до нової війни з Османською імперією. Для наближення військових баз до Кримського півострова було розпочато посилення обороноспроможності кордонів з Османською імперією. Вздовж кордонів було побудовано Українську укріплену лінію, що була представлена мережею безперервних валів та ровів протяжністю 302 кілометри, 16-ма одиницями фортів та редутів з гарматами. На вершинах схилів Турової гори було розташовано три бастіони, два з яких знаходяться на території комплексної пам’ятки природи. …

Протягом XVIII століття Турова гора, зазнавши певних змін, стала природною фортецею посеред степу, з вершин якої відкривається чудовий краєвид урочища «Лелія». Це мальовничий ландшафт із дубовим гаєм, який простягнувся вздовж озерець, наче острів посеред широких лучистих просторів Орельської долини, де зберігаються рідкісні види рослин (синявець Мелеагр, сколія степова, стоколос прибережний, типчак борознистистий тощо) та занесені до Червоної книги України (ковила Лессінга, ковила волосиста, пирій ковилолистий, сон чорніючий, тюльпан дібровний тощо) та тварини, занесені до Червоної книги України (бражник мертва голова, сколія-гігант, Поліксена тощо).

До речі, про туризм та екстрим-релакс-принади цього краю: якщо ви думаєте, що байдарки – це лише про гірські ріки Карпат, і що це небезпечно та лячно – ви помиляєтесь. Царичанці охоче зорганізують вам той крутий, але цілком безпечний та комфортний сплав. Спробуйте!

 Товченики: що воно таке і з чим його їдять

Товченики – кулінарний бренд царичанців.. Власне, свою гастрономічну родзинку має далеко на кожна громада. Але наш випадок – особливий, бо, скуштувавши місцеві товченики, ви залишите їх у шлунку та певний час, а у серці – назавжди.

Це головна страва до столу з тіста та м’ясної чи сметанної підливи, яка готується в декілька етапів. Нині існує декілька варіантів рецептів цієї страви, які здебільшого розподіляються на: смажені (більш традиційні) та «на пару» (подібні до полтавських галушок, але мають певні відмінності). Також за обробкою готового тіста товченики розподіляються на рвані та різані. Рецепти замішування тіста – різні, у кожної господині є свій(на молоці, кисляку, хмільній заквасці, соді, мінеральній воді, дріжджах).   Після обробки тіста(смаження або «на пару») важливим етапом вважається тушкування товчеників. Тут також існує декілька варіантів: сметанна підлива з цибулею та часником (існують варіанти з додаванням смаженого сала) чи м’ясний бульйон (на свинині, курятині чи качатині, зрідка – яловичині), також з додаванням часнику. Ще одним,  але більш «молодим» рецептом вважаються товченики з начинкою. Їх також смажать або готують «на пару» та тушкують в сметані чи в м’ясному бульйоні, але начинка буває різноманітна: смажене сало «з проріззю» (черевина) з цибулею, товчене сало з перцем та зеленню, товчене сало з картоплею, м’ясний фарш, домашній топлений сир тощо. Зараз в кожній родині місцевих жителів існує свій сімейний рецепт товчеників.

А громада вважає одним з основних завданнь популяризацію товчеників як особливої гастрономічної родзинки Царичанської громади.

Отже, Царичанська громада – не лише безпечна, екологічно чиста, активна та амбітна, а й смачна – в усіх сенсах. Спробуйте, вам тут завжди раді!

Оксана ГУЦАЛЮК (РИБЧЕНКОВА),

фото – авторки, програми DOBRE, а також

Марічки БІЛОУС та Юрія ВЕЛИЧКА

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here