ЧИ ВРЯТУЄ НАС ЛОУКОСТ, АБО КОЛИ ОЖИВЕ НЕБО НАД КРОПИВНИЦЬКИМ?

Були часи, коли літаки з Кіровоградського аеропорту злітали кожні півгодини, розвозячи пасажирів у всі кінці Радянського Союзу. На жаль, небо над нинішнім Кропивницьким завмерло. Що прикро, не тільки над цим містом не чути гудіння моторів, така ж картина і в обласних центрах по всій Україні.

Торік Кабінет Міністрів України прийняв цільову програму розвитку аеропортів. Документом  передбачається виділення коштів на поновлення роботи цивільної авіації. До програми окрім київських аеропортів включено 15 регіональних. Але Кропивницький до цього списку не потрапив.

Чи можливе відродження на Кіровоградщині регулярних польотів та перевезень по Україні, ми запитали в  генерального директора Міжнародної акціонерної авіаційної компанії «УРГА» (м.Кропивницький) Олександра Галінського.

– Хто зараз є власником нашого аеропорту?

 – Аеропорт на сьогодні перебуває в робочому стані. Аеродром (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки і територія навколо) належить Кіровоградській льотній академії Національного авіаційного університету. Авіакомпанія «УРГА» володіє пасажирським терміналом і пероном посадки-висадки. Потрібно розділяти аеропорт і аеродром. Технічні споруди, такі як злітно-посадкові смуги (ЗПС), руліжні доріжки, світлове обладнання і т.п. – це аеродром. А аеропорт – це будівля терміналу і весь комплекс для обслуговування пасажирів, пошти та багажу. Приклад подібної схеми власності є в Жулянах, там аеродром знаходиться в комунальній власності, а аеропорт належить компанії «Майстер-Авіа».

За радянських часів у аеродромного комплексу «Кіровоград»  був один власник. Потім – після здобуття Україною незалежності – багато аеропортів перейшло у комунальну власність, 90 відсотків з них і досі є комунальними. Аеропорт «Кіровоград» так само мав місцеве підпорядкування, і вже на рубежі 2010-х років було проведено процедуру банкрутства цього комунального підприємства.

Після банкрутства аеропорт практично перестав існувати, але компанія «УРГА» взяла на себе всі обов’язки щодо обслуговування і підтримки його інфраструктури. Був побудований новий сучасний термінал, а МААК «УРГА» отримала відповідні сертифікати з обслуговування пасажирів і багажу, авіаційної безпеки польотів та наземного адміністрування, створила  необхідну  структуру, підібрала авіаційний персонал та інших працівників.

– У якому технічному стані перебуває інфраструктура аеродрому та аеропорту?

– На аеродромі зараз з двох наявних ЗПС використовується одна – для посадки літаків і вертольотів. До нас прилітають чартерні рейси з пасажирами і вантажами, які ми обслуговуємо.

Тож на сьогодні аеропорт робочий, можна виконувати регулярні і чартерні рейси, але, на жаль, регулярні рейси у Кропивницькому зараз можливі, вважаю, тільки за наявності державної підтримки регіональних авіаційних перевезень.

Ми прораховували вартість виконання регулярних польотів з Кропивницького і, на жаль,  отримали мінусовий показник. Якщо «УРГА» візьме на себе виконання цих рейсів, то компанія дуже швидко стане банкрутом, як і свого часу аеропорт «Кіровоград».

– Як же бути з внутрішніми рейсами в Україні? Наскільки вони можливі в найближчому майбутньому?

– Раніше в Україні аеропорт був у кожному обласному центрі. Але вартість квитка, наприклад, перельоту до Львова, залежить від літака і кількості посадочних місць, а також заповнення рейсу.

З Кропивницького зараз виконувати регулярні рейси в інші обласні центри України компанія «УРГА» не готова, оскільки ми заздалегідь знаємо, що це буде збитково. У минулому році ми зробили три рейси Кропивницький–Одеса в межах маркетингового дослідження і вивчення інтересу пасажирів до такого рейсу. На жаль, вартість квитка для наших земляків виявилася завеликою.

– Найбільш масові у світі пасажирські літаки Boeing 737 і Airbus A320 можуть приземлятися у Кропивницькому?

– Зараз на нашому аеродромі літаки подібного класу приземлятися не можуть. Для того, щоб злетіти з повним завантаженням, для таких літаків потрібна смуга завдовжки мінімум 2200 метрів. У нас смуга – 1300 метрів. Тобто надто коротка для таких літаків. Кілька років тому був проект добудувати її до 1800 метрів, для того щоб приймати літаки такого типу. Але намагання наразі залишається тільки проектом.

На діючу смугу можуть приземлятися літаки, як у нашій компанії: Saab 340 і подібного класу, так само радянські раритети Як-40, АН-24, АН-26. А більшість українських авіакомпаній використовують всі ті ж Boeing 737 і Airbus A320.

Тому українські компанії, не маючи парку регіональних літаків, у Кропивницький прилетіти не зможуть.

Я вважаю, щоб визначитися з вкладенням грошей у наш аеродром, потрібно підготувати бізнес-план і розрахувати час повернення витрачених коштів.

– Чи є потреба у Кропивницького в подовженні смуги аеродрому і можливості приймати великі літаки?

– На мою думку, Україна, як і весь світ, розвивається, люди будуть більше заробляти і будуть користуватися авіатранспортом. Існує державна програма розвитку регіональних аеропортів, куди потрібно буде включити Кропивницький. Але це питання політичного лобіювання та справа наших депутатів. Також зараз опрацьовується питання щодо надання аеропорту «Кропивницький» статусу міжнародного.

– Може, Кропивницький врятує лоукост?

– Лоукост – досить складна комерційна модель. І, до речі сказати, як таких лоукостів у нашій країні немає. Коли в Україну збирався заходити «Ryanair», авіакомпанія «МАУ» знизила ціни на квитки і оголосила себе лоукостом. Але заявити і стати – дві великі різниці. Будь-яка компанія створюється, щоб заробляти гроші, і лоукост не виняток. В авіаперевезеннях з квитками по 20 доларів грошей не заробиш, тож прибуток йде за рахунок продажу додаткових послуг. Наприклад, їжа, напої в літаках, багаж і т.п.

У Європі літаки лоукостів експлуатуються з великим навантаженням по 20 годин на добу. А якщо літак стоїть на землі, то компанія банкрутує.

Сенс лоукостів у недорогих квитках і високій оборотності. В Україні поки немає бази, щоб запустити український лоукост на регіональні лінії.

Наприкінці вересня міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що до 2020-го існують плани збільшити кількість працюючих аеропортів в Україні до п’ятдесяти, згадав і аеропорт у Кропивницькому. Та зазначив, що окрема категорія аеропортів може виконувати функцію внутрішнього зв’язку між областями або обласними центрами України.

Чергова заява не підкріплена поки реальними документами, з визначеними джерелами фінансування. Але дуже хочеться розділяти оптимізм Олександра Галінського, що люди будуть і далі літати, і вірити, що небо над Кропивницьким оживе.

Розмову вів Руслан МУСІЄНКО

 

Напишіть відгук