Трагедія в одеському дитячому таборі «Вікторія» приголомшила злочинною халатністю і його керівництва, і тих, хто будував цей об‘єкт з численними порушеннями.
Здавалося б, смерть і каліцтво дітей на пожежі мали б змусити замислитися усіх, хто хоч якоюсь мірою причетний до будівництва та експлуатації споруд, де навчаються, лікуються чи відпочивають діти. Та, власне, не тільки діти.
У такій же вогняній пастці через чиюсь професійну недбалість можуть опинитися і дорослі – хворі, інваліди, літні люди… На жаль, сподівання на «дивись, минеться» ще дуже міцно сидить у свідомості чиновників, відповідальних за життя людей. А от як червоний півень клюне…
Аби не доводити до крайнощів, щороку працівниками управління ДСНС в Кіровоградській області проводяться перевірки навчальних, медичних та соціальних закладів. Про їх результати та стан справ у сфері пожежної безпеки таких об‘єктів розповів заступник начальника Управління ДСНС з державного нагляду у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту полковник Василь Штогрін.
– Будівля одеського табору «Вікторія» мала найнижчий ступінь вогнестійкості – п‘ятий, – починає розмову Василь Іванович. – Дерев‘яна споруда будувалася рік тому з численними порушеннями без контролю пожежного нагляду. На жаль, чинний закон не передбачає втручання працівників пожежної охорони у планування та будівництво об‘єктів. Що ж стосується семи дитячих таборів, розташованих на території Кіровоградської області, то їх експлуатація знаходиться під нашим постійним контролем. Усі необхідні протипожежні заходи там проведені, тож в цьому плані за безпеку дітей можна бути цілком спокійними.
На даний час, згідно з графіком, погодженим з облдержадміністрацією, працівниками державної служби з надзвичайних ситуацій області проводяться перевірки стану пожежної та техногенної безпеки дошкільних закладів, шкіл, стаціонарних медичних та будинків для інвалідів та людей похилого віку. Перевірки розпочато у жовтні і триватимуть до кінця року. Але вже тепер можна говорити про те, що ряд названих об‘єктів працюють з порушеннями, а значить є загроза для життя і здоров‘я людей.
Медицина: є над чим працювати
– Якщо говорити, приміром, про обласні медичні заклади, такі як обласна лікарня та дитяча обласна лікарня, то там виконані необхідні протипожежні заходи, – продовжує Василь Іванович. – Не дай Боже, щось станеться, є всі умови для гасіння пожежі, евакуації хворих та персоналу. Тривожна обстановка у Кіровоградській центральній лікарні, що по вулиці Архітектора Паученка. Будівля не обладнана системою пожежної сигналізації. Дерев‘яні конструкції, що вже мають поважний вік, не піддавалися вогнезахисній обробці. Подібна ситуація в кількох корпусах Олександрійській міської лікарні № 1, будівлях дитячого, пологового відділень та господарського корпусу ЦРЛ Вільшанського району, центральних районних лікарнях Гайворонського та Благовіщенського районів. Будівлі в основному застарілі, у багатьох випадках потребують капітального ремонту. А це – порохова бочка, на яку тільки варто кинути сірник. Щодо встановлення пожежної сигналізацій, вогнезахисної обробки та інших протипожежних заходів, то у керівників цих закладів одна відповідь – немає коштів. Так, всі ці «процедури» платні, їх виконують підприємства, що мають спеціальну лізенцію на дану роботу. Коштує вона недешево, але життя людей набагато дорожче.
Зважаючи на результати перевірок, в системі медицини області є над чим працювати. Так, на кінець першої декади листопада перевірено 75 об‘єктів охорони здоров‘я. Виявлено, що на 13 будівлях немає блискавкозахисного пристрою. 20 – не обладнані системами протипожежного захисту з подальшим виведенням сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження, 12 наявних установок не працюють і не обслуговуються спеціалізованими організаціями. Цей перелік можна продовжити, бо піддають ризику хворих у Знам‘янській міській лікарні ім. А. В.Лисенка, Бобринецькій, Долинській, Новоархангельській, Світловодській ЦРЛ.
З огляду на ці недоліки ще за результатами квітневої перевірки до Кіровоградського окружного адміністративного суду подано позовну заяву по будівлі Олександрійської лікарні № 1. Крім того, до адміністративної відповідальності притягнуто понад 80 керівників та посадових осіб вказаних установ. Подано 9 позовних заяв до названого суду.
Аби виправити ситуацію і усунути недоліки по закладах охорони здоров‘я, використано понад два з половиною мільйони гривень. Це дозволило протягом року виконати 12 вогнезахисних обробок дерев‘яних конструкцій, встановити блискавкозахисні пристрої на п‘яти об‘єктах, чотири системи протипожежного захисту та протипожежні двері на восьми об‘єктах.
Школи та дитсадки: «букет» порушень
– Не менше занепокоєння викликає і стан справ у навчальних закладах. У загальноосвітній школі № 4, що у Кропивницькому, навчальний корпус та майстерня не мають систему протипожежного захисту. Сигнал від пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого спостереження. У Кіровоградській музичній школі № 3 така ж ситуація, та ще й дерев‘яні конструкції не оброблялися вогнезахисними засобами. У дошкільному закладі № 24 «Вогник», що теж у Кропивницькому, ризикують життям дітей, бо не вжили необхідних заходів. Кричущий стан виявлено і в Кіровоградській школі № 18. Навчальний корпус – без пожежної сигналізації, приміщення електрощитової не відокремлено від інших приміщень протипожежними дверима, підсобні приміщення захаращені, електроприлади експлуатувалися без дотримання правил та ще цілий ряд недоліків. Перевірки попередні та відповідні вказівки не подіяли на керівництво, тож директорку школи довелося звільнити. І це – міські заклади! Що вже казати про сільські!
Цілий «букет» порушень пожежної безпеки мала Липнязька школа І-ІІ ступенів №2 Добровеличківського району, через що довелося припинити її діяльність.
Мала недоліки Жовтнева школа Устинівського району, але там зважили, що не варто ризикувати життям дітей, і зробили все для цього необхідне.
Загальна картина більшості сільських шкіл – це відсутність належних протипожежних заходів, захаращеність приміщень, запасні виходи, якщо вони є, зачинені на замок, що категорично забороняється, бо в потрібний момент ключа не знайти. І це в будівлях, яким років та років! За результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 276 керівників та посадових осіб названих установ, подано чотири позови до Кіровоградського окружного суду.
У поточному році обласним та районними бюджетами на виконання протипожежних заходів виділено понад шість мільйонів гривень, що дало змогу провести монтаж установок пожежної сигналізації у семи закладах, виконати вогнезахисне обробляння на 42 будівлях та встановити пристрої блискавкозахисту на трьох закладах.
Заклади соцзахисту: є проблеми
– У цілому по установах, де знаходяться люди похилого віку та інваліди, теж не обходиться без проблем. Перевіркою виявлено недоліки у стаціонарному відділенні для проживання людей похилого віку у селі Мошорине Знам‘янського району. Приміщення харчоблоку і головного стаціонарного корпусу не обладнано системою пожежної сигналізації. Дерев‘яні конструкції не піддано вогнезахисній обробці. За результатами перевірки подано позовну заяву до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
З усіх перевірених об‘єктів, а їх в області 27, на трьох немає блискавкозахисного пристрою, на шести – не проведена вогнезахисна обробка та інше.
Протягом року для ліквідації недоліків у таких закладах витрачено майже два мільйони гривень.
Але хочеться зазначити, що з часом ситуація все-таки покращується завдяки обласній владі та керівникам на місцях. Більше виділяється коштів на виконання протипожежних заходів. Змінюється і свідомість керівників названих закладів щодо пожежної безпеки в них. Кожен випадок обговорюється і приймаються відповідні рішення. Як приклад, недавня нарада в облдержадміністрації, яку провів перший заступник голови обласної державної адміністрації Сергій Коваленко і де стояло питання пожежної безпеки в сільській місцевості.
На жаль, на сьогодні в селах майже немає своїх пожежних команд, які б могли швидко дістатися до місця пожежі і ліквідувати її без втрат – людських та майнових.
Сільські пожежні команди як умова часу
Заступник начальника управління із запобігання надзвичайним ситуаціям УДСНС України в області Василь Штогрін поінформував присутніх про хід створення, утримання та функціонування підрозділів місцевої пожежної охорони і добровільних пожежних дружин на об’єктах різної форми власності у межах адміністративно-територіальних одиниць області.
На сьогодні державні пожежно-рятувальні частини розміщуються переважно в районних центрах. На жаль, не завжди можна забезпечити прибуття рятувальної команди на об’єкт у встановлений 20-хвилинний термін. Нині в умовах децентралізації із урахуванням Перспективного плану формування об’єднаних територіальних громад, необхідно створювати окремі підрозділи місцевої пожежної охорони (МПО) в новостворених об’єднаних територіальних громадах та забезпечити їх подальшу роботу. На Кіровоградщині функціонує 13 ОТГ, у яких відбулися вибори. У 9 з них потреби в місцевих пожежних командах немає, оскільки там діють державні пожежні частини ДСНС, а в Соколівській, Ганнівській, Великоандрусівській та Первозванівській громадах необхідно створити відповідні підрозділи. З головами зазначених громад уже проведено зустрічі, під час яких обговорено питання місця розташування підрозділів МПО, оптимальної кількості рятувальників тощо. Придбати пожежні автомобілі і обладнання планується за рахунок коштів ДФРР у співфінансуванні з місцевими бюджетами. Відповідні проекти вже надіслано на розгляд до Мінрегіону.
– На території Кіровоградської області необхідно забезпечити створення та подальше функціонування 99 підрозділів місцевої пожежної охорони. Зазначена цифра не – остаточна та може змінюватись залежно від перебігу формування громад. Але на сьогодні ми маємо 83 існуючі підрозділи МПО, необхідно створити ще 16. На жаль, мушу констатувати, що 70 відсотків від існуючої кількості МПО утримуються не органами місцевого самоврядування, а сільськогосподарськими підприємствами. В такий районах, як Голованівський, Компаніївський, Маловисківський, Онуфріївський, Петрівський та Устинівський, взагалі жоден підрозділ МПО не утримується органами місцевого самоврядування, – повідомив Василь Штогрін. За його словами, створення місцевих пожежних команд на базі сільгосппідприємств у 2002-2004 роках було вимушеною мірою через неспроможність сільських та селищних рад створювати та утримувати такі підрозділи. Створення їх за рахунок господарств теж не дало змоги вирішити проблеми.
Василь Штогрін також додав, що не витримує жодної критики стан пожежної та пристосованої техніки, яка знаходиться на озброєнні підрозділів місцевої пожежної охорони. Середній термін її експлуатації складає від 25 до 30 років, додавши до цього екстремальні умови експлуатації та проведення ремонтних робіт за фактами несправності автомобіля, тож є потреба в заміні майже всієї пожежної техніки.
Сергій Коваленко наголосив, що підготовчу роботу зі створення підрозділів МПО потрібно проводити також у тих громадах, де очікують на перші вибори і де тільки розпочали об’єднавчі процеси, оскільки лише вони будуть відповідальними за пожежну безпеку на своїх територіях.
Світлана КОСТЕНКО
