На Кіровоградщині створюють та утримують парки європейського рівня, а очільник держави запроваджує проєкт, націлений на покращення здоров’я нації у зелених зонах. Водночас у Кропивницькому знову загострилося протистояння міської ради з містянами щодо знищення рекреаційних зон. Що це за державний проєкт, де його втілять на Кіровоградщині і чому зчинився скандал в Кропивницькому – розповідає «Народне слово».
Спорт на свіжому повітрі
Проєкт, який буде втілено на рівні держави, називається «Активні парки — локації здорової України». Він передбачає «створення локації для заняття спортом у зеленій зоні», тобто у парках і скверах. За інформацією облдержадміністрації, територіальні громади області подали на розгляд загалом 31 паркову зону. Офіс президента у свою чергу відібрав 13 парків.
Про шляхи втілення проєкту на Кіровоградщині розповіла очільниця ОДА Марія Чорна.
– Людина має проводити дозвілля на свіжому повітрі. Тому загальнонаціональна програма «Здорова Україна» спрямована на всі категорії населення. Я би хотіла, щоб активний парк був впроваджений в кожній територіальній громаді. Я зустрічалася з багатьма підприємцями і коли говорила їм про ініціативу, кожен з них озвучив готовність долучитися до реалізації, – запевнила Марія Чорна.
Тож перші спортивні споруди в рамках проєкту з’являться в парках Кіровоградщини у Кропивницькому, Знам’янці, Олександрії, Помічній, Світловодську, Дмитрівці, селах Рівне та Тарасівці, а також в Добровеличківці та Компаніївці.
Навіщо дерева людям?
В яких саме парках облаштують спортивні зони – поки невідомо, але загалом зрозуміло, чому проєкт передбачає використання саме зелених зон. Адже займатися спортом на тій же «шведській стінці» найзручніше влітку, а спорт під прямими променями сонця є некомфортним або навіть небезпечним.
І не лише спорт. Мешканці населених пунктів відчувають в прямому сенсі на власній шкірі важливість фонтанів, дерев, затінку і ставків для комфортного самопочуття в спекотні дні. Візуалізували це відчуття у Польщі, де виміряли температуру поверхонь на клумбах з травою, тротуарною плиткою, асфальтом, в тіні від листяного дерева та на сонці.
Так, при температурі повітря 28,5 градусів Цельсію асфальт на дорозі розігрівся до 49,8ºС, некошена трава на клумбі на сонячній стороні розігрілася до 32,8 градусів, а трава в тіні від листяного дерева утримувала температуру поверхні на рівні 27 градусів Цельсію. Найбільше під прямими сонячними променями розігрілася поверхня автівки – до 76,1 градуса Цельсію.
Ці показники демонструють, наскільки комфортно буде мешканцям міст і селищ жити в залежності від того, чи комунальники скосили занадто коротко траву і вона висохла та пожовкла, скільки дерев листяних над тротуарами і алеями тощо.
Чи можливо вкладатися в парк?
Про те, як сумісні бізнес і озеленення території, можна прослідувати за декількома прикладами. Найперше, що спадає на думку – це Софіївський парк в Умані, куди туристи їдуть насамперед заради ландшафту. Або відомі «Веселі Боковеньки» – дендрологічний парк, в якому не так багато атракцій. Та водночас сюди приїжджають туристи цілими групами заради відпочинку у тіні столітніх рідкісних для степової зони дерев. За словами директорки парку Галини Підтиканої, щороку «Веселі Боковеньки» відвідують понад чотири тисячі людей:
– Тут багато рослин, яким більше ста років. Ці дерева пам’ятають ще засновника Миколу Давидова. Ще за Давидова посаджено багато дерев сосни чорної або австрійської. Також є ясени, яким більше 120-130 років.
Як створити сучасний, людиноорієнтований парк, можуть розповісти в Новомиргороді. Тут за рахунок коштів меценатів захаращену територію не забудували кіосками та МАФами з кавою чи фастфудом, а створили зелену оазу. Зараз новомиргородці хизуються, що їхній парк увійшов у десятку найкращих новостворених відпочинкових зон у Європі. Тут ростуть сакури і катальпи, свіжа трава відповідної висоти, безбар’єрні алеї (тут немає жодного бордюру), різноманітні фонтани та десять видів ліхтарів. Місцева рада підписала меморандум з представниками бізнесу та разом створили парк площею у 5 гектарів. З необхідних 10 мільйонів гривень з місцевого бюджету (читай – з кишень місцевих мешканців) оплатили два мільйони. І місцеві мешканці точно не проти, адже це тепер улюблене місце відпочинку як для новомиргородців, так і для гостей міста.
Тепер уявімо, що замість фонтанів і затінку дерев з лавочками тут втулили би кафе та кіоски. Чи було б куди запрошувати новомиргородцям гостей з інших міст і селищ?
Як у Кропивницькому за дерева борються
Озеленення території важливо для всієї Кіровоградщини. Наша область давно тримає небезпечну першість за кількістю випадків онкологічних хвороб, обігнавши навіть Київську, де розташована сумнозвісна Чорнобильська атомна електростанція. В першу чергу це через пласт урану, який схований у надрах під землею та який в нас добувають дві шахти.
За інформацію обласного онкологічного диспансеру, найчастіше рак вражає систему дихання та шкіру мешканців Кіровоградщини. На це впливає концентрація радіоактивного газу радон, радіоактивний пил, який вітер розносить з відвалин шахт. Ці відвалини мають бути відокремленими від населеного пункту санітарною зоною з деревами і чагарниками, але насаджень немає, і вітер несе пил на все місто без перешкод. Також до причин уражень можна віднести постійний контакт шкіри із сонячною радіацією – наша область степова з великими аграрними полями, а заліснення складає всього близько 7 відсотків. Водночас і від радону, і від радіоактивного пилу, і від ультрафіолетового випромінення та сонячної радіації мають захистити насадження листяних дерев.
Але наразі в обласному центрі із комфортом містян зовсім скрутно. По-перше, це відсутність фонтанів. Наразі вони працюють хіба що в Дендропарку та біля декількох супермаркетів. Натомість фонтани на центральній площі міста стоять сухими вже другий рік: міська влада розводить руками і каже, що грошей на прочищення та оновлення водопровідних конструкцій начебто немає. По-друге, це відсутність моніторингу за зеленими насадженнями і адекватна відповідальність за знищення. Тобто чиновники міської ради звітують про сотні висаджених дерев за останні пару років, але водночас замовчують, скільки ж з тих саджанців проросли і вкоренилися. А містяни фотографують цілі алеї всохлих маленьких дерев, які посадили у невідповідний час, яких ніхто не доглядав і не поливав.
Щоб порушити питання комплексного підходу до збереження зелених зон у Кропивницькому, юристка Олена Резніченко ініціювала громадські слухання. В порядку денному зазначалося, що учасники обговорюватимуть питання зупинення і заборони забудови зелених зон з багаторічними насадженнями, в тому числі у сквері Центральний», та збереження зони «Лісопарк».
– Чи не кожен день ми бачимо, як то тут, то там в місті зникають дерева. Для міста, в якому понад 100 тисяч мешканців, в якому є промзона, яке знаходиться в степовій зоні нормою є 20 квадратних метрів дерев на одну людину. За загальними державними санітарними нормами на одну людину у місті має бути не менше 10 квадратних метрів зелених насаджень. Станом на липень 2005 року (новіших показників немає) у Кропивницькому – шість квадратних метрів на людину, – розповіла під час слухань ініціаторка.
З того часу в Кропивницькому не з’явилося жодного скверу чи парку, а територія вже існуючих не те що не розширялася – навіть не зберігалася.
Начебто питання зовсім не дискусійні – зрозуміло, що міська влада замість «заради галочки» витрачати кошти платників податків на сотні саджанців, які так і не проростуть, має витратити ці ж кошти на насадження хай десятків дерев, але за якими будуть доглядати. Слід зробити облік існуючих насаджень, лікувати їх у випадку хвороб і, звісно, протидіяти забудові рекреаційних зон. Все просто і логічно, які можуть бути дискусії?
Але, на жаль, інструмент висловлення думки громади і донесення її до чиновників, які отримують зарплати з наших податків і депутатів, які підтримані нашими голосами, в Кропивницькому спробували спаплюжити. Як пояснила громадська активістка Зоя Лебідь, яка також брала участь у слуханнях, на голосування, окрім активістів, прийшло багато представників ЖЕКів та міських чиновників, які голосували чомусь проти заборони забудови Центрального скверу. При голосуванні вони оглядались на очільника житлово-комунального господарства міста Віктора Кухаренка, а той вказував, коли ж піднімати жовтий папірець.
Але чому так сталося, зрозуміти неважко: на громадські слухання невідомо навіщо запросили представника фірми «Макдональдз» в Україні, який не є місцевим мешканцем і точно не має стосунку до громадських слухань. Але йому навіть дали слово, в якому він закликав віддати Центральний сквер (нагадаємо – рекреаційну зону, де за законом не має бути більше 5 відсотків території забудовано) їхній фірмі під забудову. Чому саме сквер – пояснення просте: «нам це підходить за нашим бізнес-планом». І адміністративні кадри міста, а також міський депутат Василь Рубан, порушуючи порядок денний, закликали проголосувати за пряме порушення закону і дозволити знищити єдину зелену зону в центральній частині міста. Цікаво, що «Макдональдз» при цьому не інвестуватиме в місто нічого.
Адже у 2004 році Центральний сквер на 49 років передали в оренду ТОВ «Укрсфера», яке належало Олегу Гнибіденку. Нині ж корпоративні права на ділянку придбала компанія «ТОВ ФК 2020». Саме ця фірма-партнер «Макдональдза» хоче побудувати приміщення замість дерев у сквері, а потім вже приміщення орендуватиме фірма «Макдональдз». Таким чином за оренду території отримає гроші «ТОВ ФК 2020», а не міський бюджет, знищення дерев ніхто не відшкодовуватиме, а через навантаження на автомобільні артерії міста в центрі будуть постійні корки на дорогах.
Активісти, які борються за здоров’я містян, оголосили, що подаватимуть до суду на міську раду за порушення закону в частині невідповідного утримання орендарем Центрального скверу обласного центру та за подальші спроби знищити рекреаційну зону. Як виявилося, допомогти містянам відстояти своє право на комфорт і здоров’я за мінімальну оплату вже погодилася юристка. Наразі активістка Надія Паливода оголосила про збір коштів на судовий процес. Хто хоче долучитися, може переказати будь-яку суму на картку ПриватБанку 5457 0822 7014 1646. Про зібрані кошти пані Паливода на своїй сторінці у Facebook пообіцяла публічно звітувати.
Звісно, це вже не вперше місцева влада лобіює інтереси певного бізнесу, ігноруючи і навіть зашкоджуючи містянам. До прикладу можна згадати МАФ «Ятрані», який попри закон і здоровий глузд побудували на міській клумбі. Полосу магазинів, заради яких знищили близько 40 здорових дерев по вулиці Героїв України.
Одна з вже не раз застосованих схем у Кропивницькому – це захаращення зеленої зони, щоб потім заявити, що «там брудно, тож давайте віддамо приватній особі цю ділянку». Тобто замість виконання обов’язків по догляду за територією пропонується віддати її з балансу громади у приватні руки, які вже точно не прибиратимуть і не доглядатимуть насадження. Звісно, це принесе якийсь швидкий прибуток і не покаже, скільки містян у довгостроковій перспективі отримає тепловий удар під час літньої спеки, від якої в обласному центрі вже майже нема куди сховатися. Не покаже, скільки містян отримають рак шкіри чи легень через відсутність дерев у місті. Але ж гроші від радіації не рятують, чи не так?
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
