СУБВЕНЦІЇ ТА СПОНСОРИ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ГРОМАД

Втілення адміністративно-територіальної реформи, або як ще її називають – децентралізації влади в Україні розпочалося із затвердження урядом в квітні 2014 року Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. На відміну від багатьох держав, Україна вирішила піти шляхом добровільного об’єднання громад – це більш довгий, але й більш демократичний шлях.

Які саме можливості та зобов’язання отримуватимуть нові громади і які міжнародні проекти допомагають в активізації громадянського суспільства України?

Можливості та повноваження

Нова об’єднана громада має можливість обрати для себе голову ОТГ, а також спільну раду, де депутати представлятимуть усі населені пункти, що увійшли до складу новоутворення. Ця рада має власні виконавчі органи та спеціалістів: відділ освіти, фінансиста, спеціаліста з інвестицій тощо. Тим самим правління ОТГ бере на себе зобов’язання по управлінню школами та дитячими садочками, спортивними та культурними закладами, а також закладами первинної медичної допомоги. При цьому власне у громаді надаються соціальні та більша частина адміністративних послуг: видача та заміна паспортів, доступ до реєстру прав власності, розподіл соціальної допомоги, субсидій тощо. Об’єднана територіальна громада отримує статус та повноваження міста обласного значення, що передбачає прямі стосунки з державним бюджетом України та усунення таких проміжних ланок розподілу коштів, як область та район. Таким чином, об’єднана тергромада для розвитку може залучати не лише внутрішні ресурси, а й зовнішні. Загалом в Україні існує вже близько 15 різноманітних проектів та міжнародних фондів, які тим чи іншим шляхом підтримують українські громади. Деякі з цих проектів діють по всій території нашої країни, а деякі – лише в окремих регіонах. Власне в Кіровоградській області громади можуть скористатися 6 проектами: створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління та ефективних центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) за допомогою програми U-LEAD, децентралізація фінансова та освітня пропагується шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні», підтримку впровадження енергоефективних заходів та ініціатив для покращення умов життя у сільській і міській місцевості пропонує спільний проект ПРООН/ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (МРГ). Активним помічником для громад в Кіровоградській області виступає й Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), яке пропонує такі проекти, як Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні (ПУЛЬС), зміцнення місцевої фінансової ініціативи в Україні (ЗМФІ-ІІ) та «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Ознайомитися з досягненнями вже сформованих ОТГ Кіровоградської області та умовами співпраці з вищевказаними проектами можна ТУТ.

Та прямі міжбюджетні зв’язки насамперед значно спрощують співпрацю з державним бюджетом, в тому числі й дозволяють подавати проекти безпосередньо до Державного фонду регіонального розвитку. Станом на минулий тиждень комісія при Міністерстві регіонального розвитку погодила 1469 інфраструктурних проектів об’єднаних громад, які будуть реалізовані за кошти відповідної державної субвенції. При цьому з семи вже створених об’єднаних громад Кіровоградської області лише Великоандрусівська ОТГ поки що не подала відповідних проектів до комісії при Мінрегіоні. Насправді представники і вже створених ОТГ, і тих громад, які лише планують включитися в процес зміни територіально-адміністративного устрою в Кіровоградській області, активно беруть участь у різних ознайомчих зустрічах, навчально-практичних семінарах як в Україні, так і за кордоном. Наприклад, одна з молодих новостворених громад області – Соколівська – вже активно заявляє про себе. Так, на початку цього тижня між Соколівською сільською радою об’єднаної територіальної громади Кіровоградського району та Федерацією профспілок була підписана угода про співпрацю у питаннях регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, сприяння вирішенню соціально-економічних проблем, підвищення рівня життя членів об’єднаної громади через колективно-договірні домовленості.

А ось минулого тижня Соколівська громада приймала у себе гостей із Фундації польсько-української співпраці ПАУСІ, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, Асоціації сільських, селищних рад та об’єднаних громад України, Фонду міжнародної солідарності, які навчали представників місцевого самоврядування нашої області співпраці в рамках інформаційної зустрічі «Участь суспільства в прийнятті рішень в громадах». Як пояснила представник Мінрегіону Лідія Євтушенко, наразі дедалі більше громад активно подають власні проекти до Держфонду регіонального розвитку. «При цьому міністерство зацікавлене в тому, щоб кошти субвенції з фонду громада освоїла повністю. Тож будьте готові, що при використанні процедури освоєння коштів через електронну систему «Prozorro» певна сума буде зекономлена. Продумайте наперед, як їх можна буде витратити на вдосконалення проекту та вчасно освоїти до нового бюджетного року, адже в іншому випадку зекономлені кошти просто повернуться до держбюджету», – зазначила вона.

Бюджет участі: як втілити свою ідею?

Новостворені громади поповнюють свій бюджет за рахунок сплати за надання тих же адмінпослуг та держмита (а не держбюджет, як раніше), а також частини податків, як то 100% від податку на майно, землю, транспорт, прибуток установ комунальної власності, єдиного податку, 60% від податку на доходи фізичних осіб, 25% екологічного податку тощо. Та й затвердження програми розвитку громади та формування бюджету тепер не потрібно чекати зверху: все це вирішується на місці, з врахуванням існуючих нагальних проблем. Зрозуміло, що новостворена громада значно збільшує свій бюджет за рахунок всіх цих повноважень та нових джерел: вистачає і на втілення плану соціально-економічного розвитку громади, і на інші проекти. Але як залучити мешканців до активного вирішення проблем громади, як дати зрозуміти, що кожен член громади може вплинути на те чи інше рішення? Тут в пригоді стане програма громадського бюджету, або бюджету участі. Ідея досить проста, втілена була вперше у Бразилії у 1980-х роках: з місцевого бюджету виділяється певна сума, за рахунок якої втілюються найкращі ідеї, запропоновані мешканцями. Наприклад, цьогоріч стартував Громадський бюджет у місті Кропивницькому: 3 мільйони гривень вирішили розподілити між декількома великими та двома десятками малих проектів. А ось в сусідньому Кременчуці Полтавської області вирішили піти іншим шляхом і розподілили бюджет участі за територіальною ознакою, тобто по проекту на кожен район міста  взагалі варіантів розподілення безліч. Таким чином будь-який місцевий житель може запропонувати свій проект, і якщо під час голосування він набере або достатньо, або найбільшу кількість голосів – то зможе втілити свій проект в життя за рахунок місцевого бюджету. В Кропивницькому тиждень тому закінчився прийом проектів, тож після оприлюднення допущених для участі у голосуванні на веб-сайті міськради містяни зможуть проголосувати за той проект, який вважають кращим. Голосувати можна онлайн через систему BankID або особисто в Центрі надання адміністративних послуг міста Кропивницького. Кошторис бюджету участі при цьому у 2018 році складатиме вже 5 мільйонів гривень, а також була введена додаткова категорія – соціальні проекти, які матимуть на меті покращення умов життя людей з інвалідністю.

Але проведення голосування, залучення громади до створення проектів потребує фінансових затрат. В цьому свої послуги громадам пропонує Польсько-українська фундація співпраці (ПАУСІ): проведення семінарів, надання консультацій та супроводження процесу запровадження громадського бюджету, фінансова підтримка інформаційної кампанії та організації етапів громадського бюджету, а також надання програмного забезпечення для здійснення голосування мешканців. Загалом в Україні бюджет участі запрацював завдяки ПАУСІ наприкінці 2015 року і був втілений у трьох містах: Черкасах, Полтаві та Чернігові. Наразі вже близько 50 міст та об’єднаних територіальних громад України перейняли ініціативу впровадження на своїх територіях участі громадян у формуванні видаткової частини бюджетів. Актуальну інформацію роботи ПАУСІ та корисні контакти можна знайти на їхньому офіційному сайті.

Тож перед об’єднаними громадами відкривається все більше можливостей – головне не проґавити та вміло скористатися ними, щоб не залишитися осторонь територіально-адміністративної реформи з одними лише зобов’язаннями.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

Напишіть відгук