Кінець року – це пора підбиття підсумків. Це час озирнутись назад і згадати: які події, ситуації, люди вражали, дивували і бентежили мешканців області (і не тільки). Тож народословці вирішили не відкладати на «після свят» і скласти суб’єктивний рейтинг найцікавішого щодо Кіровоградської області за 2021 рік. Як кропивничанка своєю принциповою боротьбою надихнула всю Україну та міжнародні організації, які цікаві кадрові питання вирішувалися цього річ та яке місто ми вирішили назвати (поки що) найкращим на Кіровоградщині – читайте далі у «Народному слові».
Ґешефти року
Спекулятивні угоди традиційно на Кіровоградщині стосуються земельних ділянок. Цьогоріч таких було чимало, але дві з них – просто унікальні за нахабністю. Їх поєднує намагання знищити зелені зони заради прибутку: адже дерева лише забезпечують повітрям, а не кошти ж приносять.
Перший випадок стався на території колишнього Онуфріївського району, який тепер є Олександрійським. Місцева журналістка Анастасія Зубова виявила, що ландшафтний заказник Лозуватський вирішили… переорати на ріллю. Близько 70 гектарів території мали зберігати рідкісні види рослинного й тваринного світу, та натомість місцева влада вирішила цю землю роздати на паї. 
Через рішення місцевої філії Держгеокадастру значну частину заказника (39 га) зі складу природно-заповідного фонду перевели до складу земель сільськогосподарського призначення. А такі землі вже можна і розпайовувати, й у приватні руки передавати. Наразі щодо такого рішення Держгеокадастру триває досудове розслідування: обласне управління поліції оцінює збитки держави і встановлює коло причетних.
Подібний ґешефт із зміною призначення земельної ділянки задля вигоди обкрутили й у місті Кропивницькому. Сквер Центральний, який є зеленою зоною рекреаційного призначення, вирішили віддати під забудову. Звісно, це ласий шматок в самому центрі міста, але ця земельна ділянка на балансі міста (тобто належить містянам), і віддавати її у приватні руки заради будівництва кафе є протизаконним. Так стверджують активісти, які подали до суду. У суді представники Кропивницької міської ради намагаються переконати, що сквер із 102 листяними деревами начебто не є зеленою зоною, і цільове призначення міська рада може змінювати на свій розсуд. Суд ще триває, а сквер в центральній частині міста мешканцям доводиться обходити: вже більше місяця минуло, як його обгородили високим парканом.
Протест року
Голова громадської організації «Озеленення Кропивницький» Надія Паливода своєю принциповою позицією щодо збереження насаджень в місті сколихнула не тільки обласний центр, а всю країну та навіть міжнародні організації.
Все почалося 25 жовтня, коли екоактивістка вийшла до будівлі міської ради й оголосила голодування проти забудови вирубки дерев у сквері Центральному заради будівництва кафе мережі Макдональдз. Про такий крок розповіли місцеві медіа, а згодом – і всеукраїнські. У соціальних мережах влаштували флешмоб «Врятуй Надію», до якого долучилися екоактивісти з усієї України, серед яких Юлія Бонд, посланець з питань толерантності ПРООН в Україні Павло Вишебаба, колишній в.о глави Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов та інші.
Як виявилося, подібні ситуації зі знищенням зелених насаджень в центральних частинах міст заради будівництва кафе Макдональдз траплялися в багатьох містах України, у зв’язку з чим всеукраїнську акцію провели вже 30 жовтня.
– Ми всі занепокоєні цією ситуацією і тому 30 жовтня анонсували всеукраїнський флешмоб біля ресторанів McDonald’s в усіх постраждалих містах України на підтримку Надії та скверу в Кропивницькому, – пояснила Юлія Бонд.
Активісти з Харкова, Маріуполя , Черкас, Одеси, Києва, Сєверодонецька та інших міст публікували відео зі словами підтримки Надії Паливоди, фотографувалися біля кафе Макдональдз, закликаючи всесвітню мережу не знищувати дерева заради будівництва в Кропивницькому. Про акцію підтримки кропивницької активістки розповідала і Українська Гельсінська спілка з прав людини.
Через тиждень, а саме 1 листопада, Надія Паливода оголосила про припинення голодування через вказівки лікарів, але не про припинення боротьби за дерева в Кропивницькому. Представники всесвітньої мережі фаст-фуду також спілкувалися з активісткою з Кропивницького, але обрати інше місце для будівництва кафе в Кропивницькому відмовилися. Та акція підтримки вийшла вже за межі України.
– Відома міжнародна зоозахисна організація Animal Save Movement дізналася про те, що компанія Макдональдз вирубує в містах України парки і сквери. Вони були настільки шоковані цим, що створили петицію на захист зелених зон у наших містах, – розповіла Надія Паливода.
В петиції йдеться про те, що мережа фаст-фуду хоче на місті скверу в Кропивницькому збудувати кафе і Макдрайв (лінія дороги навколо кафе, щоб робити і забирати замовлення, не виходячи з автівки), «замінивши дерева на дороги та автомобілі».
– Місцеві активісти протестують, але McDonald’s не звертає уваги, адже для нього важливіше отримати прибуток. Вони кажуть: «це наша бізнес-стратегія». І цю «стратегію» вони реалізують у багатьох українських містах. Часи змінилися, і ця «бізнес-стратегія» більше не прийнятна. Ми віримо, що великий бізнес повинен бути екологічно відповідальним, якщо він хоче майбутнього, – йдеться у тексті документу.
Наразі міжнародна петиція набрала вже більше 2300 підписів.
Кадри року
Найцікавішим призначенням, яке сталося у 2021 році на Кіровоградщині, беззаперечно, стала посада голови облдержадміністрації. Вперше Кіровоградську ОДА очолила жінка – Марія Чорна. Відповідний указ № 214/2021 президент підписав 27 травня. З 2002 до 2011 року вона працювала на різних посадах у Компаніївській райдержадміністрації. У серпні 2011-го стала заступницею начальника управління агропромислового розвитку – начальницею управління економічної політики ОДА, а з 2020 року обіймала посаду директорки обласного департаменту агропромислового розвитку. На щастя, у жодні скандали щодо хабарництва, як деякі її попередники, Марія Чорна не потрапляла.
Але в цій номінації народословці не можуть не згадати і про болюче кадрове питання, яке досі не вирішене: посада директора-художнього керівника комунального закладу «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького». Обласний центр називають колискою першого професійного українського театру, якому вже у 2022 році виповниться 140 років. Тож ця посада є важливою для Кіровоградщини, та після вже двох конкурсів досі залишається вакантною.
Нагадаємо: за результатами перемоги на конкурсі заміщення вакантних посад з вересня 2012 року директором театру корифеїв був Володимир Єфімов. У 2021 році мав відбутися новий конкурс на заміщення посади, проте два претенденти (головний режисер театру Євген Курман і керівник танцювального колективу «Конвалія» Ігор Спінул) відкликали свої заяви. Вдруге до конкурсу допустили трьох кандидатів. Це актори театру Олексій Дорошев, Євген Скрипник, а також Сергій Компанієць, який був головним режисером національного мистецького фестивалю «Кропивницький» у 2017 році та театральних «Вересневих самоцвітів» у 2020 році. Але під час відбору стався скандал. Олексій Дорошев написав мотиваційного листа, текст якого був дуже схожим на такий самий документ від Ігоря Спінула на попередньому конкурсі. Голоси членів комісії розділилися тоді порівну і конкурс знову не мав результату. Втретє конкурс на директорську посаду театру області оголосять у січні-лютому 2022 року.
Гра в міряння року
У 2021 році ми святкували ювілей: 30-річчя відновлення незалежності України. У зв’язку з цим президент Володимир Зеленський доручив обласним держадміністраціям встановити в обласних центрах чи містах обласного значення величезні флагштоки з прапором України. Оплачували проєкт при цьому кожна область мала зі своєї кишені – тобто з обласних бюджетів. Щонайменше 17 регіонів відгукнулися на пропозицію і намагалися встановити найвищий флагшток у найкоротші терміни. Як зазначає журналіст з Кропивницького Павло Лісниченко, через бажання виконати президентську вказівку у такі короткі терміни окремі чиновники просто ігнорували законодавство і правила безпеки.
– Як наслідок, в Ужгороді флагшток вже похилився, а в Херсоні взагалі впав. У Кропивницькому зведення флагштоку стартувало без дозволів, а підрядника обрали на тендері з ознаками змови, – повідомив журналіст.
Прапор України на Фортечних Валах в Кропивницькому замайорів вже 23 серпня. Та, як виявилося. дозвіл на його встановлення від Державної архітектурно-будівельної інспекції департамент ОДА отримав лише 25 серпня. Щодо тендеру на встановлення флагштоку, то його виграло ТОВ «КАРМ», запросивши з бюджету Кіровоградщини за роботи 3,3 мільйони гривень. Та при журналістському розслідуванні виявили зв’язки між учасниками процедури закупівлі та їхню ймовірну змову під час тендеру.
Загалом проєкт найвищого в Кіровоградській області прапора України обійшовся бюджету в 5 мільйонів гривень.
Заруба року
Зарубою у спорті називають напружений матч із високо вмотивованими суперниками. Це слово і характеризує події, які розгорталися під час обрання голови обласної ради. Не включити таку цікаву ситуацію у рейтинг народословці просто не могли, хоча трохи схитрували: скандальне обрання голови відбулося не в цьому році, а рік тому, тобто у грудні 2020 року. Але ж до основної роботи чинний голова взявся фактично вже у «післясвят».
Тоді новообрані депутати обласної ради VIII скликання мали голосуванням обрати головуючого. На цю посаду свої кандидатури висунули двоє: голова попередніх двох скликань Олександр Чорноіваненко від «Батьківщини» та Сергій Шульга від «Слуги народу». Депутати встигли обрати членів лічильної комісії для таємного голосування, заслухати виступи обох кандидатів. А ось поставити запитання Шульзі, який виступав після Чорноіваненка, вже не встигли: близько 12 години дня до поліції зателефонували і заявили, начебто сесійна зала замінована.
– На вході є Нацгвардія, яка всіх перевіряла. Я як колишній керівник Служби безпеки Кіровоградської області кажу, що це провокація! Я пропоную продовжити наше зібрання і почати голосування, – продовжував казати в мікрофон Шульга, не пускаючи до мікрофону поліцейського, який мав оголосити евакуацію.
Поліція евакуювала людей з будівлі облради, яку перевіряли разом із службовими собаками.
Вибухівку, на щастя, не знайшли, тож повідомлення про мінування виявилося неправдивим. Згодом тодішній голова ОДА Андрій Назаренко заявив, що вважає «мінування» політичним ходом:
– Неприпустимо, що хтось наважився застосувати примітивну технологію з «замінуванням». Маємо зрив робочого процесу обласних адміністрації і ради. Я закликаю представників усіх партій сідати за стіл переговорів і шукати консенсус. І не вставати, допоки його не знайдуть. Прошу не затягувати процес, адже попереду у нас прийняття важливих для Кіровоградщини і її жителів рішень, – написав він у соцмережі.
А таємне голосування за голову облради провели вже наступного засідання сесії через три дні, за результатами якого Сергія Шульгу підтримали 40 депутатів, Олександра Чорноіваненка – 24.
Гаряча точка року
Гарячою проблемою холодного міста можна назвати зрив опалювального сезону у Світловодську, який повторився, на жаль, й у 2021 році. Нагадаємо, що ще у 2019 році через заборгованість перед «Нафтогазом» теплопостачальник «Світловодськпобут» не зміг вчасно отримати номінацію на газ і почати опалювальний сезон. За тиждень цю проблему вирішили, та сталася інша халепа: через численні прориви мережі декі мешканці все одно залишалися без тепла.
У 2021 році опалювальний сезон в містах України почався ще у жовтні, але Світловодськ продовжував лякати мешканців холодними батареями й у листопаді. Так, 12 листопада школярі 40-тисячного міста не змогли повернутися за парти після канікул через неопалення освітніх закладів. Вже 23 листопада активісти Світловодська вийшли на протест через відсутність опалення в декількох частинах міста, і підприємство «Світловодськпобут» у відповідь пообіцяло усунути чергові прориви, щоб стабілізувати теплопостачання.
Спортсмен року
Кіровоградщина славиться своїми спортсменами і спортсменками. Наприклад, в цьому році збірна Кіровоградщини перемогла в загальному заліку чемпіонату України з таеквон-до за версією GTF, виборовши загалом 190 медалей у чотирьох дисциплінах. Нагороди здобули чемпіон світу з пауерліфтингу серед юніорів Володимир Тютюшкін, призери чемпіонатів світу з пауерліфтингу Данило Волосянко і Марія Козир, призер чемпіонату світу з гирьового спорту Геннадій Тимофєєв, призери чемпіонату світу з плавання серед спортсменів із вадами слуху Ірина Терещенко, Дар’я Тарасенко та Владислав Гриценко.
Та найбільше мешканцям Кіровоградщини цього річ закарбувалася в пам’яті перемога кропивничанина Бозорбоя Матякубова. Юнак здобув срібну нагороду у чемпіонаті світу з боксу серед молоді.
Та запам’ятався Бозорбой Матякубов не тільки тим, що його успіх на чемпіонаті світу став найвищим досягненням боксерів Кіровоградщини за часи Незалежності України. Крім того, в обласному центрі мешканці і гості міста наприкінці весни і влітку бачили привітальні білборди із зображенням земляка-спортсмена.
Спортивна подія року
Здивувати мешканців Кіровоградщини проведенням чергового всеукраїнського турніру чи чемпіонату Європи не так вже і просто: ми вже проводили Чемпіонат України з легкої атлетики у 2015 році, перший в Україні чемпіонат Європи з бейсболу у дивізіоні «С» провели в Кропивницькому у 2018-му.
Й у 2021 році Кіровоградщина теж може похизуватися не тільки вже звичними спортивними змаганнями, а й новими. Та найяскравішою спортивною подією, на суб’єктивну думку народословців, став чемпіонат України з перегонів на квадроциклах. На центральній площі обласного центру 23 жовтня зібралися учасники змагань, пригнавши свої боліди. Містяни охоче розпитували спортсменів про нюанси кермування, дорослі і діти охоче фотографувалися. На наступний день 38 учасників з різних міст України змагалися у кантрі-кросі на трасі біля села Високі Байраки Кропивницького району у шести класах – в залежності від віку учасників та об’єму двигуна квадроцикла.
Хабарний скандал року
Якщо у 2020 році при словосполученні «хабар на Кіровоградщині» пошукові ресурси одразу видавали новинні стрічки про колишнього голову ОДА Андрія Балоня, то в цьому році в такий ганебний контекст потрапила наша Льотна академія. Причому – тричі!
Все почалося у лютому, коли у Кропивницькому затримали декана одного з факультетів льотної академії Валерія Шульгіна за підозрою у хабарництві. За даними слідства, 11600 доларів США виконувач обов’язків керівника факультету вимагав від одного з курсантів за участь у навчальних польотах. Судовий процес триває, а самого декана відсторонили від посади.
У вересні Служба безпеки України викрила вже начальника Льотної академії Національного авіаційного університету Олександра Чумака та посередника ‒ начальника Льотного училища ЛА НАУ Олександра Карауша ‒ на хабарі у 20 тисяч доларів США. 
Посадовці вимагали гроші від директора однієї з місцевих приватних компаній за укладання договорів про співпрацю з Льотною академією. У разі відмови начальник ЛА НАУ погрожував підприємцю «знищити» його бізнес. Та після оголошення про підозру судді відпустили очільника прямо в залі засідань.
Вже через п’ять днів після затримання СБУ вручила нову підозру Олександру Чумаку в одній з лікарень міста Києва, куди чоловік приїхав з Кропивницького, щоб нібито «підправити» своє здоров’я.
– Чоловік має потужні корупційні зв’язки в регіоні, що дозволило йому «впевнено себе почувати», навіть будучи підозрюваним СБУ, – йдеться в повідомленні.
І вже коли начебто немає чого чекати, окрім череди судових засідань у цій справі, тут виплив новий виток хабарної історії. Наприкінці листопада в СБУ заявили, що заступника начальника відділу Льотної академії, що у Кропивницькому, підозрюють у вимаганні хабаря від підприємця за вплив на співробітників податкової служби. Чоловіка затримали напередодні прямо під час передачі грошей. За ці кошти, як стверджують слідчі, підозрюваний обіцяв «відмазати» підприємця від відповідальності за результатами податкової перевірки та подальших перевірок.
Місто року
Пальму першості у цій номінації в 2021 році заслужено отримує Олександрія. Здебільшого заслуги міста стосуються оновлення інфраструктури, справді комфортної для мешканців, а не заради «галочки» чиновників. Наприклад, в центральній міській лікарні Олександрії за пів року побудували сучасне і зручне для пацієнтів відділення екстреної медичної допомоги майже на 500 квадратних метрів.
Попри дефіцитність бюджету міста, але завдяки залученню інвесторів і соціального відповідального бізнесу, в Олександрії вже завершується реконструкція парку імені Тараса Шевченка. Широкомасштабна реконструкція величезної території колишнього парку «Шахтар», раніше занедбаної, оновиться. Тут висадили листяні дерева для затінку вздовж паркових доріжок, облаштовують так званий «дитячий пляж» та інтерактивний фонтан.
Ще одним важливим для містян проєктом стало оновлення міського палацу культури, який звикли називати театром. Раніше вдалося повністю відновити історичний вигляд будівлі, яка має багато спільних рис з обласним театром імені Марка Кропивницького. А цьогоріч почали облаштовувати фонтан на прилеглій території, зовнішнє освітлення та інший благоустрій.
Та місту потрібно не лише інфраструктуру оновлювати, а й вміти про себе заявити. Тому у серпні 2021 року Олександрія презентувала свій новий бренд.
– Жовтий трикутник з герба міста формує дві дуги і залишається його форма у класичному виконанні. Ми використали форму під основу, з’явились листочки, які символізують те, що край зелений, і людину – в центрі всіх цих подій. І воно все зв’язане в контурі існуючого герба міста. Ідея полягала у тому, що ми стаємо сучасними, ми стаємо цікавими та яскравими і що попереду багато нових подій і все починається з чистого листа, – пояснив дизайнер Денис Зазубек.
Судовий процес року
Цьогоріч відбулося чимало резонансних судових процесів, які стосуються Кіровоградщини. Наприклад, 25 січня 2021 року Касаційний адміністративний суд Верховного суду закрив провадження у справі про перейменування Кіровограда в Кропивницький. Так, це той самий позов, який подали декілька містян (серед них і депутати Кропивницької міськради Костянтин Яриніч та Артем Стрижаков, колишня головна редакторка «Народного слова» Валентина Бажан), вимагаючи скасувати перейменування міста в рамках декомунізації.
У серпні Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду справу за обвинуваченням колишнього голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня та керівника його патронатної служби Сергія Шевченка в одержанні неправомірної вигоди. та поки судова тяганина ще триває.
Та для народословців наяскравішим судовим процесом став саме судовий позов проти власне газети. Так, комунальне підприємство обласної ради «Регіональний центр розвитку послуг» позивалося проти редакції через начебто борги з оренди. При цьому підприємство обласної влади вимагало не скільки повернути неіснуючі борги, скільки звільнити приміщення по вулиці Чорновола – будівля та територія розміром близько тисячі квадратних метрів розташовані в історичній частині міста. У Господарському суді Кіровоградської області, досить швидко з`ясувалося, що боргів немає, це засвідчено банківськими документами. Та обласна рада (хоч там і відхрещувалися від цього позову, проте це «РЦРП» є саме їхнім комунальним підприємством) подала апеляцію. Але і апеляційний суд 9 грудня визнав – скаргу КП РЦРП залишити без задоволення.
Народословці дуже вдячні читачам і колегам за підтримку у цій боротьбі. І ми впевнені, що можемо розраховувати на неї й у випадку, якщо обласна влада вдасться до нових спроб «віджати» будівлю редакції. Та навіть якщо це станеться – то це вже буде після свят.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
