Централізовану водопровідну воду в Кіровоградській області отримують мешканці Світловодська, Знам‘янки, Олександрії, Кропивницького та селища Смоліне, а також населених пунктів, розташованих вздовж водної магістралі. Мешканцям інших територій Кіровоградщини доводиться вишукувати варіанти: місцеве централізоване водопостачання з напірною вежею, пробурені свердловини, колодязі тощо. То де вода чистіша – з колодязя чи з-під крану? Які є міфи про воду, які загрози несуть нітрати та як перевірити якість води, яку ви п’єте – роз’яснює «Народне слово».
Міфи про «мертву» воду
Термін «мертва» вода нам відомий з казок: там герої помирали, випивши «мертвої» води, і оживали, напившись живої. Це дуже схоже на дію отрути та антидоту.
Та в сучасному світі, де потік інформації дуже великий, а поняття інфогігієни ще масово не напрацьоване, час від часу виникають абсурдні теорії всесвітньої змови, поширюється дезінформація та відверто абсурдна брехня.
Ось фейки торкнулися і води. Зараз можна почути, що вода, яка очищена декількома фільтрами, стає «мертвою» – начебто не має мінералів та корисних речовин, а тому може зашкодити людині. Та давайте просто подумаємо: навіщо ми п’ємо воду? Корисні речовини, вітаміни та мінерали ми отримуємо переважно з їжі. Воду ми п’ємо для того, щоб відновити водний баланс в організмі, тобто власне заради вологи, а не мінералів чи іонів. Тому відфільтрована вода залишається звичайною водою, яка живить наше тіло, наповнюючи його життєво необхідною вологою. Головне – щоб в організм разом з водою не потрапили нітрати, радон, кишкова паличка та інші шкідливі компоненти.
То може варто постійно пити мінеральну воду – вона ж корисніша? Насправді мінеральна вода корисна, але системно споживати її можна лише під наглядом лікаря. Адже надмірна мінералізація шкодить організму. Це як з вітамінами: якщо їх мало потрапляє в організм людини, то виникає авітаміноз, а якщо забагато – гіпервітаміноз. Лікарі рекомендують дотримуватися здорової дієти і отримувати корисні мікроелементи з їжі, де вони містяться в біодоступній формі.
Це стосується і смаку води. Людям, які все життя п’ють води з-під крану, смак колодязної буде незвичним і, можливо, неприємним. І навпаки. Який же смак має вода? Насправді чиста вода, без домішок, на смак як… вода. Без смаку, без післясмаку. А, наприклад, «солодкий» присмак з’являється через високий вміст заліза.
Тож вода буває чистою, а буває зі шкідливими домішками. А живими чи мертвими у воді можуть бути хіба що мікроорганізми – і для нашого здоров’я краще, якщо вони не потраплятимуть у наш організм.
Вода зі свердловин – гра наосліп
Коли в будинку живе велика сім’я, а можливості централізованого водопостачання немає, то часто в таких обставинах обирають варіант зі свердловиною. Чи цілком безпечне таке користування?
Голова регіонального центру водних ресурсів в Кіровоградській області Катерина Гайдук пояснила, що наразі мапи зі схемами підземних вод немає.
– В нашій області немає значних запасів підземних вод. Наприклад, останні років 10 не було паводків – це є одним з показників відсутності таких запасів. Це насамперед через те, що область знаходиться переважно у степовій зоні. Адже зелені насадження, передусім ліси, затримують опади, завдяки чому поповнюються підземні резерви. Тому вирубка лісосмуг та садів призводить до зменшення підземних вод.
Про прикрий досвід пошуків питної води з-під землі розповів Ніл Плохов, який разом з дружиною Іриною виховують 16 дітей, 13 з яких наразі проживають разом з ними у селі Клинці Кропивницького району Кіровоградщини. За його словами, місце для свердловини обирають навмання, потім платять за георозвідку і вже потім – за буріння.
– Десь п’ять років тому ми зробили свердловину на 30 метрів – звідти йде чиста вода. А ось з часом дебіту (об’єм води, яку свердловина здатна видавати за годину) ставало все менше, тому вирішили вирити іншу. Другу пробили аж до каменю – на 64 метри. Та вода звідти така каламутна, що не те що вживати – навіть поливати рослини не ризикуємо. Але при цьому ми заплатили і за георозвідку, і за буріння.
За словами Ніла Плохова, нова свердловина обійшлася загалом у тисячу євро.
Фахівець громадської організації «Флора», яка відгукнулася на проблему багатодітної сім’ї і провела аналіз каламутної води, розповів про результати дослідження. Як виявилося, у воді вдвічі перевищений вміст радону – радіоактивного газу природного походження. Показники рівнів заліза, фторидів також не відповідають нормам. Ще в ній знайшли каліфори – група бактерій, які знаходяться в дуже високих концентраціях у фекальній речовині теплокровних тварин. Скоріш за все, вони потрапили через ґрунт у воду з сусідніх ферм або з полів після обробки добривами.
– Рівень перманганатної окислюваності у цій воді перевищує гранично допустиму норму. У людей, які п’ють таку воду, може порушуватися репродуктивна функція, страждають печінка та нирки, – додав аналітик ГО «Флора» Володимир Бочаров-Туз.
Ніл Плохов (зліва) тримає в руках банку з каламутною водою зі скважини та Володимир Бочаров-Туз
Згідно із загальними висновками, вода за мікробіологічними показниками, санітарно-хімічними показниками та вмістом радону не відповідає стандартам питної води. В такій ситуації у зв’язку з відсутністю централізованого водопостачання мешканці будинку «Отчий Дім» фактично позбавлені можливості споживати чисту питну воду. Водночас визначити, чи якісною буде вода, здобута з тієї чи іншої свердловини, завчасно неможливо Ц виходить така собі вартісна гра наосліп.
Каналізаційні тортури: мешканці Клинців потерпають від відстійників
Селище Клинці, розташоване у 15 кілометрах від обласного центру, адміністративно є у складі Первозванівської об’єднаної громади. Селище нараховує близько 800 мешканців, а водопостачання зробили за рахунок свердловини з водонапірною вежею. Крім того, у багатьох мешканців у дворах є колодязі. Та просто поруч із будинками в Клинцях обласне комунальне виробниче підприємство (ОКВП) «Дніпро-Кіровоград» орендувало земельні ділянки, на яких розмістило…17 гектарів каналізаційних відстійників. Мешканці селища далеко не перший рік скаржаться, що сморід з відстійних ділянок та хмари комарів влітку не дають нормально ні на вулицю вийти, ні вікна хоча б відкрити в будинках.
– Влітку діти не можуть грати на вулиці – комарі кусають дуже сильно, неможливо від них здихатися. Мої діти вже виросли та поїхали до міста. Іноді і приїжджати до мене відмовляються через цей сморід, – поділилася мешканка вулиці Першотравнева у Клинцях Катерина Шмідт.
Крім того, за словами місцевого депутата Андрія Батринчі, відстійники не очищуються, не фільтруються, а очерет, який мають косити працівники водоканалу, частіше за все просто підпалюють.
– Час від часу загоряється очерет навколо цих відстійних озер. Його ж треби прибирати, а орендарю затратно скошувати – легше ж підпалити. А через це сморід перемішується з димом від трави, і повітря стає ще нестерпнішим, – розповіла мешканка Клинців Людмила Євтушенко.
Катерина Шмідт (зліва) і та Людмила Євтушенко
Андрій Батринча зазначив, що вони громадою неодноразово скаржилися у різні інстанції.
– Минулого року облдержадміністрація комісію надсилала, а та надала рекомендації за результатами дослідження водоканалу. Ось отримали у лютому відповідь від обласної прокуратури, що відкрито кримінальне провадження за нашою скаргою і ведеться досудове розслідування. Але поки ніяких дій ми не бачимо, – розповів депутат селищної ради.
І справді, ОДА рекомендувала ОКВП «Дніпро-Кіровоград» ще у 2020 році «вирішити у найкоротші терміни питання щодо завершення цеху зневоднення та утилізації осаду біоставків», а також не допускати скиду неочищених каналізаційних стоків за межі полів фільтрації та постійно моніторити стан цих полів.
У відповіді від обласної прокуратури зазначено, що кримінальне провадження відкрито за ознаками порушення статті 441 Кримінального кодексу – екоцид (масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу). Стаття передбачає покарання позбавленням волі на строк від восьми до 15 років.
– Обласною прокуратурою за фактом забруднення річки Інгул, яке може призвести до отруєння водних ресурсів та інших тяжких наслідків, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 441 Кримінального кодексу, – йдеться у відповіді.
Як виявилося, проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні веде слідчий відділ Служби безпеки України в Кіровоградській області.
При цьому, як зазначив Андрій Батринча, хоч мешканці Клинців страждають від такого сусідства, проте жодних компенсацій за розміщення відстійних озер з фекаліями на території в бюджет Первозванівської об’єднаної громади не надходить жодної копійки.
З-під крану – можна?
Наразі воду з централізованого водогону «Дніпро-Кіровоград» вживає близько чверті населення Кіровоградщини. Джерелом водопостачання для магістрального водопроводу «Дніпро-Кіровоград» є поверхневі води Кременчуцького водосховища, звідки здійснюється водозабір до Дніпровської водоочисної станції (ДВС) і водопровідних очисних споруд (ВОС), а також підземні водозабори «Лелеківський» і «Холодні ключі» для міста Кропивницького та «Ново-Пилипівський» для міста Олександрії.
Як зазначила голова Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області, Катерина Гайдук, вода з цього водогону є безпечною для споживання:
– Це поверхневі води, а не підземні, тож проби легко взяти для аналізу. Крім того, вода очищається у водогоні і від бактерій, і від домішок. Проби води з водогону робляться регулярно і мають відповідати нормам. Тому споживання води з-під крану є безпечним – її постійно перевіряють у лабораторії, – пояснила вона.
Водночас щодо колодязів і свердловин, то найнебезпечнішими домішками у здобутій таким чином воді на Кіровоградщині є навіть не радон (як можна було б подумати), а нітрати. Нітрати – це солі азотної кислоти. Вони потрапляють у воду з побутовими та сільськогосподарськими стоками з полів, які обробляються добривами, з тваринницьких та птахоферм, вигрібних ям тощо. Найбільша концентрація нітратів спостерігається у поверхневих джерелах, ґрунтових водах та дворових колодязях.
Про небезпеку нітратів розповіла лікарка з комунальної гігієни обласного центру контролю та профілактики хвороб Катерина Деревінська:
– Насправді вміст нітратів у воді ніяк не відслідкувати без лабораторних аналізів: вода не змінює ні прозорості, ні смаку чи запаху. Допустима концентрація у питній воді є максимум 50 мг на літр, щоб така вода була нешкідливою для вживання.
Особливо небезпечні нітрати у воді для дітей віком до трьох років. Адже нітрати перетворюють гемоглобін крові на метгемоглобін – сполуку, що не здатна переносити кисень, і спричиняють дефіцит кисню в клітинах (гіпоксію). Адже у маленьких дітей лише з віком починає виділятися особливий фермент – метгемоглобінредуктази, який відновлює гемоглобін. Через це вживання нітратів немовлятами є смертельно небезпечним.
– Пам’ятаю трагічний випадок, який стався колись Новоархангельському районі. Там батьки годували новонароджену дитину прикормом, приготованим на колодязній воді, адже та була чиста й прозора. Але не знали, що там високий вміст нітратів, через що дитина померла. Тому коли народжується дитина у сім’ї, на території будинку якої є колодязь, то в нас обов’язково замовляють лабораторний аналіз води звідти, щоб попередити подібні трагічні випадки.
Якщо ви хочете перевірити якість води, то можна звернутися до Регіонального офісу водних ресурсів за телефоном (0522)24-09-66 або через електронну пошту rovrkr@davr.gov.ua. Також можна особисто завітати до офісу, який розташований у місті Кропивницькому за адресою вулиця Дворцова, 32/29.
Також перевірку питної води в лабораторії пропонує перевірити власне ОКВП «Дінпро-Кіровоград». Як це зробити і скільки це коштуватиме, можна дізнатися у кол-центрі підприємства за номерами: (0522)368-368, (050)488-86-91, (050)321-54-78, (067)414-41-74.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
