Хоча час від часу повітря Кіровоградщини розривають сирени, та область залишається тиловою у війні проти російських загарбників – за що не втомлюємося дякувати нашим захисникам і захисницям. Тому насамперед мешканці регіону покладають сили на забезпечення як цивільних, так і військових. І це не тільки сезонний одяг чи нові тепловізори – насамперед це продукти харчування. Адже потреба у їжі не втрачає актуальності та не покривається за раз. Продовольчого забезпечення потребують і військові на фронті, і на другій та третій лініях, і вимушені переселенці в області, і мешканці тимчасово окупованих українських територій, і жителі тільки-но звільнених від рашистів сіл та міст. Тож на Кіровоградщині люди щодня долучаються до продовольчого волонтерства і готують смаколики – від бабусі з пиріжками у печі до промисловців і фермерських господарств.
Добро в промислових масштабах
До Кіровоградщини прибувають люди, які були вимушені рятуватися від російських обстрілів і покидати свої домівки без майна і грошей – подекуди маючи змогу прихопити лише паспорт і домашніх улюбленців. І поки вимушені переселенці відходять від пережитого, адаптуються на новому місці та шукають роботу – їм потрібно щодня їсти. І мешканці Кіровоградщини не допускають, щоб українці на нашій землі залишалися у скруті, а тим паче голодували. Тож волонтери щодня готують продовольчі набори – і до цього активно долучаються промисловці.
Яскравий приклад добра у промислових масштабах можна побачити у Приютівській громаді. Тут до допомоги добровольчому формуванню, переселенцям та іншим громадянам долучаються як маленькі фермери, так і великі аграрні підприємства. Зокрема, агрохолдинг «АгроВіста» постачає Приютівській селищній раді продовольчі товари, серед яких і м’ясо та цукор, яке безкоштовно надають сотнями кілограмів. А ще понад 90 кілограмів свинини надало ТОВ «Колос» у якості продовольчої допомоги. Продукти йдуть на годування тих, хто цього потребує.
Або виробник «Зернарі», що входить до групи компаній «Агродар ЛТД», у якості гуманітарної допомоги нещодавно надав макарони, перлову та ячну крупу. Близько 200 кілограм готової продукції розподілені у продуктові набори для внутрішньо переміщених осіб.
І це приклади підтримки промисловців за останні пару тижнів в одній громаді області. Насправді майже всі фермерства і холдинги, окрім того, що підтримують економіку проти країни в умовах війни, долучаються до волонтерства.
Смаколики вмілими руками
До готування смаколиків для цивільних і військових долучаються як і кулінарно досвідчені люди, так і ті, хто є професіоналами в інших сферах.
Наприклад, у Новоукраїнці Ірина Новікова заробляла тим, що випікала торти на замовлення. Та від початку повномасштабного вторгнення дівчина об’єднала сусідів по вулиці, на якій живе, в одну «кулінарну бригаду». Люди збираються та готують смачненьке для захисниць і захисників: вареники, пельмені, голубці, налисники та інші страви. Наприклад, лише за один день жінки наліпили майже дві тисячі вареників.
До кулінарної «вахти» долучилися в обласному центрі й ті, кого ми звикли бачити на сцені. Йдеться про колектив Кіровоградської обласної філармонії. Тому працівники вирішили брати активну участь у міському волонтерському проекті і невтомно продовжують цю роботу. Творчі колективи виступають в госпіталі чи в міському просторі, – всюди, щоби підняти моральний дух кропивничан та вимушених переселенців. А у вільний від основної діяльності час вони готують. Пиріжки з картоплею чи капустою, смачні ситні обіди, що пакуються у зручну тару – це їхня вдячність всім, хто виборює крок за кроком нашу перемогу.
Підтримка сусідів
На щастя, окупанти не змогли дістатися Кіровоградщини – завдяки гідній відсічі військових і згуртованому протистоянню сусідніх областей, які змогли стримати навалу. Та окупанти зруйнували подекуди критичну інфраструктуру, через що люди опинялися у гуманітарній кризі. І у вирішенні цієї проблеми Кіровоградщина бере активну участь.
Для прикладу можна взяти Запорізьку область. Кіровоградщина була визначена партнером Запорізької області і відправляла необхідну допомогу, серед яких і продуктові набори, в основ яких були продукти місцевого виробництва. Наприклад, в середині квітня голова обласної військової адміністрації Андрій Райкович повідомив про обсяги такої допомоги.
– Наша участь у масштабному продовольчому проєкті держави – допомога Запорізькій області. Понад 30 тисяч продовольчих наборів (борошно, крупи, консерви, олія, згущене молоко) вже доставлено, – зазначив він.
Вже 17 травня голова ОВА повідомив, що великий продовольчий проєкт для Запорізької області вже виконаний. «Сьогодні планується на Запоріжжя останній вантаж великого гуманітарного проєкту! З масштабним завданням справились», – прокоментував він.
Іншою масштабною проблемою, з якою впоралася Кіровоградщина, стала водна криза у Миколаєві. Внаслідок дій агресора було пошкоджено основну та резервну лінії магістрального водогін Дніпро – Миколаїв. Те, що 80% загальної протяжності водогону знаходиться на території тимчасово окупованої Херсонської області, унеможливлює проведення ремонту та не гарантує його подальшої стабільної роботи. Тож і комунальні підприємства, і приватні фірми з Кіровоградської області, які працюють у сфері водозабезпечення, відгукнулися.
– 54 день війни. В сиренах, але з подяками. Із Запоріжжя – добре слово нашим товаровиробникам за таку потрібну гуманітарну допомогу. А в Миколаєві відучора працюють кропивницькі водовозки: з КП «Благоустрій», КП «Універсал – 2005» і ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Бо в місті після ворожих обстрілів зруйновано водогін. Допомогти сусідам – свята справа, – написав 18 квітня Андрій Райкович.
Вже 17 травня «Миколаївводоканал» передав, що зможе відновити централізоване водопостачання, проте лише технічної води і за графіком. Питну і технічну воду до міста довозять, люди набирають її у пунктах видачі.
Сушені супи зі шматочками турботи
Окремо можна виділити такі цікаві та корисні страви від волонтерів, як сухі борщі та супи. Ще від нападу Росії на Україну у 2014 році з’явилася ідея, як передавати харчі до українських захисників, щоб це було зручно – так створили «Кулінарну сотню Кіровоградщини». Напрацьовані ще тоді рецепти сухих супів відновили вже у 2022 році, після повномасштабного вторгнення окупантів, створивши спільноту «Годуємо патріотів». Волонтери з «Годуємо патріотів» протягом тижня сушать овочі і фрукти вдома у різних районах Кропивницького, а потім привозять на місце фасування. Для фасування у офісному приміщенні в центрі Кропивницького на вихідних збираються волонтери – чоловіки і жінки, дорослі і діти. Інгредієнти змішують відповідно до рецептури, ретельно зважуючи всі компоненти. Після запайки упаковки зі вже зібраними за рецептом сумішами розкладають у коробки, відповідно до запитів від волонтерських організацій. Готові смаколики ці організації везуть туди, де потребують: на передову, до тероборони, місцевим мешканцям на тимчасово окупованих територіях, вимушеним переселенцям.
Одного такого пакету супу чи борщу достатньо для приготування гарячої страви на 10-15 порцій. Приготування просте: достатньо залити суміш 5-7 літрами води, проварити хвилин 20, за смаком додати м’ясних чи рибних консервів
Наразі «Годуємо патріотів» вже мають сім основним рецептів супів і борщів, а також роблять суміші з пастили і фруктової сушки. Деякі рецепти взяті ще з 2014 року, але є і новинки.
– Наприклад, вівсяний суп, який ми назвали «Байрактар». Нам передали вівсяні пластівці, але що з ними робити? То ось розробили рецепт і готуємо ще один суп, – розповіла координаторка спільноти Наталя Бур’яненко
Щоб підтримати спільноту, можна передати вимиті овочі чи фрукти, або вже порізати їх та висушити
– Привозять овочі з районів області, за що ми дуже вдячні. Та у віддалених районах легше на місцях ці овочі висушити, приготувати і передати своїм підрозділам, аніж везти до обласного центру, тут сушити і фасувати, а потім везти до конкретних захисників назад, – пояснила пані Наталя.
Значно допомагають волонтерам працівники школи №8, які на базі закладу сушать хліб: адже свіжим він швидко псується, а сухарики і ситні, і набагато довший час придатні для їжі. Також до готування доєднуються і містяни, які не мають вдома сушарок. Так, мешканці ОСББ «Рідний дім 30» самі купують хліб, нарізають його кубиками, висушують у духовках і передають волонтерам.
– В нас багато мешканців долучилися, і не тільки у нас – інші ОСББ також роблять сухарики. Мешканці будинку вже і між собою радяться, який саме хліб слід купувати, щоби сухарики смачнішими були. Мешканці і коробки принесли, і папір знайшли – щоб всі сухарики від будинку зручно передавати до «Годуємо патріотів», – розповіла голова ОСББ Лариса Дуднікова
Наприклад, нещодавно мешканці цієї п’ятиповерхівки за 5 днів висушили 500 хлібин, зробивши сухарики для супів, якими смакуватимуть бійці і бійчині.
Насправді це лише окремі приклади – бо і декількох випусків газети не вистачить, щоб написати про всіх, хто на Кіровоградщині долучається до продовольчого волонтерства. І це при тому, що в області інші волонтери продовжують збирати кошти і закуповувати ті ж аптечки для військових, деякі переганяють автомобілі на фронт, допомагають вимушеним переселенцям з одягом, житлом і їжею, хтось безкоштовно навчає школярів дистанційно з усієї України та навіть за кордоном… І хоча ми вже потроху звикаємо до війни і приміряємо її як нову форму буденності, проте бойові дії тривають – тож підтримувати волонтерський рух потрібно не в меншому темпі, ніж у перші тижні повномасштабного вторгнення рашистів.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
