ГРОШІ НАШІ СТАНУТЬ ВАШІ, або ПРО ПІЛЬГОВИЙ ПРОЇЗД ТРЕБА ЗАБУТИ

14 березня  Кабінет Міністрів ухвалив постанову “Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування” та доручив Міністерству соціальної політики її доопрацювання із урахуванням пропозицій. Постанова набирає чинності у травні.

Отже, невдовзі замість права на безкоштовний проїзд українці зможуть отримати “живі” гроші.

Новина про монетизацію транспортних пільг набрала чимало розголосу та навіть встигла обрости дюжиною міфів. Зокрема, найбільше громадян налякало, що безкоштовний проїзд можуть скасувати взагалі, а норма про 30 поїздок стане обов’язковою як для жителів великих міст (де такої кількості однозначно замало), так і для жителів селищ, які часом не мають потреби користуватися громадським транспортом 30 разів на місяць. Тож чимало громадян це рішення замаркували як “зраду”.

Та якщо розібратися детальніше, система монетизації пільг замість звичного для нас відшкодування для перевізників з місцевих бюджетів (часто символічне, аніж справді ринкове) за безкоштовне перевезення пільговиків має ряд переваг.

Зокрема, правом на безкоштовний проїзд користуються далеко не всі пільговики, інші ж навпаки часом ним зловживають.

Виплати, скоріш за все, проводитимуть підрозділи Мінсоцполітики за місцем проживання пільговика. Для осіб, які мають право на кілька пільг, призначається щомісячна готівкова виплата найбільшої з них. При цьому розмір таких виплат не враховується при розрахунку загального доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги.

То яким буде розмір виплат? Обласна державна адміністрація протягом двох місяців після прийняття  урядової постанови  повинна затвердити вартість поїздки до компенсації, і далі місцева рада ухвалює рішення, на основі якого пільговики отримують гроші. Нагадаємо, кошти повинні йти з місцевих бюджетів.

Те, скільки отримають “на руки” пільговики, залежатиме від двох місцевих складників та обраховуватиметься за формулою:

середня вартість проїзду в місцевому транспорті × соціальну норму поїздок (не менше 30 на місяць).

Для осіб, які мають право на пільги з оплати проїзду на міжміських маршрутах:

середня вартість проїзду в місцевому транспорті × соціальну норму поїздок (не менше 30 на місяць) + 20%.

Для осіб з інвалідністю 1-ї, 2-ї груп та дітей з інвалідністю, які навчаються у вищих навчальних закладах, закладах загальної середньої та професійної освіти:

середня вартість проїзду в місцевому транспорті × соціальну норму поїздок (не менше 30 на місяць) × 2.

Якщо місцеві органи виділили пільговику гроші на проїзд, слідкувати за тим, щоб вони були витрачені саме на транспорт, ніхто не буде. Тобто це своєрідна “надбавка” до пенсії чи виплат держави.

– Монетизація пільгового проїзду може поширюватися на всі види громадського транспорту, які не є таксі, – пояснює міністр соціальної політики Андрій Рева. – Зокрема це всі види міського транспорту і міжміського автотранспорту. Сільські жителі, що не користувалися своїм правом безкоштовного проїзду на міському транспорті, зможуть замість цієї абстрактної пільги отримати реальні гроші.

Також це сприятиме конкуренції на ринку перевезень. Тепер для перевізників не буде маршрутів, яких всіляко намагаються уникати (наприклад, через ринок, куди зазвичай їздить багато пільговиків), в транспорті поменшає хамства та з’ясування стосунків.

Зрештою це дає надію, що таким чином вдасться зменшити роздуті соціальні витрати та більшою мірою допомогти тим, хто справді цього потребує.

Станом на 2018 рік в Україні налічується  24 категорії громадян, які мають право на безкоштовний проїзд в транспорті. Серед них учасники бойових дій, пенсіонери, особи, які постраждали внаслідок ЧАЕС, люди з інвалідністю та ін.

На безкоштовний проїзд претендують понад 12 млн українців – про це йшлося в дослідженні Європейського інформаційно-дослідницького центру за підтримки  USAID в 2015 році.

Та, схоже, останнім часом ситуація з безкоштовним проїздом ще більше ускладнилася. За різними оцінками, для надання всіх існуючих пільг державі потрібно від 180 до 500 млрд грн. При цьому, за підрахунками Європейського інформаційно-дослідницького центру, від 17 млрд до 25 млрд грн державної допомоги виділяється людям, які не належать до незаможних і претендувати на пільги не можуть.

До 2017 року компенсація за перевезення пільговиків перевізникам мала виділятися з державного бюджету. Але в рамках децентралізації це право передали місцевим органам влади. Тож тепер місцеві органи влади шукають, як компенсувати перевезення пільгових категорій населення, однак не завжди це вдається. Перевізники скаржаться, що за 2017 рік на безкоштовний проїзд витратили більше 990 млн грн. Тож не дивно, що частина з них відмовляє громадянам в праві на безкоштовний проїзд, як це сталося і в Кропивницькому.

До речі, під час минулої апаратної наради міський голова обласного центру Андрій Райкович чимало  приділив уваги  монетизації  пільг на проїзд у громадському транспорті.

– Ми на апаратному засіданні цю тему не вирішимо, –  відразу ж зазначив очільник міста, – але й  затягувати з нею не можемо.

Питання, як рухатись і яку формулу, яку модель напрацювати, щоб виконати постанову Кабміну, є надзвичайно складним, переконаний міський голова.

Тому профільний заступник Олександр Мосін отримав доручення терміново збирати нараду за участі управління розвитку транспорту та зв’язку, фінансів, економіки, соціального захисту населення, профільної депутатської комісії, щоб обговорити можливі варіанти вирішення питання відповідно до чинного законодавства, до можливостей міської ради і сьогоднішніх реалій. Результатом має стати спільно напрацьований і добре прорахований проект рішення міської ради.

– Але всім необхідно усвідомити: час, коли можна було кататися по п’ять разів на день, вже минув, яким би не був вік, заслуги і пільги, – підкреслив Андрій Райкович. – В Європі всі і все рахують. А ми досі не навчилися усвідомлювати, що світло, вода, тепло, газ, транспорт – це не дешеві для бюджету витрати. Як і для кожної сім’ї. Тому вчитися раціонально використовувати кожну послугу все одно доведеться. Є беззаперечні категорії пільговиків, ми їх зараз теж обслуговуємо, а нам необхідно чітко попрацювати з усім пільговим спектром, щоб вийти на об’єктивно правильне рішення.

 Володимир  МИКОЛАЄНКО

Напишіть відгук