Обласний огляд-конкурс аматорських театральних колективів «Театральна весна Кіровоградщини», який вже давно став не просто доброю традицією в області, а й унікальним культурно-мистецьким явищем у масштабах усієї України, цього року відзначає своє 60-ліття.
Аматорський театральний рух нашого краю має свою самобутню історію і є тим потужним джерелом, з якого бере початок український професійний театр. Наприкінці XIX століття у місті Єлисаветграді вирувало бурхливе театральне життя: аматорські колективи діяли у навчальних закладах (чоловічій та жіночій гімназіях, земському реальному училищі), у клубі інженерно-технічних працівників заводу братів Ельворті; існували й так звані домашні театри. Серед акторських колективів особливо популярною була трупа родини Тобілевичів, яка згодом й стала основою першого українського професійного театру.
З часом аматорський театральний рух набув свого подальшого розвитку. У містах, районних центрах, селах створювалися клуби, будинки культури, при кожному з яких діяв драматичний гурток. У 1959 році задля популяризації діяльності аматорських театрів обласне управління культури та обласний Будинок народної творчості започаткували проведення щорічних обласних конкурсів аматорських театральних колективів.
10 травня 1960 року з вистави М.Зарудного «Веселка» у постановці театрального колективу Новопразького районного будинку культури було розпочато перший огляд-конкурс, який отримав поетичну назву «Театральна весна Кіровоградщини». Проводився він на сцені Кіровоградського палацу культури імені Жовтня заводу «Червона зірка». Протягом десяти днів зал жив у незрівнянній атмосфері творчості: гралися вистави М.Кропивницького, Г.Квітки-Основ’яненка, І.Карпенка-Карого, О.Корнійчука, Б.Горбатова… Зачарований глядач разом із героями вистав долав життєві перешкоди, кохав, сміявся, інколи плакав.
Двадцять років приймав «Театральну весну» обласний центр, а від 1980-го в містах та районних центрах Кіровоградщини проводяться обласні зональні огляди-конкурси.
Гортаючи сторінки історії, не можна не згадати про колишнього провідного методиста обласного Центру народної творчості, члена Національної спілки театральних діячів України Гарія Олександровича Войченка, який тридцять років опікувався аматорськими театрами. Вагомий внесок у розвиток аматорського театрального мистецтва зробили методисти Ганна Кирилівна Коваленко та Іван Васильович Жосан.
60 років існування огляду-конкурсу – солідний вік. Важко перерахувати всіх режисерів та акторів-аматорів, які протягом цих років радували глядача цікавими виставами та майстерною грою на сцені.
«Театральна весна Кіровоградщини» з року в рік набуває все більшої популярності, вдосконалюється виконавська майстерність та сценічна культура. Для аматорських колективів участь в огляді-конкурсі – це водночас і свято, і набуття творчого досвіду, можливість продемонструвати свою майстерність: за час існування «Театральної весни» більше 50 театральних колективів отримали звання народного.
Протягом останніх років головою журі огляду-конкурсу є головний режисер Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Кропивницького, заслужений діяч мистецтв України Євген Курман. Він щиро переймається проблемами аматорського театру, завжди готовий допомогти порадою у постановочній роботі, доборі репертуару. Члени журі, до складу якого входять провідні актори театру корифеїв, виїздять у райони області, де мають змогу не тільки подивитися вистави, а й надати керівникам театральних колективів необхідні рекомендації, провести майстер-класи та творчі лабораторії.
Стимулом для творчого пошуку, школою акторської та режисерської майстерності для театралів-аматорів стала їхня участь у Всеукраїнському святі театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти» на території державного музею-заповідника І.Карпенка-Карого «Хутір Надія».
Маємо надію, що «Театральна весна» і надалі розквітатиме яскравими талантами, самобутніми колективами та ефектними постановками. Адже театр для багатьох – це особливий спосіб буття, який єднає людей різного віку, допомагає їм знайти себе та зануритися у світ прекрасного.
Ірина СОЛУЯНОВА
