Цього тижня у Кропивницькому стартував проєкт, який наблизить обласний центр, а згодом, можливо, й усю область до сучасного всесвітнього руху боротьби зі сміттям. А якщо Кіровоградщина зацікавиться європейським досвідом, то долучиться до світових трендів впорядкування довкілля.
НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО?
Щороку в Україні утворюється більше 470 мільйонів тонн промислових та побутових відходів. Обсяги сміття постійно зростають. Ситуація з утилізацією відходів в Україні дуже відрізняється від реалій в країнах Євросоюзу. Майже 50% побутового сміття ЄС спрямовує на переробку, й цей відсоток постійно зростає. В Україні ж сміттєзвалища та полігони займають величезні площі та часто не відповідають нормам екологічної безпеки. Крім того, характерним явищем є мережа стихійних смітників. Згідно з Національною стратегією управління відходами, у 2030 році половина сміття в Україні має перероблятися. Однак, на жаль, наразі Україна є дуже далекою до такої мети. Якими мають бути дії центральної та місцевої влади спільно з громадянами України, аби якомога швидше наблизитися до європейських стандартів? Як це правильно зробити на теренах Кіровоградської області з урахуванням специфіки регіону? Чий успішний досвід можна використати? Про це йшлося під час зустрічі медійників Кіровоградщини та профільних спікерок в Українському кризовому медіа-центрі (Київ).
Виявляється, «сміттєве питання» – це не лише звалища та сміттярки. Як наголосила під час обговорення керівниця напрямку по роботі з національними аудиторіями Українського кризового медіа-центру Тетяна Колосова, насправді це розмова на тему європейської та євроатлантичної інтеграції України. “Адже євроінтеграція – це про наше повсякденне життя, про його якість, про дороги, якими ми їздимо, про якість продуктів, які ми вживаємо, про якість повітря, яким ми дихаємо, про наші особисті можливості розвитку. Можна довго продовжувати цей список… Усі аспекти нашого життя – це все насправді про євроінтеграцію. Йдеться про зміни, які мають відбутися всередині нас. Ми звикли покладати всю відповідальність на представників влади. А насправді ми всі маємо поділяти цю відповідальність”, – наголосила Тетяна Колосова.
З КОГО БРАТИ ПРИКЛАД?
За успішними кейсами у вирішенні цієї проблеми далеко ходити не доведеться. У нагоді стане досвід Естонії, яка, здається, вже фактично була Європою ще у складі СРСР. Адже тут трапилась дійсно унікальна історія, коли приватна ініціатива стала популярним світовим трендом. Але перед цим естонці… прибрали всю свою країну за один день.
Це була громадська ініціатива “Let’s do it” («Зробімо!» – українською, «Teeme ära!» – естонською), започаткована Райнером Нильваком у Естонії 2008 року. Згодом акція переросла у світовий рух. Популяризація кампанії почалася в жовтні 2007 року і тривала по квітень 2008. Перша акція була проведена 3 травня 2008 року. У дні прибирання лісів та полів узяло участь приблизно 4 % населення країни. Було зібрано понад 10 тисяч тонн сміття. Загальні затрати на акцію склали 500 тисяч євро, тоді як у звичайному порядку таке прибирання потребувало би трьох років (!) роки часу і обійшлося би у 22,5 мільйони євро!
Про шлях втілення в життя громадської ініціативи розповіла (онлайн) координаторка вже міжнародного проекту “Let’s do it” Тетяна Лаврова. За її словами, збором сміття займалися виключно на волонтерських засадах. Держава підтримала акцію – виділили кошти на утилізацію усього зібраного сміття, а армія допомагала технікою для вивезення великогабаритного сміття.
Тетяна Лаврова переконана, що лише об’єднавшись можна побороти проблему засміченості. “Насправді все можливо. Та проблема, яка існує у вас, загалом на планеті, буде вирішена. І вирішена за участі нас із вами. Дуже важлива наша внутрішня позиція у цій справі. В Естонії все почалося саме з цієї позиції. І з одноденної акції прибирання тепер це виросло у всесвітній рух, у якому бере участь 180 країн, а реальними учасниками є понад 50 мільйонів чоловік”, – розповіла координаторка проекту. Головне – працювати однією великою командою, кожен член якої чітко розуміє, що, навіщо й задля чого він робить.
Один зі слоганів руху – «Ми проти сміттєвої сліпоти», адже, за словами експерти, необхідно діяти одразу у багатьох напрямах і розуміти, до прикладу, що шкідливі не лише сміттєзвалища, а й недопалки.
Тетяна Лаврова також уточнила, що об’єднуватися владі та громаді потрібно виключно навколо конструктиву: “В Естонії ми постійно ініціюємо круглі столи, обговорення, адже нам дуже важливо, щоб були представлені різні точки зору. І ми дуже слідкуємо за тим, щоб дискусія розвивалася не з позиції звинувачень один одного, а ми зосереджуємося постійно на тому, як нам вирішити проблему, як знайти рішення”.
Про плани Уряду у сфері поводження із відходами в Україні розповіла Олена Колтик, директорка департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. За її словами, Уряд нині працює над низкою законопроєктів, які наблизять Україну до європейських стандартів поводження з відходами. Окрім того, є ряд Директив ЄС, які Україна повинна імплементувати за умовами Угоди про Асоціацію з ЄС. “В Уряді в пріоритеті зараз розробка законопроєкту про відходи видобувної галузі, який встановить правила поводження із відходами різних енергетичних підприємств, та тих, які займаються видобутком сировини”, – розповіла Олена Колтик. За її словами, в розробці у Кабміні також: прийняття проєкту Закону України “Про управління відходами”; розроблення проєкту закону “Про відходи видобувної промисловості”; введення розширеної відповідальності виробника для батарей, акумуляторів, електричного та електронного обладнання; прийняття проєкту закону “Про упаковку та відходи упаковки”; розроблення проєкту закону “Про зняті з експлуатації транспортні засоби”; розроблення проєктів законів щодо олив та шин; розроблення проекту закону щодо пластикових виробів.
Щодо пластику, то увагу до цієї теми привернула й засновниця та керівниця проєкту “Зелений птах” Вікторія Норенко. Адже йдеться головним чином про упаковку, яку після використання просто спалюють, а це неабияк шкодить довкіллю.
До речі, чи знали ви, що в Україні – лише один (!) сміттєпереробний завод? І той – вкрай застарілий, «Енергія». До речі, в Естонії таких підприємств (звичайно, іншого рівня) не набагато більше – три. Тож, судячи з інформації, наданої спікерами, говорити про такий завод на Кіровоградщині (а про це йдеться вже багато років) недоцільно. Адже пані Лаврова розповіла, що й в Естонії не вважають такий спосіб ефективним, а пані Колтик – що потрібно розробити міжобласну схему утилізації відходів з відповідною логістикою, в залежності від спроможностей територій.
Про роботу компанії “Екостайл”, яка займається вивезенням та захороненням сміття у Кропивницькому, розповіла офіційна представниця компанії Неля Желамська. На її думку, спочатку потрібно навчитися елементарному – сортувати сміття. А вже потім застосовувати високі сміттєві технології. “У Кропивницькому також поширеним є явище, коли вивозять будівельне сміття на майданчики для побутових відходів. Проблема у тому, що при нинішньому законодавстві практично неможливо покарати порушників. Варто змінити законодавство і надати можливість більш ефективно контролювати поводження із відходами. Поведінка дорослого населення має регулюватися законами і штрафами, а просвітницька робота має бути спрямована на підростаюче покоління”, – розповіла Неля Желамська. За її словами, “Екостайл” впроваджує таку просвітницьку програму в дитсадках і школах міста. Окрім того, представниця “Екостайлу” розповіла про ще одну нагальну проблему – ринок вторсировини: “Потрібно врегулювати ринок вторсировини. У нас на полігон потрапляє менше 1% від загального об’єму сміття. Уявіть собі! Про яку рентабельність процесу сортування й переробки взагалі може йти? Вторинну сировину забирають до того, як сміття приїде на полігон”.
А ЯК У НАС?
Щодо габаритного сміття, то вже через кілька тижнів після цього обговорення у Кропивницькому зробили реальний крок до вирішення цієї проблеми. Це зробив той же «Екостайл», який з 1 березня почав реалізовувати в обласному центрі пілотний проєкт зі збору великогабаритних відходів.Проєкт має на меті зменшити кількість стихійних сміттєзвалищ великогабаритних відходів на контейнерних майданчиках міста, призначених лише для твердих побутових відходів. У компанії також планують напрацювати і закріпити у населення звичку розділяти відходи на кілька фракцій: тверді побутові, «зелені» та великогабаритні.
«Ми постійно вивчаємо досвід інших країн, досвід інших українських міст і вирішили упорядкувати процеси збору й вивезення великогабаритних відходів. Ми бачимо, що накопичення великого сміття біля звичайних контейнерних майданчиків продовжується попри інформаційну та роз’яснювальну роботу, адже поки населення не готове до відповідальності у вигляді самостійного вивезення відходів після будівельних робіт у своїх квартирах чи будинках. Тому ми хочемо спробувати з найменшого – у десяти найпроблемніших точках, де зазвичай утворюються стихійні звалища великогабаритних відходів, поставити контейнери-бункери об’ємом у 7,5 м3, щоб люди навчилися розділяти відходи на елементарні види і не утворювали гори сміття прямо на контейнерних майданчиках», – розповіла директор ТОВ «Екостайл» Олена Домбровська.
У компанїї акцентують, що проєкт – пілотний і реалізовуватиметься протягом найближчих шести місяців у кілька етапів. З 1 березня 2021 року на десяти найбільш проблемних контейнерних майданчиках за допомогою спецавтомобіля буде встановлено контейнери-бункери та відповідні інформаційні щити з правилами їх експлуатації. В рамках своїх можливостей та за підтримки міської ради Кропивницького компанія «Екостайл» проводитиме інформаційну кампанію з метою інформування населення про правила користування контейнерами-бункерами і необхідність розділяти відходи на основні види.
«Проєкт буде приреченим, якщо люди викидатимуть у контейнери-бункери листя, гілки чи побутові відходи, адже логістика передбачає вивезення таких контейнерів не більше двох, в окремих точках трьох разів на місяць. Це складний процес, який вимагає чіткого дотримання правил. Якщо листя чи побутові відходи лежатимуть у бункері два чи три тижні, особливо влітку, – це буде порушенням санітарних норм, і ми змушені будемо відмовитися від подальшого впровадження проєкту. Тому просимо усіх містян долучитися до поширення абсолютно простих правил і зробити наше місто ще на крок ближчим до екосвідомого господарювання», – говорить директорка.
Довідка щодо експлуатації контейнерів-бункерів:
Використовуються виключно під наступні види великогабаритних відходів:
– Каміння, цемент, гіпс, штукатурка, покрівельна черепиця
– Ґрунт, глина, пісок
– Плитка облицювальна і тротуарна
– Дерево після будівництва, тирса.
– Меблі частинами
У контейнери заборонено викидати: тверді побутові відходи, вторинну сировину, рештки тварин, залишки життєдіяльності тварин, медичні та фармацевтичні відходи, масла й жири, токсичні відходи, заповнені ємності, лакофарбову продукцію, лампи люмінесцентні, рідкі відходи, побутову хімію, відходи, забруднені машинним маслом, акумулятори кислотні відпрацьовані, оргтехніку та електричні вузли, усі види вибухонебезпечних відходів.
У компанії зазначають, що результати проєкту покажуть, можна чи ні говорити про можливість його подальшого впровадження. Критерії для цього прості: розуміння населенням правил експлуатації контейнерів; відсутність у бункерах заборонених відходів (особливо «зелених» і твердих побутових); відсутність стихійних сміттєзвалищ із великогабаритних відходів на контейнерних майданчиках, де впроваджується пілотний проєкт.
У реалізацію пілотного проєкту ТОВ «Екостайл» інвестуватиме 120 тисяч гривень щомісяця, в цілому компанія витратить 720 тисяч гривень.
Оксана РИБЧЕНКОВА
Матеріал підготований у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства «Побудова демократичної стійкості в Україні шляхом зміцнення місцевих та регіональних ЗМІ», який фінансує Фонд Emerging Donors Challenge (USAID) та Міністерство закордонних справ Естонії.
