Днями в обласному центрі зібрались представники громад Кіровоградщини, аби поспілкуватись з посадовцями обласних департаментів. В ракурс обговорення потрапили декілька різних тем: зміни в законодавстві щодо інституту старост, виконання бюджету за І квартал, вакцинація від COVID-19 та комфортність умов навчання у школах. Яких змін і викликів слід чекати громадам Кіровоградщини у 2021 році – інформує «Народне слово».
Що в бюджеті тобі моєму?
Загалом в області доходи отримують 54 місцевих бюджети: це 49 територіальних громад, чотири районних бюджети та обласний. Загалом у першому кварталі 2021 року до місцевих бюджетів Кіровоградщини надійшло близько 2,4 мільярда гривень, з яких 68 відсотків складають податкові надходження, а решта – трансферти з державного бюджету.
Якщо подивитися на розподіл власних територіальних надходжень – тобто сплачених мешканцями податків і зборів – то 89 відсотка з них розподілені в бюджетах місцевих громад, ще майже 17 відсотків в обласному бюджеті, а решта – в районних бюджетах.
Якщо порівнювати із минулим роком, то у цьому кварталі загалом надходження збільшилися на 9,1 відсотка. Водночас із 49 громад Кіровоградщини 10 мають хоч і не значні (1-8 відсотків), але зменшення надходжень. Водночас Мар’янівська громада у цьому показнику негативно відрізнилася, адже має зменшення надходжень цьогоріч на 38 відсотків.
Виконали бюджеті плани І кварталу 2021 року 29 громад Кіровоградщини, а 20 ОТГ мають недоотримання планових надходжень. Найбільше невиконання бюджетних надходжень наразі демонструє Компаніївська громада, де цей показник сягнув 82 відсотків. За нею по невиконанню бюджетного плану йдуть Аджамська і Тишківська громади з відставанням по 72 відсотки кожна, а ось в Мар’янівській громаді до бюджету за три місяці не надійшло ще 58 відсотків від плану.
Якщо розрахувати доходи загального фонду місцевих бюджетів за січень-березень 2021 року на одного жителя, то в Кіровоградській області лідирує Петрівська територіальна громада з показником у 2239 гривень, що на 65 відсотків вище середнього по області показника.
За нею йде Знам’янська громада з показником у 1916 гривень, Дмитрівська ТГ з показником у 1869 гривень. У Помічнянській громаді розрахунок доходів на мешканця становить у першому кварталі 1768 гривень, а у Кропивницькій – 1756 гривень.
Слід зазначити, що в середньому по бюджетах територіальних громад Кіровоградщини дохід за три перших місяці поточного року становив 1358 гривень.
Найнижчі показники бюджетних доходів за цей період у розрахунку на одного мешканця території нараховуються у Заваллівській ТГ – 719 гривень, а також у Злинській (728 гривень) та Перегонівській (799 гривень). У Кетрисанівській громаді дохід в бюджеті на одного мешканця становить лише 37 відсотків від середнього по області показника (852 гривні), а у Вільшанській – 34 відсотка (895 гривень).
Боротьба з епідемією COVID-19
Як пояснила в.о. директора департаменту фінансів облдержадміністрації Анжела Анісімова, в області очікується ряд додаткових надходжень з держбюджету. Так, 16,5 мільйонів гривень отримає Кіровоградщина на закупівлю кисневих концентраторів для закладів первинної медичної допомоги. Також ухвалення рішення про розподіл по областях субвенції на протиковідні заходи під час навчального процесу в школах.
– Кіровоградська область має отримати на ці заходи 23,4 мільйони гривень, з яких 23 мільйона – на придбання ноутбуків для працівників освіти, для організації дистанційного процесу навчання. За умовами субвенції необхідне співфінансування з місцевих бюджетів. Решта суми – на придбання засобів протиепідемічного захисту під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання, – зазначила Анжела Анісімова.
Начальниця відділу департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації і регіональна координаторка з вакцинації Антоніна Кодрул нагадала, що щеплення від COVID-19 на Кіровоградщині розпочали 25 лютого. Тоді область отримала 12 100 доз індійської вакцини CoviShield (Oxford/Astra Zeneca), яку повністю використали до 16 квітня.
В середині квітня область отримала вакцину CoronaVac (виробництва Sinovac Biotech), якою щеплюють в першу чергу людей з маломобільних груп населення. З 19 квітня в області почалося щеплення вакциною виробництва Pfizer.
– Наголошую, що вакцинація є безкоштовною та добровільною. Наразі щеплено приблизно 18 відсотків дорослого населення області. Хочу наголосити, що побороти коронавірус COVID-19 можливо лише коли в нас буде набутий колективний імунітет. А цього можна досягти тоді, коли щеплення охопить 80 відсотків населення області, — наголосила Кодрул.
Представник Перегонівської сільради під час наради попросив уточнити, як проводять щеплення людей з маломобільних груп населення – адже часто йдеться про людей, які не мають змоги самостійно дістатися до поліклініки чи лікарні.
– В нас є графік вакцинації саме для людей в таких обставинах – згідно із графіком вакцинацію проводять медичні працівники у людини вдома. У нас є дві бригади, які працюють з вакциною CoronaVac і їздять по домівках пацієнтів, які згідно із заявками заносяться у список, – пояснила представниця обласного департаменту охорони здоров’я.
Для освіти необхідні кадри і умови
Заступник директорки департаменту освіти області Володимир Таборанський наголосив, що більшість громад повноваження засновників шкіл отримали не так давно, а саме 1 січня 2021 року. Статус означає, що тепер громади самостійно несуть відповідальність за утримання і розвиток шкіл.
Серед основних викликів, з якими стикнулася загальна освіта в Кіровоградській області, це протидія ковіду, переведення роботи в дистанційний режим, а також проведення ЗНО, виплата відпускних та оздоровчих педагогічним працівникам.
Володимир Таборанський нагадав, що не так давно були скасовані методичні кабінети, замість яких громади мали би створити центри професійного розвитку педагогічних працівників.
– Вчитель має володіти сучасними знаннями. Нараз ж в області з 49 громад такі центри створили лише 12, за що хочу їм подякувати – це міста обласного значення, а також Новоукраїнська, Вільшанська, Гайворонська, Голованівська, Долинська, Кетрисанівська, Компаніївська, Олександрівська територіальні громади. Інші громади, не маючи таких центрів, позбавляють педагогічних працівників можливості професійного розвитку.
Як виявилося, в Устинівській громаді такий педагогічний центр наразі ліквідують, а Новомиргородська громада відмовилася від його створення на своїй території.
Цікаво, що в області, де є державний педагогічний університет, гострою проблемою є кадрове забезпечення шкіл. Прогнозована потреба з 1 вересня 2021 року становить понад 300 педпрацівників. Водночас в державі діє механізм першочергового зарахування на місця державного замовлення. Тобто абітурієнта зараховують з умовою, що три роки він або вона працюватиме в школі в рідній громаді.
– Але жодної заявки від жодної громади області на першочергове зарахування на педагогічні спеціальності ми не отримали. Тому що територіальним громадам при цьому треба гарантувати роботу і житло. Ми говоримо, що не вистачає кваліфікованих кадрів, але що ми зробили, аби вони були?, – звернувся під час наради до представників громад Таборанський.
Окремим питанням є санітарні умови під час процесу навчання школярів. В сучасному світі вже не виникає сумнівів, що вбиральні в школах мають бути з перегородками та кабінками, нормальними унітазами та туалетним папером, з рукомийниками та милом. Та на Кіровоградщині проблема подекуди в тому, що внутрішні вбиральні в деяких школах взагалі відсутні. Такі школи досі є в Благовщенській, Устинівській, Знам’янській, Суботцівській, Кетрисанівській громадах. Володимир Таборанський зауважив, що і в тих громадах, де в школах вбиральні об лаштовані всередині закладів, подекуди вони не мають сучасного зручного обладнання.
– Ви маєте на це достатній ресурс. В області загалом 84 мільйони гривень залишків освітньої субвенції, які зберігаються в бюджетах територій. Прошу контролювати цільове використання цього ресурсу, зокрема й на створення комфортних умов і осучаснення вбиралень у школах, – зауважив посадовець.
Новий закон про старост
Верховна Рада України 15 квітня 2021 року ухвалила в цілому проєкт закону №4535 про внесення змін щодо розвитку інституту старост. Новоухвалений закон пропонує демократизацію обрання старост на місцях. Йдеться про те, що перед внесенням кандидатури старости на розгляд ради громади слід обов’язково проводити громадське її обговорення з мешканцями.
І хоча входження старости до складу виконавчого комітету ради громади вже не буде обов’язковим, але він чи вона матиме гарантоване право на участь та виступ на засіданнях ради, виконкому, інших органах ради. Про це під час наради розповів перший заступник голови облради Юрій Семенюк:
– На старосту поширюються такі ж вимоги щодо обмеження сумісництва з іншою роботою чи діяльністю, як і до сільського, селищного чи міського голови. Йдеться про обмеження сумісництва, крім викладання, наукової чи медичної практики та творчої роботи в позаробочий час.
Інші положення законопроєкту врегульовують суто технічні питання: порядок створення старостинських округів, затвердження радою громади положень про старосту тощо.
Проєкт «Інтернет»
Міністерство цифрової трансформації (в Україні воно створене ще у вересні 2019 року) має доволі амбітні плани на 2021 рік. Йдеться про доступ до інтернет-зв’язку в сільських місцевостях. Адже медична система перейшла на онлайн-платформи, і адміністративні послуги теж – а мешканці деяких громад позбавлені через поганий зв’язок (а подекуди і взагалі його відсутність) базового комфорту у сучасному світі.
Починаючи з липня 2020 року, Мінцифра разом з операторами підключили до високошвидкісного мобільного інтернету 11,8 тисяч сіл та міст по всій Україні. Доступ до 4G отримали вперше 2 мільйони людей.
На 2021 рік Мінцифра опублікувала проєкт постанови Кабінету міністрів, якою врегульовують механізми надання інтернет-субвенції територіальним громадам. Заступник голови Мінцифри з питань розвитку цифрової інфраструктури Олександр Шелест розповів, що у планах – забезпечити доступом до широкосмугового інтернету соціальні заклади, що розташовані у сільській місцевості, де взагалі відсутнє покриття оптичними мережами:
– Для цього на територіальні громади цієї весни буде спрямовано 500 мільйонів гривень інтернет-субвенції. У планах підключити до широкосмугового інтернету більше 6000 шкіл, медзакладів та бібліотек у майже трьох тисячах сіл.
Плани амбітні, але скільки субвенції отримає Кіровоградщина? Як запевнив тимчасово виконуючий обов’язки голови облдержадміністрації Валерій Жалдак, часу обмаль – голови громад вже зараз мають робити заявки на отримання держсубвенції:
– Прошу наших голів громад звернути на це увагу. Часу, щоб сформувати і скерувати Мінцифрі заявки та документи для залучення цієї субвенції, обмаль – лише десять робочих днів, – заявив він ще 29 квітня.
Для отримання субвенції головам громад необхідно зібрати інформацію про покриття оптоволоконними мережами у селах, що входять до складу громади. Після чого налагодити комунікацію з операторами, які працюють в регіоні, для отримання попередньої вартості ціни послуги. Останній крок – подати заявку для отримання фінансування. Голови громад зможуть подати заявку в електронному вигляді на порталі «Дія» (diia.gov.ua).
Є щось іронічне в тому, щоб подавати заявку на проведення інтернету в місцевість саме через онлайн-платформу, чи не так?
Олександр Шелест зазначив, що десятиденний термін здається замалим. Але якщо врахувати, що подання попередніх заявок тривало півтора місяці, то у громад був час, щоби зібрати дані. Тож десятиденний термін – достатній для подання уже зібраної (і уточненої) інформації.
Відбір здійснюватиме комісія, яку утворять при Мінцифрі. Вона аналізуватиме заявки голів громад, враховуючи найнижчу ціну підключення сіл до оптичного інтернету і найбільший соціальний ефект. Між громадами розподілять закладені в держбюджеті 500 мільйонів гривень, щоб ті змогли провести публічні закупівлі та визначити провайдерів, що підключатимуть села до оптичного інтернету.
Субвенцію громади отримають на підключення інтернету в освітніх і медичних закладах, а також у бібліотеках, музеях, виставкових залах, будинках культури, центрах надання адміністративних послуг і пожежно-рятувальних підрозділах, що розташовані у сільській місцевості.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
