Вже доволі відомий у Кропивницькому проектний театр СТС підготував нову, третю за ліком, прем’єрну виставу «Гнись – не гнись, а одружись!». Про неї (і не тільки) розповідає в інтерв’ю художній керівник, актор і засновник Сучасного Театру Сатири Роман Бутовський.
– Як позначено в анонсі, нова вистава – це шванк з селянського життя. Поясніть, будь ласка, що це за жанр і що це за вистава.
– Шванк – у перекладі з німецької – весела ідея, жарт. Це такий жанр німецької середньовічної літератури. Колись то була невелика гумористична оповідь у віршах, а пізніше і в прозі, часто сатиричного й повчального характеру. У XIX столітті у німецькій літературі під впливом середньовічних шванків виник жанр драматичного шванка. А наша постановка зроблена за мотивами п’єси відомого у 1970-1990-ті роки німецького драматурга Франца Ксавера Крьоца «Рятуйте, мене женять!». Якщо коротко, це класичний сюжет «приборкання норовливого».
– Якщо не помиляюсь, подібна вистава йшла колись на сцені нашого театру корифеїв?
– Так, вона йшла під назвою «Гвалт!!! Мене… женять!». Взагалі це дуже популярна п’єса, яку брали для постановки і продовжують грати на сценах багатьох українських театрів.
– І ви цього не лякаєтесь? У тому сенсі, щоб не показати якийсь заяложений матеріал?
– Ні. Матеріал цей настільки багатий, що ми навіть без спрощення тексту можемо осучаснити і розкрити його по-новому. Через павутину інтриг, через певний парадокс, через добрий гумор. А можливо, в ній ще й рецепт матерям, чиї сини засиділися у холостяках.
– Вистава проходитиме у залі мистецького факультету ЦДПУ імені Винниченка. З чим пов’язане ваше перебазування?
– Ми дуже вдячні керівництву і працівникам обласної юнацької бібліотеки за співпрацю. Але, по-перше, ми знайшли більш пристосовану для театральних постановок сцену, де можна розгорнути більше декорацій. Та й зала там більша і затишна. По-друге, у перспективі маю бажання відкрити там театральну студію. Адже мистецький факультет – благодатне поле і для пошуку молодих талантів, і для експериментів. У цьому сенсі я відчув підтримку і зацікавленість ректора університету Олега Семенюка, за що йому теж вдячний.
– Отже, ваша трупа вже остаточно перекочувала під крило університету. Чи не створюватиме вона конкуренцію народному студентському театру «Резонанс» імені Валерія Дейнекіна?
– Думаю, ні. Адже у нас різні напрямки і засоби реалізації мети. Я за те, щоб театрів у нас було більше – хороших і різних. Я вдячний «Резонансу» за ту школу, яку отримав там за три роки. Але я хочу йти далі, хочу експериментувати, розвивати свій напрямок у театральному мистецтві.
– Судячи з афіші, до вас приєдналася нова людина…
– Тетяна Ковальчук – молода комедійна акторка, музично обдарована, з потужним театральним потенціалом. Вона студентка мистецького факультету ЦДПУ імені Винниченка. Гадаю, незабаром Тетяна розкриється перед глядачем як творча особистість.
– Помітно, що ви чергуєте вистави комедійні та сатиричні, легкі та більш серйозні, такі, що потребують роздумів. Якою буде наступна прем’єра?
– Намагаємося чергувати. Але наступною буде, певно, легка французька комедія.
P.S. Отже, цього разу слуги Мельпомени намагаються взяти у полон кропивницького глядача гумором, натуралізмом і сучасною проблематикою. Чотири актори (Роман Бутовський, Олена Франтасова, Олександр Тесля і Тетяна Ковальчук) відтворять історію про те, до яких хитрощів може вдатися матір у намірі одружити сина. А якщо спільницею її є майбутня наречена, то шлях один – під вінець!
Вистава відбудеться 29 та 30 травня о 18.30, а 1 червня о 16-й годині у приміщенні мистецького факультету педагогічного університету по вул. Дворцовій.
Бесіду вів Роман ЛЮБАРСЬКИЙ
