«ЧЕРВОНІ» ДИПЛОМИ І СТАРШІ КЛАСИ: СВІЖІ ЧУТКИ І ПРАВДА ПРО ОСВІТУ

0
457
views

Пандемія і карантинні обмеження вплинули на сферу освіти не лише в Україні, а й по всьому світу. Водночас у місцевих спільнотах у Фейсбуці мешканці Кіровоградщини обговорювали можливості скасування «червоних» дипломів, загрозу масових звільнень вчителів, відмову від звичної форми навчання в школах та продовження «дистанційки» до березня, відміну зовнішнього незалежного оцінювання. Що з цього – чутки, що є дезінформацією, а що правдою – розбиралося «Народне слово».

Освіта і карантин: не все так погано?

Через пандемію нової коронавірусної інфекції COVID-19 звичний розклад життя суттєво змінився,і в багатьох сферах діяльності люди стикнулися з новими викликами та перепонами, з виваженими і необґрунтованими обмеженнями. Винятком не стала й освіта, якій довелося перейти на «дистанційку».

Слідом за нововведеннями з’явилися і нові чутки. Можна було зустріти дезінформаційні заяви про те, що школи начебто «більше не повернуться до навчання в звичайних класах»; про те, що у 2020 році «відмінять зовнішнє незалежне тестування» або що «педагогам не підвищуватимуть зарплати а навпаки – їх масово звільнятимуть».

Директорка департаменту освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації Ельза Лещенко пояснила, що через посилений карантин освітній процес на базі шкіл, училищ, вишів області призупинений до 24 січня включно. Та вже після скасування жорстких карантинних обмежень учні і студенти зможуть повернутися за парти.

На період дії посилених карантинних обмежень відвідування закладів освіти, окрім дитячих садків, призупинене як в області, так і по всій Україні. Більше половини, а саме 51 відсоток учнів шкіл області перебувають на дистанційному навчанні, решта 49 відсотків – наразі на канікулах. При цьому у міністерстві охорони здоров’я наголошують, що освітній процес онлайн позитивно впливає на ефективність протиепідемічних заходів, – розповіла Ельза Лещенко.

Повернення до класів наприкінці січня підтвердив і міністр освіти Сергій Шкарлет:

Принаймні молодші класи після завершення карантинних обмежень можуть повернутися до повноформатного навчання. Щодо старшої школи, то за сприятливої епідемічної ситуації в країні буде прийнятним проведення навчання за змішаною формою. В областях, де показники захворюваності на СOVID-19 будуть контрольованими, порушуватиму питання про повернення школярів 9-х та 11-х класів за парти, – сказав він.

Слід зазначити, що форма проведення навчання в школах залежить від спільних рішень двох міністерств – освіти і науки та охорони здоров’я. Водночас школи отримали більшу автономію, і тому рішення про види навчання можуть ухвалювати самостійно – якщо вони не суперечитимуть наказам міністерств.

Не став карантин на заваді і перевірці освітніх закладів на дотримання вимог і стандартів. Так, на Кіровоградщині Держслужба якості освіти перевірить десять шкілцьогоріч.Інспекція пройде у п’ятьох школах Кропивницького, по одній у Знам’янці та Олександрії, а також у Богданівській школі, Мирнівській і Великосеверинівській.

Аудити триватимуть з лютого по грудень. Під час інспекції фахівці вивчатимуть освітнє середовище шкіл, систему оцінювання учнів, педагогічну та управлінську діяльність закладів освіти. Кожна школа отримає висновок та рекомендації про вдосконалення своєї роботи, – уточнила Ельза Володимирівна.

Щодо працівників освіти, то їх звільняти не збираються. І судячи з держбюджету-2021 (а саме з нього освітяни отримують зарплати), то передбачено навіть підвищення виплат. На оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти передбачено 99,6 мільярдів гривень – що на 18,7 мільярдів більше, ніж у 2020 році.

Незважаючи на виклики, пов’язані з необхідністю реагувати на пандемію, ми стабільно продовжуємо підвищувати оплату праці вчителів. Тому передбачені у держбюджеті на 2021 рік кошти дозволять органам місцевого самоврядування підвищити зарплату педпрацівників закладів загальної середньої освіти в середньому на 25,5 відсотків, – запевнив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Звісно, карантин і дистанційне навчання не могли не вплинути на середню освіту. Ні, школи не закриватимуть і парти не викидатимуть на смітник. Водночас пандемія мотивувала створити зручні онлайн-сервіси для взаємодії учнів та їхніх рідних зі школою, вчителями.

Так, вчителі почали більше використовувати різноманітні сервіси та інтерактивні платформи, щоб процес навчання був справді цікавим сучасним учням. Як сказала одна з викладачок міста Кропивницького, «ми вчимо дітей не як навчатися, а як навчитися і застосувати». Яскравим прикладом цього стала перемога викладачки англійської мови зНовоєгорівської загальноосвітньої школи Людмили Талашкевич у міжнародному конкурсі «GlobalTeacherAward 2020». На премію її кандидатуру висунула AKS EducationFwards– міжнародна організація, яка відзначає вчителів за значний внесок у розвиток освіти у всьому світі. Та перемога Людмили Талашкевич, мабуть, не здивувала її учнів: адже вчителька допомагає їм освоїти сучасні ІТ-технології, сама проводить Skype-уроки, постійно прослуховує лекції всесвітньо відомих університетів, не припиняє навчатися.

Крім того, в Україні запрацювала платформа «Всеукраїнська школа онлайн» (lms.e-school.net.ua), де розміщені відеоуроки, тести та завдання для учнів 5-11 класів. І хоч реєстрація тут почалася від початку цього року, та вже зараз зареєструвалися 103 724 особи: з них 76 015 учнів, 23 006 вчителів, решта – слухачі.

Щодо Кіровоградщини, то у січні 12 шкіл заявили про перехід на безкоштовний сервіс електронних журналів і щоденників E-Journal. Тож в області створили більше 750 онлайн-журналів, які доступні для родини учнів. Ельза Лещенко пояснила, що проєкт покликаний спростити документообіг для шкіл і посилити комунікацію між учителями, батьками/опікунами й учнями. Разом з тим окремі школи міст Кропивницького, Олександрії, Світловодська та Знам’янки вже мають досвід впровадження електронних журналів на інших платформах, таких як «Нові знання», «Єдина школа», «Моя школа», «GoogleClassroom».

Щодо чуток про ЗНО, то ми також можемо їх спростувати. Адже ЗНО в 2020 році відбулося. І цьогоріч ЗНО також відбудеться.

ЗНО та ДПА-2021: нововведення

Цього вівторка, 19 січня, закінчилася реєстрація на пробне ЗНО, яке відбудеться 10 квітня. Щодо основної сесії тестування, то у 2021 році абітурієнти не матимуть обов’язкових предметів, а обиратимуть на свій розсуд. Водночас наказом міністерства освіти і науки України №945 урегульовано, що кожен зареєстрований учасник має право пройти тести щонайбільше з п’яти навчальних предметів.

Загалом зовнішнє незалежне оцінювання відбуватиметься з тринадцяти навчальних предметів. Це українська, англійська, німецька, французька, іспанська мови, математика (100-200 балів), математика (завдання рівня стандарту за 12-бальною шкалою), історія України, біологія, географія, фізика, хімія, українська мова і література.

Реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні 2021 року триватиме з 1 лютого до 5 березня включно. А зареєструватися на додаткову сесію можна буде в період з  6 по18 травня. До речі, для зручності реєструватися можна в онлайні, на офіційному сайті testportal.gov.ua.

Важливо, що переклад завдань сертифікаційних робіт з історії України, математики (завдання рівня стандарту), математики, біології, географії, фізики, хімії здійснюватиметься кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською та угорською мовами.

Як і ЗНО, так і державна підсумкова атестація проходитиме одночасно – в період з 21 травня по 16 липня. Але на відміну від тестування, ДПА містить чотири обов’язкових предмети.З них два – це українська мова (або українська мова і література) і математика. Далі в списку історія України або іноземна мова – за вибором здобувача освіти. Четвертим предметом може бути історія України, біологія, географія, фізика, хімія, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова.

При цьому результати ЗНО із чотирьох навчальних предметів зараховуються як результати ДПА (за шкалою 1–12 балів) за освітній рівень повної загальної середньої освіти  для учнів (слухачів, студентів), які в 2021 році завершують здобуття повної загальної середньої освіти.

Чи будуть старші класи?

Адміністративно-територіальна реформа (або, як її іноді узагальнено називають, децентралізація), яка продовжується в Україні, зачіпає і сферу освіти. Адже і виші, і школи отримали більшу автономію, а сама структура надавання освітніх послуг була змінена. На територіях з’явилися опорні школи і шкільні автобуси, доукомплектовані класи. Територіальні громади забирають на баланс навчальні заклади, які раніше належали вже розформованим районам.

Станом на кінець минулого року в Кіровоградській області із власності 21-го району у власність 49-ти територіальних громад підлягали передачі 315 закладів освіти. Це 200 шкіл, 95 дитсадків і 20 закладів позашкільної освіти.Щодо більшості закладів вже є рішення райрад, а от стосовно 84 закладів освіти (27%) рішення будуть прийматися новообраними районними радами найближчим часом.

Створення опорних шкіл із введенням шкільних маршрутів дало змогу дітям навчатися не в маленьких класах по 5-6 учнів, а здобувати освіту у відповідному конкурентному середовищі, із соціальною адаптацією та спілкуванням з однолітками. Адже молодші класи мають бути розташовані поблизу домівок першачків, а вже учні середньої школи можуть на шкільному автобусі доїхати до навчального закладу, який укомплектовані ший. Щодо учнів старших класів, то уряд країни пропонує місцевим радам самостійно визначати – чи робити їх профільними та де взагалі їх розташувати: в опорній школі, в окремому ліцеї тощо.

Тобто реформа децентралізації в освіті передбачає і більшу автономію самих навчальних закладів. І вирішувати щодо їхнього функціонування має місцева влада,яка краще розуміє потреби громади, аніж чиновники центральної влади.

Щодо переформатування шкіл, то наразі пропонують поділ на три ланки. Перша – початкова, де діти навчатимуться чотири роки. Друга – базова середня, яка називатиметься гімназією і триватиме ще п’ять років. Третя – профільна середня школа, яка матиме статус ліцею академічного та професійного спрямування. Там навчання триватиме три роки. Фактично трансформація української школи запланована за західним зразком. Перепрофілювання триватиме не один рік, тож різких змін ніхто не вимагає та навіть не очікує. Місцеві ради самі визначають, за якою траєкторією рухатися місцевим учням і коли перепрофільовуватися школам.

Наразі є лише проєкт закону, а серед народних депутатів ще немає чітко визначеної позиції, які профілі пропонуватимуть старшокласникам, чи будуть окремі монопрофільні ліцеї (або ж всі матимуть декілька профілів як мінімум), коли зміни почнуть впроваджувати та в який термін вони мають бути виконані – все це поки існує лише на рівні пропозицій.

Наприклад, членкиня профільного комітету, народна депутатка від партії «Голос» Наталія Піпа пояснила, що після 9-го класу екзамен здаватимуть усі – як ЗНО, після чого вступатимуть або на академічну освіту (10-12 класи), або на професійну.

Діти, які пішли минулого року у перший клас, учні «Нової української школи», у старших класах (з 2027 року) навчатимуться за профільним принципом. Як бути із дітками, які підуть у старші класи раніше, – питання. Є бачення, що 2023-2024 роки стануть пілотними: робоча група працює над тим, щоб програму, яка розрахована на три роки і на профільне навчання, вкласти у два роки. Поки що відповіді нема, – уточнила Наталія Піпа.

Тобто старші класи ніхто не скасовує, дітей не виганятимуть та не скорочуватимуть. Загальна середня освіта залишається безкоштовною (окрім приватних навчальних закладів, звісно). Старшокласникам не доведеться їздити до сусідніх областей, водночас вони зможуть самостійно обирати, де здобуватимуть освіту в 11-12 класах.На державному рівні поки існують лише загальні бачення перепрофілювання, водночас чітких термінів, принципів і структур поки не визначено. Також структура освіти  залежить від рішення представників громади – місцевих депутатів та органів місцевого самоврядування. Через це районні школи на Кіровоградщині й передаються на баланс місцевих громад. Тобто без рішень самої громади ніхто школи не має права ні закривати, ні скорочувати.

«Кольорових дипломів» не буде

Від початку року люди обговорювали відміну так званих «червоних» дипломів – тобто дипломів з відзнакою. Цікаво, що це одночасноі так, і не так.

Міністр освіти Сергій Шкарлет, в науковій роботі якого знайшли плагіат, підписав наказ «Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) та додаток до них, зразка академічної довідки». Наказ із переліком затверджених дипломів і додатків до них набрав чинності з 1 січня 2021 року. В цьому новому переліку дипломів з відзнакою немає. В ньому Міносвіти затвердило форми додатка до диплома європейського зразка та зразок академічної довідки. В наказі в переліку затверджені нові форми диплома молодшого бакалавра, бакалавра та магістра, дипломи доктора філософії, доктора мистецтв та доктора наук.

Чому в новий перелік не внесли «дипломи з відзнакою»,ні власне Шкарлет, ні міністерство освіти і науки не пояснило. Слід зазначити, що міністерство юстиції України проводить правову експертизу цього наказу МОН, після якої документ може бути скориговано.

Та вже у вівторок, 19 січня, МОН заявило, що дипломи з відзнакою видавати виші мають право.

– Інформацію про особливі досягнення випускника заклад вищої освіти може зазначати в додатку до диплома європейського зразка в шостому розділі «Додаткова інфмація», йдеться в заяві міністерства.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

 

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here